
- •1.Курс українського ділового мовлення, його зміст, мета і завдання.
- •2.Мова в житті суспільства. Мова і мовлення.
- •3. Функції мови в суспільстві.
- •4.Українська мова серед інших мов світу.
- •5.Українська національна та літературна мови.
- •6. Українська мова, та її територіальні діалекти.
- •7.Рідномовні обов’язки свідомого громадянина.
- •8.Поняття мовної норми. Стабільність і змінність мовних норм.Нормативність укр. Літ. Мови на різних рівнях.
- •9.Проект змін до ураїнського правопису.
- •10.Відображення нормативності сучасної укр. Літ. Мови у словниках. Українська лексикографія.
- •11.Правила оформлення бібліографії.
- •12.Поняття стилю стилістичні норми.
- •14. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю.
- •15.Особливості наукового стилю.
- •16.Публіцистичний стиль.
- •17.Загальна характеристика художнього стилю.
- •18.Особливості конфесійного стилю.
- •19. Найважливіші риси епістолярного стилю.
- •20. Загальна характеристика розмовно-побутового стилю.
- •21.Документ- основний вид офіційно-ділового стилю.
- •1. За способом фіксації інформації:
- •2. За призначенням:
- •4. За походженням:
- •5. За місцем складання:
- •6. За формою:
- •7. За терміном виконання:
- •8. За ступенем гласності:
- •9. За стадіями створення:
- •23. Поняття реквізита. Основні реквізити документів
- •9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса.
- •10. Назва виду документа.
- •11. Дата.
- •12. Індекс.
- •14. Місце укладання чи видання.
- •15. Гриф обмеження доступу до документа.
- •18. Резолюція.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •27. Відмітка про засвідчення копії.
- •28. Прізвище виконавця та номер його телефону.
- •29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.
- •30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
- •31. Відмітка про надходження документа.
- •24.Загальні правила оформлення і складання документів.
- •25. Вимоги до мови ділових паперів.
- •1. Об'єктивність.
- •2. Стандартність.
- •28. Ділове листування. Етикет ділового листування.
- •29. Український мовленнєвий етикет.
- •30. Українські етикетні формули привітання.
- •31. Українські етикетні формули прощання.
- •32. Українські етикетні формули звертання.
- •33. Українські етикетні формули побажання.
- •34. Українські етикетні формули подяки.
- •35. Українські етикетні формули вибачення.
- •36. Форми спілкування.
- •37. Тональності спілкування.
- •38. Види і жанри усного ділового мовлення.
- •39. Характеристика жанрів приватного ділового мовлення.
- •40. Прийом відвідувачів.
- •41.Ділова нарада
- •42.Ділова бесіда
- •43.Ділові зустрічі
- •44.Телефонна розмова
- •45.Орфоепія української мови
- •46.Акцентуаційні норми сучасної української мови
- •47.Евфонія (милозвучність) мовлення
- •48. Інтонаційна виразність мовлення
- •49.Лексична норма та її типові порушення
- •50. Багатозначність і омонімія
- •51. Синонімія, антонімія, паронімія.
- •52. Активна і пасивна лексика української мови
- •53. Лексика української мови з погляду походження.
- •54. Функціональна диференціація лексики( загальновживана і незагальновживана)
- •55. Фразеологічні одиниці мови.
- •56. Морфологічна норма і типові її порушення.
- •57. Труднощі визначення роду іменника.
- •58. Особливості вживання назв осіб за посадою, званням, професією в офіційно-діловому стилі.
- •59.Категорія числа іменників
- •60. Зауваги до окремих відмінникових форм
- •61 Ступенювання прикметників.
- •62. Числівник в офіційно-діловому стилі.
- •63. Типи словозміни числівників.
- •64 Поєднання числівників з іменниками
- •65 Особливості використання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •66. Вживання дієслівних форм у діловому мовленні
- •67. Використання прийменників в офіційно-діловому стилі.
- •68. Порядок слів у текстах офіційно-ділового стилю.
- •69. Особливості функціонування головних та другорядних членів речення
- •70. Узгодження підмета з присудком.
- •73.Композиційно-логічна схема побудови автобіографії.
- •74. Композиційно-логічна схема побудови резюме.
- •75.Композиційно-логічна схема побудови характеристики
- •76.Композиційно-логічна схема побудови рекомендаційного листа.
- •77. Композиційно-логічна схема побудови візитної картки.
- •78.Композиційно-логічна схема побудови доручення
- •79.Композиційно-логічна схема побудови розписки.
- •80. Композиційно-логічна схема побудови доповідної записки.
- •81. Композиційно-логічна схема побудови пояснювальної записки.
70. Узгодження підмета з присудком.
У двоскладному реченні присудок із підметом пов'язується переважно підрядним зв'язком узгодження. Наприклад, у реченні Вдень пригріло сонце, почалася відлига (О. Довженко) присудок пригріло стоїть у тому самому середньому роді однини, що й підмет сонце, так само присудок почалася має жіночий рід однини, як і підмет відлига. Водночас цей зв'язок має Деякі свої особливості.
При однорідних підметах, ужитих в однині й пов'язаних єднальним зв'язком, дієслово-присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині залежно від того, на чому більше зосереджується увага — на дії чи на предметах: Радіють і садок, і поле, і долина (Л. Глібов). Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко).
