- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
75. Науковий апарат магістерської роботи.
Магістерська робота має кваліфікаційний характер. Вона повинна бути науковою кваліфікаційною роботою, в якій запропоновано вирішення задачі,яка має суттєве значення для діяльності підприємства відповідної галузі,або в якій викладанні науково обґрунтовані економічні розробки,які забезпечують вирішення важливих прикладних задач. В ній повинна бути представлена сукупність нових результатів і положень,що висуваються чи виносяться для прилюдного захисту.
Нові рішення запропоновані, повинні бути чітко організовані та критично оцінені порівняно з відомими рішеннями. Наукова робота повинна давати наукову інформацію в найбільш повному виді, обов’язково розкривати результати та хід пошуків, при цьому детально описувати методику дослідження.
Теми магістерських наукових досліджень повинні відповідати напрямку професійного спрямування згідно зі спеціалізацією. Теми магістерських робіт розробляються професорсько-викладацьким складом факультету Університету
Якщо самостійно можна визначитися з напрямком виконання роботи, то її конкретну тему важко сформулювати одразу, з першої спроби. Тому в цьому процесі необхідні постійні консультації з викладачем – потенційним науковим керівником. Формулювання теми магістерської роботи є відповідальним моментом і свідчить про рівень знань і наукову культуру слухача та його наукового керівника. У формулюванні теми має бути відображений проблемний аспект роботи відповідно до обраного об’єкта і предмета дослідження. Необхідно пам'ятати, що після затвердження тем магістерських робіт внесення змін у формулювання тем не допускається. Некоректно сформульована тема впливає на оцінку роботи під час її захисту і може бути змінена рішенням державної екзаменаційної комісії, що є негативним індикатором якості процесу підготовки магістерських робіт.
Завдання пошукової частини дослідження.
Перед тим як розпочинати дослідження (проект), необхідно:
Вибрати 6 проектів, які найбільше сподобались.
Записати враження на кожен із проектів, відповівши на такі питання:
Що приваблює в цьому проекті?
Що доброго Ви бачите в проекті?
Чому проект добрий (прийнятний)?
Вибрати 3 проекти, що не сподобались.
Записати враження на кожен із проектів, відповівши на такі питання:
Що не сподобалось в цьому проекті?
Які недоліки, зауваження до проекту?
Чому проект незадовільний (неприйнятний)?
Пошук літератури має сенс тоді, коли у автора вже є уявлення про ту область, в якій буде проводитись дослідження. У вивченні інформаційних джерел можна виділити такі етапи:
Пошук необхідних джерел та попереднє ознайомлення з ними (ознайомлення з бібліографічними, довідковими виданнями, каталогами, реферативними журналами).
Вивчення літературних джерел (читання, конспектування, виписки тощо).
Систематизація та використання інформаційного матеріалу в процесі дослідження (аналіз й узагальнення, створення власної картотеки, підготовка анотацій, рефератів, огляду літератури).
В усіх формах накопичення матеріалу необхідно точно вказувати вихідні дані інформаційного джерела, а саме: прізвище та ініціали автора, назву публікації, видавництво, місце та рік видання, відповідні сторінки тексту, загальний обсяг роботи.