- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- методи що ґрунтуються на раціональним(інтелектуальним) мисленням:
оцінка власних сильних сторін і інтересів;
перегляд тем попередніх років;
обговорення;
огляд літератури.
Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- методи що ґрунтуються на творчому мисленні:
введення зошиту ідей;
вивчення особистих уподобань на основі проектів минулих років;
побудова дерева відносної важливості(дерево цілей);
мозковий штурм.
Карткова метода збирання матеріалу
Метод анкетування - психологічний вербально-комунікативний метод, в якому як засіб для збору відомостей від респондента використовується спеціально оформлений список питань – анкета (картка)
Анкетування дозволяє найжорсткіше слідувати наміченому плану дослідження, оскільки процедура «питання-відповідь» строго регламентована.
За допомогою методу анкетування можна з найменшими витратами отримати високий рівень масовості дослідження. Особливістю цього методу можна назвати його анонімність (особа респондента не фіксується, фіксуються лише його відповіді). Анкетування проводиться в основному у випадках, коли необхідно з'ясувати думки людей по якихось питаннях і охопити велике число людей за короткий строк.
За піонера використання анкети в дослідженні вважають Ф. Гальтона який в своєму дослідженні впливу спадковості і середовища на рівень інтелектуальних досягнень за допомогою анкети опитав сотню найбільших британських учених.
Види анкетування
По числу респондентів
Індивідуальне анкетування (один респондент)
Групове анкетування (декілька респондентів)
Аудиторне анкетування - методичний і організаційний різновид анкетування, що полягає в одночасному заповненні анкет групою людей, зібраних в одному приміщенні відповідно до правил вибіркової процедури.
Масове анкетування (від сотні до тисяч респондентів)
По облиште обхвату
Суцільне (опит всіх представників вибірки)
Вибіркове (опит частини вибірки)
За типом контактів з респондентом
Очне (у присутності ісследователя-анкетера)
Заочноє (анкетер відсутній)
Розсилка анкет поштою
Публікація анкет в пресі
Публікація анкет в Інтернеті
Вручення і збір анкет за місцем проживання, роботи і так далі
Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
«Досліджувати» означає бачити все, що бачили всі, але думати так як не думав ніхто.
Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.
Ознаки дослідження як виду людської діяльності:
Здатність розпізнавати проблеми, що виникають в практиці;
Виявити їх походження;
Визначити властивості, зміст закономірності їх розвитку;
Знаходити шляхи і можливості використовувати нові знання для вирішення проблем.
Класифікація досліджень:
За критерієм організованості:
Індивідуальні;
Колективні;
Планові;
Спонтанні.
За критерієм мети:
Практичні;
Науково-дослідні;
Освітні;
Критичні.
За критерієм інформаційного забезпечення:
Дослідження на основі внутрішньої інформації;
Дослідження на основі зовн. інфо
Дослідження на основі змішаної інфо
За критерієм ресурсів:
Значні;
Незначні.
Загальні (родові) характеристики будь-якого дослідження
«Досліджувати» означає бачити все, що бачили всі, але думати так як не думав ніхто.
Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень. Воно характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю.
Ознаки дослідження як виду людської діяльності:
Здатність розпізнавати проблеми, що виникають в практиці;
Виявити їх походження;
Визначити властивості, зміст закономірності їх розвитку;
Знаходити шляхи і можливості використовувати нові знання для вирішення проблем.