- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Парадокс теоретичного знання.
Теорія – найбільш розвинута форма наукового знання, що дає цілісне відображення закономірних і істотних зв’язків визначеної області дійсності. Прикладами цієї форми знання є класична механіка Ньютона, еволюційна теорія Ч.Дарвіна, теорія відносності А.Ейнштейна і ін.
Тривалий час у рамках старого матеріалізму загальноприйнятою була ідея так званого вирішального експерименту, згідно з якою мусив існувати факт чи група фактів, які мають остаточно «підтвердити» (або «спростувати») ту чи іншу теорію. Саме такого «вирішального експерименту» шукали в 20-ті роки «логічні позитивісти» на основі «верифікації», тлумачачи істину як результат «підтверджуваності» теорії фактами. К. Поппер цілком слушно заперечував проти такого тлумачення, оскільки варто з'явитися хоча б одному факту, що суперечить теорії (а такий факт рано чи пізно з'являється), і теорія «фальсифікується»,так званий парадокс теоретичного знання.
Тому будь-яка теоретична система, як показав К.Поппер, повинна задовільняти дві основні вимоги: несуперечності (тобто не порушувати відповідний закон формальної логіки) і фальсифікації – заперечення, досвідченої експериментальної перевірки. Теорія, по Попперу, є інструментом, перевірка, якого здійснюється в ході його застосування і про придатність якого судять за результатами таких застосувань.
Одне з важливих внутрішніх джерел розвитку теорії – протиріччя між її формальним і змістовним аспектами. Через останній у теорію входять визначені філософські установки дослідника, його методологічні принципи i світоглядні, “смисложиттєві” орієнтири. Ці фактори, як і соціально-історичні, політичні обставини сильно впливають (позитивно або негативно) на процес формування теоретичного знання (особливо гуманітарного) і на розвиток науки в цілому.
Головна мета побудови теорії.
Під теорією розуміють систему знань, що описує і пояснює сукупність
явищ деякої області дійсності і зводить відкриті в цій області закони до
єдиного об'єднуючого початку. Вона має чітку логічну структуру, дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірності й суттєві характеристики об'єкта.
Теорія не тільки забезпечує ґрунтовне розуміння об'єктивної реальності, а й спроможна давати наукові прогнози — сценарії майбутнього розвитку. Мета: побудова теорії спирається, на результати, отримані на емпіричному
рівні дослідження. В теорії ці результати упорядковуються, приводяться в струнку систему, об'єднану загальною ідеєю, уточнюються на основі абстракцій, ідеалізацій, принципів, що вводяться в теорію.
Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
Теорія — це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних, глибоких і конкретних знань про дійсність. На відміну від гіпотези, наукова теорія є знанням достовірним, істинність якого доведена й перевірена практикою. Вона забезпечує істинне знання та пояснення певної сфери об'єктивної дійсності, дає змогу зрозуміти її загальні, необхідні, суттєві, внутрішні властивості й зв'язки. Наукова теорія відрізняється від гіпотези своєю істинністю, а від інших видів достовірного знання — своєю точністю, логічністю, організацією, своїм об'єктивним змістом і пізнавальними функціями. Вона не тільки розкриває, а й дає змогу зрозуміти об'єкт пізнання в системі його зв'язків і цілісності, пояснює різноманітність наявних фактів і може передбачати нові, ще невідомі, прогнозуючи поведінку систем у майбутньому. Звідси — найважливіші функції теорії: пояснення та передбачення. Теорія не тільки забезпечує ґрунтовне розуміння об'єктивної реальності, а й спроможна давати наукові прогнози — сценарії майбутнього розвитку. Усі форми та засоби наукового пізнання — ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія — взаємопов'язані й взаємозумов-люють одна одну.