3.6. Організація виробничої гімнастики

Найбільше поширені наступні чотири основних види виробничої гімнастики: ввідна гімнастика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка, оздоровчо-профілактична гімнастика. Кожний вид має свої завдання.

Ввідна гімнастика — комплекс фізичних вправ, які виконуються безпосередньо після сигналу до початку роботи для швидкого настроювання всіх систем організму на погоджену діяльність. У результаті зменшується напруженість праці та підвищується його продуктивність.

Фізкультурна пауза — комплекс фізичних вправ, які виконуються безпосередньо в робочий час для зняття стомлення, ліквідації несприятливих впливів професійної діяльності та підтримки високої працездатності. Ефективність фізкультурної паузи залежить від своєчасності її проведення, а також від змісту комплексу, його побудови та величини навантаження.

Фізкультурні хвилинки — різновид фізкультурних пауз. Являють собою комплекси з 2-3 фізичних вправ, які виконуються самостійно. За зміну вони можуть повторюватися декілька разів в залежності від виникаючих потреб, але не частіше, ніж через 1 годину.

Оздоровчо-профілактична гімнастика проводиться по закінченні робочої зміни для зняття робочої домінанти (застійного вогнища збудження в корі головного мозку), для прискорення протікання відновлювальних процесів, особливо в тих органах і системах організму, які несли найбільше навантаження при виконанні виробничих операцій; для заповнення дефіциту рухової активності та зниження дії несприятливих впливів виробничої діяльності.

Впровадження гімнастики на виробництві здійснюється поетапно. Перший етап - організаційно-підготовчий; другий впровадження та проведення занять; третій - контроль за підвищенням якості занять.

Відповідальність за організацію та впровадження виробничої гімнастики покладається на керівників підприємств, служби охорони та наукової організації праці, техніки безпеки, а також на інших осіб, відповідальних за здійснення планів соціального розвитку підприємств. Штатні інструктори-методисти є безпосередніми організаторами виробничої гімнастики та фізкультурно-оздоровчої роботи.

У допомогу інструкторові-методистові створюється контролюючий і консультативний громадський орган - методична рада по виробничій гімнастиці та масовій фізкультурно-оздоровчій роботі. Рекомендації та пропозиції методичної ради повинні враховуватися адміністрацією. Роботою інструкторів-методистів керує адміністрація установ при участі відповідних рад СТ, які контролюють, надають необхідну допомогу та організують семінари (курси) підвищення кваліфікації.

Інструктор-Методист, ознайомившись із підприємством, визначає можливості для проведення виробничої гімнастики, разом з лікарем вивчає санітарно-гігієнічний стан цехів і відділів, досліджує динаміку виробничого стомлення. При створенні оптимальних умов для ефективного проведення виробничої гімнастики варто керуватися загальноприйнятими нормативними вимогами. Так, температура навколишнього середовища повинна бути 20—22°С, кількість пилу в повітрі не повинне перевищувати 1 мг/м³, шум не вище 50—60 дБ. Вивчивши характер і зміст праці, інструктор-методист повинен з’ясувати, які види виробничої гімнастики застосовні на даному підприємстві, розробити відповідний комплекс і записати його на магнітофонну стрічку. З розробленим комплексом знайомлять громадських інструкторів. Чим активніші й грамотніші громадські кадри, тим ефективніша постановка роботи. Бажано, щоб інструктор-громадський працівник по виробничій гімнастиці був фізкультурником, мав організаторські навички та почуттям відповідальності, мав авторитет у цеху, відділі. З інструкторами щорічно проводять семінари по встановленому навчальному плану. Вони повинні засвоїти сутність виробничої гімнастики та уміти керувати заняттями. Перед зміною комплексів вправ проводять практичні заняття по їхньому розучуванню. Фіналом підготовчої роботи із впровадження виробничої гімнастики повинен бути наказ керівника підприємства про проведення гімнастики в режимі трудового дня робітників та службовців.

Ефективність виробничої гімнастики досліджується комісією, яка входить до складу методичної ради та затверджується керівником підприємства. У цій роботі беруть участь представники лікарсько-фізкультурного диспансеру, ради колективу фізкультури й ін. В умовах, що виключають проведення поглибленого дослідження ефективності гімнастики, можна обмежуватися мінімальним вивченням. У цьому випадку інструктор-методист, медичні працівники, службовці відділу охорони праці та техніки безпеки, нормування та заробітної плати проводять спеціальні спостереження по визначенню характеру трудової діяльності, фотографування та хронометраж трудових операцій, визначають якість виконання комплексу виробничої гімнастики, виносять оцінку його впливу на організм, проводять психофізіологічне дослідження за допомогою одного-двох найбільш інформативних методів, облік об’єктивного відношення до виробничої гімнастики, фіксують випадки виробничого травматизму та захворюваності. Отримані дані є основою для розробки заходів щодо поліпшення використання виробничої гімнастики в режимі трудового дня.