10. Перспективи менеджменту: можливе та ймовірне.

Суть взаємовідносин між менеджером і підлеглим є актуальним питанням і на сьогоднішній день, так як саме це і визначає перспективи ефективності в управлінні персоналом. Наприклад, існують протиріччя у демократичному і авторитарному підході до управління персонам. Тому в майбутньому актуальним все ж таки залишається пошук альтернативних підходів управління людьми в організації. Однак існує думка, що основі менеджмента відповідають ті чи інші характеристики самого менеджера-управлінця. Однак результати цього твердження дослідити досить важко, а перевірити на даний момент часу неможливо. Тому актуальним є питання визначення тих факторів, що впливають на процес управління в організації та менеджменту в цілому. Як вважають фахівці, засадничі положення менеджменту, наведені у попередньому розділі, не тільки будуть збережені у XXI ст., Але й отримають свій подальший розвиток. Крім того, менеджмент буде розвиватися за наступними основними напрямками.

1. Раціональне поєднання ринку і державного регулювання.

2. Широке використання стратегічного планування та управління у діяльності організацій.

3. Постійне коригування цілей організації як реакція на зміни зовнішнього середовища.

4. Досягнення стратегічних та оперативних цілей організації за рахунок оптимального розподілу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів за основними напрямками діяльності організації.

5. Розробка нових методів і прийомів управління, що дозволяють організації більш гнучко адаптуватися до змін зовнішнього середовища.

6. Різке підвищення рівня кваліфікації та мистецтва менеджерів в управлінні організацією.

7. Використання в практиці управління оптимальних рішень, обраних на основі ретельного аналізу альтернативних варіантів вирішення проблеми. 8. Вдосконалення структур управління за рахунок більшої децентралізації функцій.

9.Постійна турбота про підвищення кваліфікації працівників організації.

10.Максимальне використання інновацій, економіко-математичних методів, ЕОМ.

11.Розвиток інформаційних систем, широке використання глобальних інформаційних мереж (Інтернет і Інтранет).

12.Залучення співробітників до управління організацією.

11. Система менеджменту організацій.

Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Всі організації мають загальні для них характеристики (системна модель організації): 1) всі організації використовують чотири види ресурсів:людські ресурси;фінансові ресурси;фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);інформаційні ресурси.

2) будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою. 3) всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці(відділів, цехів, виробництв). Вертикальний – безпосереднє виконання роботи з координуванням діяльності виконавців(нижчий-бригадири,майстри, серед – апарат управл гол.економіст, бухгалтер,інженер, вищий –керівники,адмін.-я, ректор,завідувач)4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення. 5) трансформаційні процеси, планування, орг-ція, контроль

6) складовими успіху є: поняття результативності та досягнення мети орг-ції. Організаційна структура управління забезпечує виконання загальних і конкретних функцій управління, зберігає доцільні вертикальні й горизонтальні зв'язки й поділ елементів управління, регулює поділ завдань по відділеннях і підрозділам; їхня компетентність у вирішенні певних проблем; загальна взаємодія цих елементів. Тим самим фірма створюється як ієрархічна структура. Завдання менеджерів полягає в тому, щоб вибрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, що також впливають на неї внутрішніми і зовнішніми факторами. Ефективність управління фірмою багато в чому залежить від чіткого розмежування компетентності окремих служб (підрозділів) управління, їх відповідальності й забезпечення в них нормальних робочих взаємин. Цьому сприяють нормативні документи: положення про відділи й службах; посадові інструкції.