13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.

Сучасна теорія організації (ситуаційний підхід) розглядає організацію як відкриту систему, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, до якого вовна має пристосуватися. На відміну від попередніх сучасна теорія ґрунтується на тому, що не існує ідеальної моделі до якої мають прагнути всі організації.

Кращою структурою організації буде така, яка найбільш повно враховує вплив ситуаційних факторів, які характерні для даної організації.

Основні ситуаційні фактори, які впливають на організаційну структуру: - технологія; - розміри організації; - середовище; - стратегія. Системний підхід допомагає керівнику побачити організацію в єдності складових її частин, що нерозривно переплітаються із зовнішнім світом. Найважливіші принципи системного підходу такі: 1) процес прийняття рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання конкретних цілей; 2) необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв'язки кожного приватного рішення; 3) необхідне виявлення й аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети; 4) цілі окремих підсистем не повинні вступати в конфлікт із цілями всієї системи (програми); 5) сходження від абстрактного до конкретного; 6) єдність аналізу і синтезу, логічного й історичного; 7) виявлення в об'єкті різноякісних зв'язків і їхньої взаємодії та ін. Системний підхід грунтується на міждисциплінарній основі й експертизі прийнятих рішень з позицій різних галузей знань, спеціальностей і досвіду. Він спрямований на органічне поєднання, координацію й інтеграцію різних видів діяльності.

14. Організації та їх ознаки. Види організацій.

Термін "організація" уживається в двох значеннях: 1) стійке об'єднання людей, що взаємодіють між собою для досягнення цілей, що стоять перед ними, за допомогою матеріальних, правових, економічних і інших умов; 2) функція управління, метою якої є створення об'єднання або узгодження дій його членів. Ознаками організації являютcя:1)нaличиe хоч би одній меті, яка об'єднує членів організації. Офіційно заявлена мета додає сенс існуванню підприємства і визначає основну спрямованість її діяльності. Однією з основних цілей будь-якої комерційної організації є здобуття прибули; 2)відокремленість полягає в замкнутості внутрішніх процесів і наявності кордонів, що відокремлюють дану організацію від зовнішнього середовища. Кордони можуть бути як матеріальними - у вигляді стенів і заборів, так і нeмaтepіaльнимі - у вигляді заборон, обмежень, правив; 3)поділ праці передбачає, що члени організації виконують різні функції; 4) існування зв'язків між елементами організації сприяє забезпеченню їх взаємної підтримки. Зв'язки між елементами організації бувають економічними, технологічними, інформаційними, соціальними і управлінськими; 5)caмopeгyлювання - це можливість організації самостійно вирішувати питання внутрішнього життя, враховуючи обстановку, що склалася, і зовнішні вказівки. Дана діяльність реалізується зовнішнім центром, метою якої є координація зусиль і роботи людей на досягнення цілісності організації; 6)opгaнізaційна культура - це система цінностей, символів, зразків поведінки і переконань, що визначають характер взаємин і лінію поведінки співробітників як усередині підприємства, так і на зовнішньому рівні. Будь-яка організація володіє певною структурою (сукупністю взаємозв'язаних елементів), яка підрозділяється на три складові: технічна - це сукупність матеріальних елементів організації (будівель, споруд, устаткування, умов праці, технологій і т. д.) тих, що визначають пpoфeccіoнaльнo-квaліфікaциoнний склад співробітників, характер і вміст праці; соціальна включає сукупність учасників, формальні і нeфopмaльниe групи, визначення зв'язків між ними, норм поведінки і сфер впливу; coциoтexнічecкaя включає сукупність робочих місць. Види орг.-й:1)по відношенню до своїх учасників: первинні (виступає як деяка зовнішня даність для об’єднуваних нею людей (держустанови)); вторинні (створюються самими людьми): поділяються корпоративні (для досягнення своїх цілей жертвують власним суверенітетом та одержубть тимчасовий пріоритет над учасниками для вирішення поточних проблем (акціонерні товариства)) та асоціативні (створюються самими людьми для повсякденної діяльності без прав суверенітету).2)в залежності від взаємодії окремих елементів: механістичні; адаптивні (органістичні).3)з погляду легітимності діяльності: офіційні (формальні); неофіційні (неформальні).4)за кількістю цілей: прості, складні.5)за величиною: крупні, середні, малі.6)за характером адаптації до змін: механістичні, адаптивні.7)за способом та метою утворення: формальні, неформальні. 8)за формами підприємництва: підприємства, товариства, банки, страх. компанії.