
- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Яким чином знання отримує статус “наукового”?
Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
ЛАКАТОС ИМРЕ
(настоящая фамилия – Липшиц, 1922-1974) – английский математик, логик, философ и историк науки, представитель постпозитивизма. Родился в Венгрии, с 1958 г. жил и работал в Великобритании. Основные труды:«Доказательства и опровержения», «История науки и ее рациональные реконструкции». Критикуя неопозитивистскую концепцию науки, рассматривал её как целостную, развивающуюся систему. Испытав влияние К. Поппера, он поставилв качестве цели своих исследований логико-нормативную реконструкцию процессов изменения знания и построения логики развития научных теорий на основе тщательного изучения реальной эмпирической истории науки. В итоге его разработок была создана методология научно-исследовательских программ. В своей концепции он отказывается от принципа фальсификации, справедливо считая, что при достаточной находчивости можно длительное время защищать любую теорию, даже если эта теория ложна. Поэтому следует отказаться от попперовской модели, в которой за выдвижением некоторой гипотезы непосредственно следует ее опровержение. Ни один эксперимент, считал он, не является решающим и достаточным для опровержения теории. Исходным пунктом развития науки, по Лакатосу, является выдвижение исследовательской программы. Под ней он подразумевает теорию, в которой имеется «ядро» – основные принципы или законы, и «защитные пояса», состоящие из вспомогательных гипотез. В«ядре» присутствуют фундаментальные положения, которые вспомогательные гипотезы защищают от эмпирических затруднений, а также в случае необходимости модифицируют его содержание или даже заменяют. Согласно Лакатосу, в развитии исследовательской программы можно выделить две основные стадии – прогрессивную и регрессивную. Прогрессивной является такая стадия, когдатеоретический рост исследовательской программы предвосхищает появление новых фактов, т.е. эмпирический рост. На прогрессивной стадии «положительная эвристика» активно стимулирует выдвижение гипотез, расширяющих эмпирическое и теоретическое содержание. Регрессивной является такая стадия исследовательской программы, когда новые факты появляются неожиданно, а программа дает им запоздалое объяснение. В этом случае развитие исследовательской программы резко замедляется, ее «положительная эвристика» теряет свою былуюмощь. В этом случае теоретический рост отстает от эмпирического роста. Если одна исследовательская программа прогрессивно объясняет больше, чем другая, с ней конкурирующая, то первая вытесняет вторую. Лакатос признает, что в конкретной ситуации «очень трудно решить ... в какой именно момент определенная исследовательская программа безнадежно регрессировала или одна из конкурирующих программ получила решающее преимущество перед другой». Это взначительной степени лишает его концепцию нормативного характера. Не видя объективного критерия для разграничения, Лакатос обращается к этической стороне личности ученого и предлагает некий «кодекс научной честности», главную роль в котором играют скромность и сдержанность. При всем достоинстве концепции Лакатоса его методология не может претендовать на универсальность и применима лишь к строго определенным периодам развития науки.