
- •1.Курс українського ділового мовлення, його зміст, мета і завдання.
- •2.Мова в житті суспільства. Мова і мовлення.
- •3. Функції мови в суспільстві.
- •4.Українська мова серед інших мов світу.
- •5.Українська національна та літературна мови.
- •6. Українська мова, та її територіальні діалекти.
- •7.Рідномовні обов’язки свідомого громадянина.
- •8.Поняття мовної норми. Стабільність і змінність мовних норм.Нормативність укр. Літ. Мови на різних рівнях.
- •9.Проект змін до ураїнського правопису.
- •10.Відображення нормативності сучасної укр. Літ. Мови у словниках. Українська лексикографія.
- •11.Правила оформлення бібліографії.
- •12.Поняття стилю стилістичні норми.
- •14. Загальна характеристика офіційно-ділового стилю.
- •15.Особливості наукового стилю.
- •16.Публіцистичний стиль.
- •17.Загальна характеристика художнього стилю.
- •18.Особливості конфесійного стилю.
- •19. Найважливіші риси епістолярного стилю.
- •20. Загальна характеристика розмовно-побутового стилю.
- •21.Документ- основний вид офіційно-ділового стилю.
- •1. За способом фіксації інформації:
- •2. За призначенням:
- •4. За походженням:
- •5. За місцем складання:
- •6. За формою:
- •7. За терміном виконання:
- •8. За ступенем гласності:
- •9. За стадіями створення:
- •23. Поняття реквізита. Основні реквізити документів
- •9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса.
- •10. Назва виду документа.
- •11. Дата.
- •12. Індекс.
- •14. Місце укладання чи видання.
- •15. Гриф обмеження доступу до документа.
- •18. Резолюція.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •27. Відмітка про засвідчення копії.
- •28. Прізвище виконавця та номер його телефону.
- •29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.
- •30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
- •31. Відмітка про надходження документа.
- •24.Загальні правила оформлення і складання документів.
- •25. Вимоги до мови ділових паперів.
- •1. Об'єктивність.
- •2. Стандартність.
- •28. Ділове листування. Етикет ділового листування.
- •29. Український мовленнєвий етикет.
- •30. Українські етикетні формули привітання.
- •31. Українські етикетні формули прощання.
- •32. Українські етикетні формули звертання.
- •33. Українські етикетні формули побажання.
- •34. Українські етикетні формули подяки.
- •35. Українські етикетні формули вибачення.
- •36. Форми спілкування.
- •37. Тональності спілкування.
- •38. Види і жанри усного ділового мовлення.
- •39. Характеристика жанрів приватного ділового мовлення.
- •40. Прийом відвідувачів.
- •41.Ділова нарада
- •42.Ділова бесіда
- •43.Ділові зустрічі
- •44.Телефонна розмова
- •45.Орфоепія української мови
- •46.Акцентуаційні норми сучасної української мови
- •47.Евфонія (милозвучність) мовлення
- •48. Інтонаційна виразність мовлення
- •49.Лексична норма та її типові порушення
- •50. Багатозначність і омонімія
- •51. Синонімія, антонімія, паронімія.
- •52. Активна і пасивна лексика української мови
- •53. Лексика української мови з погляду походження.
- •54. Функціональна диференціація лексики( загальновживана і незагальновживана)
- •55. Фразеологічні одиниці мови.
- •56. Морфологічна норма і типові її порушення.
- •57. Труднощі визначення роду іменника.
- •58. Особливості вживання назв осіб за посадою, званням, професією в офіційно-діловому стилі.
- •59.Категорія числа іменників
- •60. Зауваги до окремих відмінникових форм
- •61 Ступенювання прикметників.
- •62. Числівник в офіційно-діловому стилі.
- •63. Типи словозміни числівників.
- •64 Поєднання числівників з іменниками
- •65 Особливості використання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •66. Вживання дієслівних форм у діловому мовленні
- •67. Використання прийменників в офіційно-діловому стилі.
- •68. Порядок слів у текстах офіційно-ділового стилю.
- •69. Особливості функціонування головних та другорядних членів речення
- •70. Узгодження підмета з присудком.
- •73.Композиційно-логічна схема побудови автобіографії.
- •74. Композиційно-логічна схема побудови резюме.
