1.3. Облікова політика підприємства

Інструментом організації бухгалтерського обліку є облікова політика.

Облікова політика – це сукупність дій з формування комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації і ведення бухгалтерського обліку, який відповідає особливостям діяльності підприємства, інтересам його власника.

Формування та реалізація облікової політики можливі на трьох взаємопов'язаних рівнях, відповідно до яких розрізняють міждержавну (регіональну), державну облікову політику й облікову політику підприємства

(рис. 1.3).

сукупність правил, норм, стандартів для встановлення принципів функціонування бухгалтерського обліку в межах політичних об'єднань (об'єднань країн)

сукупність загальних принципів функціонування бухгалтерського обліку через встановлення правил і стандартів

сукупність дій з формування комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації і ведення бухгалтерського обліку, який відповідає особливостям діяльності підприємства та інтересам його власника

Рис. 1.3 Рівні облікової політики підприємства

Процес формування облікової політики включає вибір методичних прийомів, процедур і способів організації та ведення бухгалтерського обліку із сукупності затверджених нормативними документами відповідно до особливостей господарської діяльності конкретного підприємства.

Облікова політика підприємства - насамперед, політика власника, тому саме він вирішує, які з перерахованих суб'єктів будуть формувати облікову політику. Якщо власників декілька (ТзОВ, АТ тощо), облікова політика підприємства затверджується рішенням зборів засновників (учасників).

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді системи внутрішніх організаційно-розпорядчих документів. Основним є Положення про облікову політику підприємства.

Після затвердження цей розпорядчий документ набуває статусу юридичного.

Положення про облікову політику - це внутрішній документ, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві, є обов'язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства. Будова Положення про облікову політику може мати наступний вигляд.

Преамбула. Основні відомості про підприємство (назва підприємства, форма власності, організаційно-правова форма, чисельність працюючих тощо).

Розділ 1. Організація роботи бухгалтерської служби. Порядок організації роботи облікового підрозділу (форма організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо).

Розділ 2. Методика бухгалтерського обліку. Наводяться за окремими об'єктами бухгалтерського обліку методичні прийоми і способи їх визнання, оцінки, відображення у звітності.

Розділ 3. Технічні аспекти бухгалтерського обліку. Затверджується форма ведення бухгалтерського обліку, робочий план рахунків, порядок організації документообороту, проведення інвентаризації тощо.

За необхідності до Положення вносяться відповідні додатки, наприклад, графік документообороту, перелік первинних документів, форми яких затверджуються керівником підприємства, перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності, робочий план рахунків тощо.

Підготовка Положення про облікову політику підприємства на практиці є досить трудомістким процесом і вимагає від його учасників відповідних здібностей, комплексних знань з усіх процесів, які відбувалися на підприємстві та за його межами в минулому, здійснюються сьогодні та будуть реалізуватися у майбутньому. Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами, включаючи виділені на окремий баланс, незалежно від місця їх розташування.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою порівнянності фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто користувачі отримують можливість оцінити, наскільки порівнювальними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду певного підприємства.

Облікова політика розробляється на багато років і може змінюватися лише у випадках: зміни статутних вимог; зміни вимог органу, що затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; забезпечення внесеними змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Контрольні запитання

1. В чому полягає суть та призначення бухгалтерського обліку?

2. Чому фінансовий облік є основою бухгалтерського обліку?

3. Перерахуйте основні умови ведення обліку.

4. Дайте характеристику основним функціям фінансового обліку.

5. Які основні принципи ведення облік на підприємстві?

6. Які основні інструменти організації бухгалтерського обліку та охактеризуйте їх?

7. Дайте визначення поняттю «облікова політика». Яка будова Положення про облікову політику?

Тести

1. Впорядкована система збору, класифікації, накопичення, реєстрації й узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства та їх рух – це:

   1. економічний аналіз;

   2. управлінський облік;

   3. бухгалтерський облік;

   4. аудит.

2. Згідно із Законом № 996 на головного бухгалтера не може бути покладено такі обов’язки:

   1. забезпечення упорядкування і надання у встановлені терміни фінансової звітності користувачам звітності, визначеним законодавством;

   2. ведення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях;

   3. здійснення (організація) контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

   4. збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну.

3. До функцій бухгалтерського обліку не належить:

   1. інформаційна;

   2. регулятивна;

   3. контрольна;

   4. аналітична.

4. З питань фінансової звітності Закон № 996 встановлює:

   1. термін корисного використання активів;

   2. метод списання виробничих запасів;

   3. валюту звітності;

   4. метод нарахування амортизації.

5. Врахування при відображенні вартості активів всіх понесених витрат на його створення або придбання відповідає такому принципу бухгалтерського обліку:

   1. послідовність;

   2. нарахування та відповідність доходів та витрат;

   3. історична собівартість;

   4. єдиний грошовий вимірник.

6. Відокремленість майна та зобов’язань підприємства від його власників відповідає такому принципу бухгалтерського обліку:

   1. обачність;

   2. автономність;

   3. безперервність;

   4. превалювання сутності над формою.

7. Застосовування в бухгалтерському обліку методів оцінювання, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат відповідає такому принципу бухгалтерського обліку:

   1. обачність;

   2. Історична собівартість;

   3. повне висвітлення;

   4. превалювання сутності над змістом.

8. Сукупність дій з формування комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації і ведення бухгалтерського обліку, який відповідає особливостям діяльності підприємства – це:

   1. посадова інструкція головного бухгалтера;

   2. статут підприємства;

   3. процес навчання студентів основам бухгалтерського обліку;

   4. облікова політика.