При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника чи кількісного слова з денником, присудок ставиться:
а) в однині, якшо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко). За командиром їхало ще троє саней (І. Микитенко). Присудок у такому ставиться, як правило, перед підметом;
б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко). При в'їзді в село п 'ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев 'я ну арку (Г. Хоткевич). Присудок у такому разі ставиться переважно після підмета, але не обов'язково: У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич).
Ця тенденція добре простежується в реченні Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини (П. Панч), де при тому самому підметі двоє селян перший присудок стояло вжито в однині (несуттєва дія), а друї гий переказували — у множині (важлива дія).
Якщо до складу підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.), то присудок, як правило, ставиться в однині: Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця (О. Довженко).
Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки минуло відтоді, як вона вперш зустрілася з Марком Загірним (О. Гончар). Але якщо увага зосереджується на присудкові: Три роки минули непомітно.
При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта тощо, дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет: Більшість проголосувала за резолюцію.
При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у минулому часі має форуму чоловічого роду, у теперішньому й майбутньому — форму однини: Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основ'яненко). Сидять собі, розмовляють, а дехто й куняє (Т. Шевченко).
При займеннику ви, який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставиться в множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий). Ви не журіться, мамо. Я піду в найми (М. Коцюбинський). Степане Михайловичу, ви згодні очолити відділ?
Якщо підмет, що означає професію, виражено іменником чоловічого роду, але він стосується особи жіночої статі, то прйсудок у розмовному стилі ставиться переважно у формі жіночого роду: Суддя сказала...; в офіційно-діловому — чоловічого: Суддя ухвалив... Проте якщо після назви професії йде лрізвише жіночої статі, то присудок ставиться у формі жіночого роду: Суддя Петренко ухвалила...
Якшо підмет виражено невідмінюваною власною назвою іншомовного походження, то присудок узгоджується в роді із загальною назвою: Сочі (місто) витягнулося понад берегом Чорного моря. Сочі (річка) після дощу вийшла з берегів.
При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.
71-72. Композиційно-логічна схема побудови простої і складної заяви
Заява - це документ, який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб, адресовану установі або посадовій особі. Це один з найпоширеніших у справочинстві документів
Заява може бути:
— простою (викладається тільки прохання);
— мотивованою (вказується мотивація прохання);
— складною (заява містить додатки).
Заява складається з таких реквізитів:
Відомості про адресата (назва посади, повна назва установи, прізвище та ініціали керівника із зазначенням наукового звання, якщо особа, на ім'я якої подають заяву, має його).
Відомості про адресанта (назва посади, прізвище, ім'я, та по-батькові особи, яка звертається із заявою, іноді адреса, телефон, паспортні відомості).
3.Назва виду документа.
Текст.
5. Перелік додатків (документів, які додають до заяви на підтвер- дження її правочинності чи вагомості аргументації).
Дата.
Підпис.
Примітки до оформлення реквізитів.
1. Відомості про адресата пишуть з великої літери праворуч; назву посади, прізвище посадової особи подають у давальному відмінку, чергуючи закінчення -ові, -еві (-єві) з -у (-ю). Якщо заяву адресовано до організації, то її назва має мати форму родового відмінка з приймен- ником до, напр.:
До профкому Львівського національного університету імені Івана Франка
2. Відомості про адресанта подають без прийменника від з малої літери, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка звертається із заявою, ставлять у формі родового відмінка, крапки в кінці останнього слова немає. Прийменник від вживаємо лише тоді, коли прізвища адресата й адресанта заяви є співзвучними або однаковими і їх треба роз- межувати.
3. Назву документа пишуть з великої літери посередині рядка, крап- ки не ставлять.
4. Текст починають писати з абзацу та з великої літери. Найважливішим елементом заяви є текст, який має таку структуру:
а) прохання (прошу надати, прошу звільнити, прошу дозволити, прошу перевести тощо);
б) обґрунтування прохання (у зв'язку з..., оскільки...., відповідно до... тощо).
5. Додаток як підстава заяви містить перелік документів, які дода- ють до неї, із точним формулюванням характеру чи вигляду докумен- та, зазначенням кількості сторінок, напр.: довідка (форма), фотокарт- ки (кількість і розмір) тощо.
Оформляють додатки кількома способами: а) після тексту з абзацу пишуть До заяви додаю і подають повні назви документів у формі знахідного відмінка; б) після тексту пишуть До заяви додаються такі документи або Додаток і вказують назви документів у формі називного відмінка.
Дату написання заяви пишуть зліва без абзацу.
Підпис адресанта - праворуч.
Приклад1 (проста):
Ректорові
Львівського національного університету
імені Івана Франка
проф. Вакарчукові І.О.
студента 4-го курсу економічного
факультету спеціальності „Кібернетика"
Гнатишина Андрія Степановича
Заява
Прошу перевести мене з денної на заочну форму навчання у зв'язку з працевлаштуванням.
12.02.05 (Підпис)
Приклад2(складна): Генеральному директорові ЗАТ „ЛАЗ" Ткаченкові О.І.
Деркача Миколи Васильовича, який проживає за адресою: вул. Нагірна, 74, кв. 10, м. Львів, 79057 тел. 240-53-30
Заява
Прошу зарахувати мене на посаду інженера відділу стандартизації. До заяви додаю:
Копію диплома про вищу освіту.
Трудову книжку.
Особовий листок з обліку кадрів.
12.03.05 (Підпис)