5.Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.

Пітер Фердинанд Друкер (1909-2005) є одним із творців теорії упр-ня за цілями, розробником методу навчання за кейсами (case study), ініціатором порівняльного дослідження культур.

В рамках теорії упр-ня за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і робота з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей як фактор, що впливає на структуру орг-ї і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток.

Друкер повязує виникнення системи цілей з різноманіттям задач, які розв’язуються менеджерами в різних секторах, а також з розмаїттям потреб різних соц. груп як усередині, так і поза орг.-ю, зацікавлених у її діяльності. Він формує дві тези:

1)менеджер не може ефективно керувати орг.-ю, орієнтуючись тільки на економічну мету. 2)робота з удосконаленням системи цілей і із системою цілей необхідна будь-яким діловим орг.-м, оскільки їхнє виживання й успішний розвиток залежать від задоволення різноманітних потреб соц. груп.

Виходячи з цього, Друкер формує зразковий перелік цілей орг.-ї, пов’язаних з:

1)визначенням типу (типів) ринків, на якому вона повинна працюваим;

2)установленням типу продукту, що випускається на даний ринок;

3)визначенням рівня планового прибутку;

4)установленням типу і джерела необхідних ресурсів;

5)відношенням до нововведень і припустимого ризику;

6)задоволенням потреб персоналу;

7)забезпеченням суспільного визнання її діяльності в більш широкому соціумі;

8)розвитком менеджменту як головного фактора організаційного розвитку.

У рамках даної концепції робота з цілями необхідна для підвищення ефективності діяльності і розробки довгострокових стратегій розвитку орг.-ї. зміст цієї роботи може бути зведений до вибору переліку цілей, розміщенню пріоритетів у системі цілей, «врівноважуванню» та «жонглюванню» цілями. Нарешті, саме зі співвіднесеннями реальних результатів із плановими (на основі створеної системи цілей), а також зі співвіднесенням цілей між собою зв’язується оцінка ефективності діяльності орг.-ї.

Розглядаючи цілі як плановий результат діяльності орг.-ї, Друкер намагається визначити задачі, рішенню яких сприяє робота з цілями: 1)оцінка «широкого спектра комерційних, виробничих і соц. процесів» їхньої інтерпретації; 2)перевірка істинності тверджень, латентно закладених менеджером в основу проведеного курсу; 3)оцінка і прогнозування поводження окремих працівників, підрозділів і інших орг.-й; 4)удосконалювання діяльності орг.-й.

6.Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.

На її думку, складовими структури влади були менеджери, працівники та інші стейкхолдери, що впливають один на одного. Вона доводила, що центральною проблемою соц. стосунків є «питання влади» і що нашим завданням є не делегування влади; воно полягає у тому як її розвивати. Фоллет сприймала орг-ї радше як групові мережі, а не як ієрархічні структури, приділяючи увагу взаємовпливу людських стосунків усередині груп. Досліджуючи специфічні проблеми менеджменту, Фоллет поділяла положення про те, що організації мають оптимізувати обсяги виробництва. З її точки зору виконання робітником нескінченних повторюваних завдань в умовах жорстокого контролю знецінює творчу людську основу. Вона вважала, що причиною неефективної поведінки є зворотна реакція, яка присутня в будь-яких відносинах. Однак, для досягнення результатів керівники повинні не маніпулювати підлеглими, а залучати їх до спільного використання влади. Фоллет запропонувала концепцію спільної влади, що апелює до ідеї, згідно з якою під час інтеграції діяльності всіх ланок організації забезпечується її максимальна ефективність. Дану концепцію можна побудувати за допомогою взаємозв’язаної поведінки – процесу, за якого можна менеджер може впливати на інших менед-рів, а вони впливають на нього. Стверджувала, що в середині організації обов’язком підлеглих є прямування за лідером, що передбачає також і активну участь у прийнятті рішень. Сформулювала 4 принципи для підвищення ефективності організації: 1.координація, як взаємозв’язок усіх факторів конкретної ситуації,2.координація за допомогою прямих контактів усіх зацікавлених осіб, 3. координація на ранніх етапах, 4 координація як безперервний процес.

7.Системна концепція управління «7С» Томаса Пітерса і Роберта Уотермана. Однією з найбільш популярних в 80-ї рр. системних концепцій менеджменту є теорія «7С», розроблена дослідниками консультаційної фірми «МакКензі». Це Томас Пітерс і Роберт Уотерман – автори відомої книги «В пошуках ефективного управління», і Річард Паскаль і Ентоні Атос – автори відомого бестселеру «Мистецтво японського управління: посібних для американських керівників».

Дослідження даних спеціалістів в області упр-ня привели їх до висновку, що ефективна орг.-я формується на базі семи взаємопов’язаних складових, зміна кожної з яких з необхідністю потребує відповідної зміни інших шести.

Ключовими складовими є наступні:

1)стратегія – плани і напрямки діяльності, що визначають розподіл ресурсів, фіксують обов’язки по виконанню певних дій в часі для досягнення поставлених цілей; 2)структура – внутрішня композиція орг.-ї, що відображає розподіл орг.-ї на підрозділи, ієрархічну субординацію цих підрозділів і розподіл влади між ними; 3)системи – операції і повсякденні процеси, які протікають в орг.-ї; 4)штат – ключові групи персоналу, які існують в орг.-ї і охарактеризовані по віку, статі, освіті тощо; 5)стиль – спосіб, яким керівники управляють орг.-ю; сюди ж відноситься організаційна культура; 6)кваліфікація – відмінні можливості ключових людей в орг.-ї; 7)розділені цінності – мета і зміст основних напрямків діяльності, які орг.-я доводить до своїх учасників.

В відповідності з даною концепцією, тільки ті орг.-ї можуть ефективно функціонувати і розвиватися, в яких менеджери можуть підтримувати в гармонійному стані систему, яка складається з даних семи складових.