- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
-
Демонстративні виведення
Недемонстративні виведення
Між засновками і висновком наявне відношення логічного слідування
наявне відношення підтвердження
Істинність засновків гарантує істинність висновку
не гарантує істинність висновку. Висновок є імовірним і потребує подальшої перевірки
Перехід від достовірного знання до достовірного знання
до імовірного знання
Монотонність: якщо наявне дедуктивне правильне міркування, то незалежно від того, що додаємо до засновків, міркування залишається правильним
Немонотонність: якщо наявне індуктивне міркування, то додаючи засновки можемо або посилювати, або послаблювати імовірність істинності висновку
Зв’язок між засновками і висновком спирається на логічний закон
спирається на певні факт. або псих. чинники, що не мають виразного логічного характеру
Найхарактерніший випадок: перехід від загального знання до часткового знання (виключення: повна індукція)
перехід від часткового знання до загального знання (виключення: аналогія)
Отримане у висновку нове знання стосується тих же об’єктів, про які йшлось у засновках
розповсюджується і на ті предмети, про які не йшла мова у засновках
Висновок спирається на обмежену кількість засновків
Кількість засновків можна необмежено збільшувати, але від цього (а) характер виведення не зміниться, (б) характер висновку не зміниться
Можна отримати істинний висновок із хибних засновків
Виведення істинного висновку із хибних засновків здається завжди неможливим
Поняття аргументу, типи аргументів.
Аргумент – сукупність пропозицій або тверджень, поміж яких виділяють висновки або засновки.
Також А. можна визначити як судження, за допомогою якого обґрунтовується істинність іншого судження - тези. Аргументи, які використовуються в процесі доказу деякого судження, повинні відповідати таким правилам: 1. А. повинні бути істинними судженнями. 2. А. повинні бути судженнями, істинність яких встановлюється незалежно від тези. 3. А. повинні бути достатньою підставою для доказу тези.
А. бувають: першого виду (adrem) - це аргументи, що стосуються сутності певного явища, вони мають відношення до обговорюваного питання і спрямовані на обгрунтування істинності становища - тези. А. другого виду (adhominem) - аргументи до людини; ці аргументи не відносяться до сутностіявища і використовуються лише для того, щоб отримати перемогу в полеміці, суперечці. Зазвичай вони зачіпають особистість опонента, його переконання, апелюють до думки аудиторії тощо
Аргументи можна поділити і на такі 2 види:
Демонстративні – істинність засновків гарантує істинність висновків;
Валідні (недемонстративні) – не може бути так, щоб засновки були істинними, а висновки хибні.