9.9. Облаштування заміських зон відпочинку для масових фізкультурно-оздоровчих занять
Заміські зони відпочинку є природною базою для фізкультурно-оздоровчих занять населення. Однак забезпечення масової роботи з фізичної культури в заміських зонах вимагає рішення ряду матеріально-технічних питань, таких, як:
організація агітаційно-пропагандистської та інформаційної роботи;
транспортне забезпечення;
створення мережі обслуговування: пунктів прокату спортивного інвентарю та майна, пунктів громадського харчування, медичних пунктів, туалетів і ін.;
будівництво спортивних споруд, бігових і лижних трас, пляжів, доріжок здоров’я, ігрових майданчиків і т.д.;
забезпечення охорони громадського порядку;
забезпечення санітарного контролю та прибирання території.
Підготовка заміських зон для масових фізкультурно-оздоровчих занять повинна проводитися з урахуванням реальних умов особливостей місцевості, фізкультурно-спортивних інтересів населення, об’єктивних можливостей утримання та експлуатації спортивних і допоміжних споруд. Практика фізкультурно-оздоровчої роботи в заміських зонах відпочинку показує, що найбільш раціональними тут є найпростіші спортивні споруди, які добре вписуються в природу і не порушують загальний характер природного пейзажу. До таких споруд проводяться траси для бігу, лижних і велосипедних прогулянок, схили пагорбів для катання на лижах і санчатах, майданчики із трав’яним покриттям для ігор у волейбол, міні-футбол, бадмінтон, теренкур і доріжки здоров’я і т.д..
Готуючи траси та ігрові майданчики, необхідно вирівняти ґрунт, повикорчувати пні, забрати камені, установити стійки та обладнання і т.д. При цьому нерідко на трасах зберігають деякі природні перешкоди. Трохи складніше встаткування теренкурів і доріжок здоров’я.
Підземну частину снарядів обробляють бітумом, закріплюють піском, каменями та цементним розчином. Після установки устаткування фарбується.
Орієнтовна схема доріжки здоров’я наведена на малюнку.
Невисокий бум (висота над землею 40—70 см) або покладена на землю колода (довжина 6—10 м).
Стовпчики для стрибків (4—6 штук, висота від 60 до 90—120 см), діаметр 24—40 см. Розташовуються на відстані 6—15 м один від одного.
Гімнастичні стовпчики (висота 120, діаметр 15 см). На кожному стовпчику 5—6 металевих сходів довжиною близько 20 см.
Бар’єри (4—6 штук, висота 50—70 див, ширина 80 див, діаметр стійок 10—1 см). Розташовуються на відстані 10-30 м один від одного.
Поперечини для підтягування (ширина 1 м, висота стійок 210 і 180 см).
Верстат для зміцнення м’язів живота та спини (товста колода довжиною 5—6 м з упорами для ніг із двох сторін на відстані 60—80 см від колоди).
Горизонтальні сходи (довжина 4—6 м, ширина — 60 см, висота 200— 220 см, для дітей — 180—190 см). Відстань між сходами 30 см.
Силовий снаряд (чотири колоди, рухливо закріплені одним конусом. Довжина кожної колоди 3—4 м. На незакріпленому кінці — ручки довжиною 15— 20 см).
Горизонтальна колода (бум).
Залежно від рельєфу місцевості можна виготовити й інші прилади, наприклад, через канави перекинути колоди, на рівному майданчику поставити гімнастичні лави, бруси і т.д., можливо побудувати власні варіанти нестандартних приладів, більш універсальних або спеціалізованих для жінок та маленьких дітей.
Спрощеним варіантом доріжки здоров’я є коло здоров’я, яке являє собою кругову замкнуту трасу довжиною приблизно 200 м з рівномірно розташованими приладами. Коло здоров’я призначене як для самостійних, так і для групових занять із особами середнього і старшого віку. Сутність занять полягає в постійному пересуванні по колу з послідовним виконанням на приладах різних вправ. Швидкість пересування, дозування, прийоми виконання тих або інших вправ підбираються з урахуванням підготовленості тих, що займаються.
Спорудження доріжки здоров’я повинне бути погоджене з відповідальним власником земельної ділянки. Вартість доріжки здоров’я невелика, і вона може бути побудована силами громадськості. При наявності засобів та коштів можна побудувати і більш упоряджені доріжки - з роздягальнею, душовими кабінами, сауною.