- •75.Композиційно-логічна схема побудови характеристики
- •76.Композиційно-логічна схема побудови рекомендаційного листа.
- •77. Композиційно-логічна схема побудови візитної картки.
- •78.Композиційно-логічна схема побудови доручення
- •79.Композиційно-логічна схема побудови розписки.
- •80. Композиційно-логічна схема побудови доповідної записки.
- •81. Композиційно-логічна схема побудови пояснювальної записки.
63. Типи словозміни числівників.
2. Числівники сорок, девяносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а сорока, девяноста, ста. 3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком: Н. двісті триста пятсот Р. двохсот трьохсот пятисот Д. двомстам трьомстам пятистам 3. двісті двохсот триста трьохсот пятсот п ятисот О. двомастами трьомастами пятьмастами пятьомастами М. на двохстах на трьохстах на пятистах Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, девятсот відмінюються як пятсот. У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом. У числівниках пять, шість, девять, десять та в усіх числівниках на -дцять зберігається помякшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника помякшення після т немає. Наприклад: пятсот, пятдесят, шістсот, п ятнадцять, дев ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, пять, шість, девять, десять зберігається помякшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п ятьма п ятьома, шістьма шістьома. Зберігається помякшення в усіх числівниках на -дцять в орудному відмінку: дванадцятьма дванадцятьома, дев ятьма дев ятьома тощо. 4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: Н. триста вісімдесят сім Р. трьохсот вісімдесяти вісімдесятьох семи сімох Д. трьомстам вісімдесяти вісімдесятьом семи сімом
3. триста трьохсот вісімдесят вісімдесятьох сім сімох
О. трьомастами вісімдесятьма вісімдесятьома сьома сімома М. на трьохстах вісімдесяти вісімдесятьох семи сімох.
5. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: девять тисяч девятсот девяносто девятий — …девятого девятих, девятому девятим, девятий девяті, девятим девятими, на девятому девятих.
6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві п я-тих, двом п ятим, двома п ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.
7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька — відмінюються як числівники пять, шість але без паралельних форм: Н. кілька, декілька, багато Р. кількох, декількох, багатьох Д. кільком, декільком, багатьом З. Н. або Р. О. кількома, декількома, багатьма М. на кількох, декількох, багатьох
8. Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох, обом, обома, на обох. Збірні числівники двоє, троє, пятеро та ін. — у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників два, три, п ять.
64 Поєднання числівників з іменниками
Після числівника один, навіть якщо він входить до складених числівників, іменник ставиться в однині: 31 день, 71 кілограм, 1 191 кілометр.
Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п 'ять років, десять століть.
Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до складених числівників) іменник має форму називного відмінка, а при числівниках п 'ять та більше — родового: три брати, чотири будинки, дев'яносто чотири проценти; п 'ять братів, шістдесят будинків, дев 'яносто дев 'ять відсотків.
У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матері (множина) — дві мйтері, сини — три сини, села — чотири сели. Іноді особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п 'ять та більше: книжок (родовий відмінок множини) — п 'ять книжок, сторінок — шість сторінок, голок — десять голок, круків — сім круків, черепів — п 'ять черепів.
Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина, сорок чотири заробітчанина. Це стосується також іменників їм 'я, тем 'я: два імені, три племені. Якщо ж кількість називається в межах одиниць, то при таких іменниках слід вживати збірні числівники: двоє киян, троє селян, четверо заробітчан, двоє імен, троє племен.
Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він також ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири.
Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму називного відмінка множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Однак при іменниках середнього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера.
У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом братам, із трьома братами', шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесятьма будинками, у шістдесяти будинках.
Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйоНУ гривень, мільйоном гривень.
Після дробових числівників іменник стоїть постійно в родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві десяті відсотка, двох десятих відсотка, двом десятим відсотка,
двома десятими відсотка. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п 'яті виробів, одна десята запасів нафти.
Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п 'ять із чвертю років.
Збірні числівники поєднуються:
а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п'ятеро орлів;
б) з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), двоє лошат, четверо телят, n 'ятеро хлоп 'ят;
в) з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць).
Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: двох селян, двом селянам, з двома селянами.
У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше (число місяця) лютого, першому (числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.