
- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
В філософських словниках наук.ве дослід.я - процес виробки наукових знань, один з видів пізнавальної діяльності.
Досл-я – процес наукового вивчення будь-якого об’єкту (предмету, явища, процесу) з метою виявлення закономірностей його виникнення, розвитку та використання в інтересах суспільства.
Сучасний стан розвитку освідчує про потреби наукового підходу до здійснення багатьох видів проф. дія.ті, тобто дослідження стають органічною складовою щоденної практи.ї дія.ті фахівців.
З точки зору орга.ї та упра.я п-вами дослідження допомогають своєчасно розпізнавати нові можливості ,слабкі місця, загрози тощо. Дослідж.я стають фактором професіоналізму, освіти та мис.ва виконуваних ф.й.
Ознаки дослідження як виду людської дія.ті:
1)здатність розпізнавати проблеми, що виникають в практиці, виявляти їх походження, властивості, зміст, закономірності їх поведінки і розвитку
2)знаходження шляхів і можливостей використ.я нових уявлень або знань про дані проблеми в практиці їх вирішення
Сукупність різноманітних типів досліджень можна класиф.ти за різними критеріями:
1.за критеріями організованості (індивід; колект; спонтанні; планові
2.за метою(практична;науково-дослідна;освітня)
3.міра науковості(емпіричні;теоретичні;прагматичні;наукові)
4.інфо.я забезпечення(концепту.на інформа.я про забез.я на основі:вн.і,зовн.іі,змішаної інфо)
5.ресурси(значні;незначні)
6.час(коротко.й;довгостро.й)
Критерії досліджень відображають осно.ні харак.ки дослідження та його практичні потреби.
Загальна характеристика дослідження:
1.методологія дослід.я: мета; задачі; сукупність підходів орієнтирів, пріорітетів, засобів методів дослі.я.
2.організація дослі.я - послідовність проведення, що вкл.є розпод.я функці.я та відповідальностей, закріплених в регламентах, нормативах і інструкціях.
3.ресурси-засоби і можливості суб’єкта забезпечити успішне проведення дослід.я та досягнення його результатів.
4.обєкт і предмет дослідження.
5.тип дослідж.я,що відображає своєрідність його харак.ки.
6.потреба в дослід.ні.
7.результат дослід.я:рекоменд.ї,модель,ф-ла.
8.ефективність дослід.я
72. Логіка вивчення предмету дослідження.
Дослідження – з’ясування (на відміну від спостереження (просто опис)) суті речей на систематичній основі.
Економічне дослідження – проведення систематичних досліджень з метою з’ясування суті процесів і явищ в галузі економіки.
Однією із найбільш важливих характеристик економічних досліджень є їх трансдисциплінарна сутність – в економічних дослідженнях використовуються знання з інших дисциплін, що несе за собою негативний ефект; економічні дослідження не можна замінити сумою досліджень окремих дисциплін.
Розрізняють 2 моделі поповнення людських знань:
Передбачає дослідження, в процесі яких вирішуються питання, що мають виключно економічний інтерес і є фундаментальними, а питання про їх використання в практиці, як правило, не ставляться.
Дослідження мають виключно практичні цілі, важливими рисами яких є постійне співробітництво, спілкування дослідників з практиками і практиків між собою, а також практичні результати виконання проекту.
Дослідження поділяються на фундаментальні та прикладні.
Мета фундаментальних досліджень може бути такою:
Поглиблення людських знань про економічні процеси;
Виявлення загальних законів відносно економічних процесів;
Результати дослідження мають цінність для суспільства в цілому.
Загальна спрямованість фундаментальних досліджень:
Проводиться людьми з економічного середовища;
Вибір теми і цілей дослідження визначаються дослідником;
Гнучкий графік дослідження.
Мета прикладних досліджень може бути такою:
Поглиблення розуміння конкретної економічної проблеми;
Нові знання обмежені межами проблеми;
Результати досліджень представляють інтерес для керівників, менеджерів організації.
Загальна спрямованість прикладних досліджень:
Проводиться людьми, що представляють різні установи, в тому числі організації й університети;
Цілі дослідження визначаються організатором дослідження;
Жорсткий графік досліджень, проектів.