- •Философия
- •Предмет та основні проблеми філософії та методології наукового дослідження.
- •Епістемологія, методологія, метафізика як частини філософії науки.
- •Логіка та методологія науки.
- •Демонстративні та недемонстративні типи виведення.
- •Поняття аргументу, типи аргументів.
- •Зміст позитивізму як філософської традиції.
- •Етапи розвитку позитивізму (емпіризму).
- •Емпіризм та раціоналізм в історії методології науки.
- •Емпіризм, емпіричний базис науки.
- •Критерій оцінки «позитивної науки»
- •Теоретичне, емпіричне, «теоретична навантаженість фактів».
- •Індукція та проблема г’юма (Юма).
- •Методологія реформованого фальсифікаціонізму Марка Блауга.
- •Методологічнаa концепція інструменталізму м.Фрідмена
- •Методологія дослідницьких програм і. Лакатоса. Дрига
- •Нормативна методології економічної науки та дескриптивна (позитивна) методологія.
- •Проблема реалізму в економічній науці.
- •Мета науки.
- •Задача науки. Дрига
- •Властивості науки як діяльності.
- •Форми розумової праці та їх характеристика.
- •Творчість та його продукт.
- •Якості творчої особистості.
- •Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
- •Природа складності понятійного викладу матеріалу.
- •Рівні творчості дослідника
- •Основні критерії сформованості творчого мислення.
- •Механізми творчого мислення.
- •Мета та загальна спрямованість фундаментальних та прикладних досліджень.
- •Що необхідно враховувати при виборі теми дослідження.
- •Ознаки, за якими можна оцінити тему дослідження.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на раціональному мисленні.
- •Методи вибору теми, що ґрунтуються на творчому мисленні.
- •Карткова метода збирання матеріалу
- •Поняття “дослідження”: класифікація досліджень.
- •Природа економічних досліджень
- •Стилі викладу нового матеріалу.
- •Зразки стилів
- •Види метод наукової праці
- •Поняття науки та її трактування .
- •Погляди т.Куна на науку. Істинність теорії.
- •Афористичний ланцюжок тез визначення науки й.Елстгеста.
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність визначень науки.
- •Рефлексивність наукового мислення вченого (процес проведення рефлексії).
- •Формалізовані результати рефлексії над змістом поняття “наука”.
- •Наукознавство і наукометрія.
- •Критерії “науковості” знання (формальні і реальні)
- •Відмінності між науковим і буденним знанням.
- •Статус наукового знання у класичній науці. Рубан
- •Ознаки притаманні науковому пізнанню.
- •Відмінності між науковим та ненауковим пізнанням.
- •Яким чином знання отримує статус “наукового”?
- •Кодекс наукової чесності і.Лакатоса.
- •Науковість і новизна знання.
- •Чи будь-яке нове знання є науковим?
- •Наукове пізнання та навчальне пізнання. Литвинчук
- •Сутність поняття “парадигма” та її трактування в історичній ретроспективі.
- •Сутність “наукової революції” за т.Куном.
- •Циклічність розвитку науки
- •Особливості наукового пізнання в інформаційному суспільстві.
- •Об’єкти наукового дослідження та їх класифікація.
- •Фактори вибору об’єктної сфери дослідження.
- •Структура методологічного знання.
- •Взаємозв’язок теорії і практики.
- •Історичний аспект формування наукового знання.
- •Парадокс теоретичного знання.
- •Головна мета побудови теорії.
- •Відмінність теорії від інших форм раціонального мислення.
- •Поняття методу в наукових дослідженнях та практиці.
- •Відмінність та єдність теорії і методу наукового дослідження.
- •Емпіричне та теоретичне знання.
- •Класифікація методів дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи теоретичного дослідження. Степанова
- •Методологія наукової праці. Об’єктивність та форми наукової праці.
- •Оприлюднення результатів наукової праці.
- •Загальні вимоги до написання та змісту наукової роботи.
- •Визначення проблеми та теми наукового дослідження.
- •Сутність наукової проблеми та процес її формулювання.
- •Як перейти від практичної задачі до наукової проблеми?
- •Об’єкт і предмет наукового дослідження.
- •71. Структура предмету дослідження та його конкретизація.
- •72. Логіка вивчення предмету дослідження.
- •73. Вимоги до змісту наукової роботи.
- •74. Форми викладу змісту наукової роботи.
- •75. Науковий апарат магістерської роботи.
- •Завдання пошукової частини дослідження.
- •77. Висновки дослідження.
Загальні вимоги до написання магістерської роботи (наукової).
В науковій роботі повинно бути запропоновано вирішення задач, які мають суттєве значення для діяльності підприємств відповідної галузі або в якій викладено науково-обгрунтовані економічні розробки, які забезпечують вирішення важливих теоретичних вбо прикладних задач. В ній повинна бути представлена сукупність нових результатів і положень, що виносяться на прилюдний захист.
Як науковий твір магістерська робота повинна бути внутрішньою ідилією і засвідчувати особистий внесок її автора в науку. Нові рішення, що запропоновані магістрантом, мають бути чітко аргументовані та критично оцінені порівняно з відомими рішеннями.
Вимоги до написання дипломної роботи:
1. Студент може сам запропонувати тему дипломної роботи, достатньо аргументовано обгрунтувавши доцільність її розробки.
2. У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність; визначаються об’єкт, предмет, мета і конкретні завдання, гіпотеза дослідження, методи дослідження; його наукова новизна та теоретична і практична значущість одержаних результатів; описується структура дипломної роботи.
3. Автор дипломної роботи повинен продемонструвати вміння методологічно і грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати.
4. У роботі необхідно розкрити сутність дослідницької проблеми з урахуванням нових наукових підходів.
5. Дипломна робота має містити чітко сформульовані висновки, в яких подаються основні результати дослідницької діяльності студента, рекомендації щодо їх практичного використання.
6. Повинна мати відповідний обсяг щодо сторінок друкованого тексту.
7. Дипломна робота має бути чітко структурованою із виділенням окремих її частин, абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, висновків і списку використаної сучасної літератури (не менше 50 джерел, переважно останніх років); оформлення дипломної роботи має відповідати естетичним і орфографічним нормам. Обов’язковим є використання літератури іноземними мовами.
Природа складності понятійного викладу матеріалу.
Будь-які думки люди часто розуміють по-іншому, ніж той, хто їх каже.
Навіть якщо ваше пояснення настільки чітке, що виключає будь-яке хибне тлумачення все ж таки може знайтися людина, яка зрозуміє все неправильно.
Вади нашого мисленнєвого наукового апарату:
1 слово – це не образ і не думка, це умовний символ об’єкту реального або внутрішнього світу , бо у кожного своє бачення змісту кожного слова.
2. для пояснення слова знову використовуються слова. Смисл яких знову необхідно пояснювати
Те, що здоровий глузд трактує як очевидне. Наука називає аксіомою.
У зв’язку з існуючими вадами нашого мислення виникає пряма необхідність при обговоренні будь-якої складної проблеми в будь-якій галузі знань обговорювати смисл слів, понять, термінів, категорій, які будуть використовуватись в дослідженні.
Рівні творчості дослідника
1 рівень головних ідей, які визначають загальну спрямованість дослідження
2 рівень конструктивно-методичних схем, в яких конкретизуються загальні ідеї та принципи
3 рівень пов’язаний з технічними прийомами реалізації відповідних схем організації
4 рівень - основні критерії сформованості творчого мислення, професійна зрілість
5 level – професійна продуктивність
6 рівень – професійна ефективність