2.Вкажіть особливості міжгрупових конфліктів.

• об'єктивний характер їх виникнення і розгортання;

• здатність залучати до конфлікту людей, незалежно від їхнього бажання і навіть усвідомлення суті та цілей конфлікту;

• інституціалізація конфлікту, тобто його приналежність до певних соціальних інститутів;

• наявність відкритого насильства;

• спрямованість конфліктів на зміни суспільних інститутів, а не на зміну поведінки їх учасників;

• свідомо великі витрати щодо підтримки та вирішення конфліктів;

• досить велика інерція щодо збереження конфліктної ситуації, навіть якщо підстави її виникнення згасають.

3.Опишіть вибірку як метод соціологічного дослідження.

Вибірковий метод - науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Для побудови вибірки конкретного соціологічного дослідження потрібно попередньо оцінити якість вибірки (визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна переносити на генеральну сукупність); дібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті й завданням дослідження; визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути статистично значущим, а з іншого - економним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації.

Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.

Вариант 7

1.Охарактеризуйте соціальні класи як елементи соціальної структури.

Соціальні класи (суспільні класи) - спільності, що виділяються по відношенню до власності і суспільному поділу праці. У соціально-класовій структурі суспільства виділяють основні (існування яких безпосередньо випливає з панівних у даній суспільно-економічної формації економічних відносин) і неосновні класи (залишки колишніх класів в новій формації або зароджуються класи), а також різні верстви суспільства. Соціальна структура відображає особливості соціальних відносин класів, професійних, культурних, національно-етнічних та демографічних груп, які визначаються місцем та роллю кожної з них у системі економічних відносин. Соціальна структура формувалася, "карбувалася" в процесі історичного розвитку. Вона і нині видозмінюється. Соціальна структура розкриває внутрішню будову і всю багатомірність зв'язків у суспільстві.

2.Вкажіть типологію сучасних політичних партій.

ЄТО НЕ ТО. НАДО НАПИСАТЬ ЧТО ПАРТИИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ЦЕТРИСТСЬКІ ПРАВІ ТА ЛІВІ І ПРО КОЖНУ ТРОХИ НАПИСАТЬ!

3.Визначити об’єкт, предмет та функції економічної соціології.

Економічна соціологія – це напрямок соціальних досліджень, що розглядають аналіз економічної діяльності з позицій соціальної теорії.

Об’єкт — взаємодія двох основних сфер громадського життя – економічного та соціального та взаємодія двоякого роду процесів – економічних та соціальних.

Предмет — закономірності взаємодії економічної та соціальної сфери громадського життя; соціальний механізм взаємодії економічного та соціального розвитку; соціально-економічні відносини; розвиток економіки як соціального процесу.

Функції —

• Теоретично-пізнавальна – вивчення соціально-економічних закономірностей економічного життя.

• Прогнозуюча – вияв тенденцій розвитку соц – економічного життя.

• Управлінська – забезпечення системи управління економічною сферою в залежності з розвитком соціальної сфери громадського життя.

• Соціальна – забезпечення економічної соціалізації працівників.

Варіант VIIІ

1 Охарактеризуйте соціологічні вчення М.Вебера.

Вебер вважав, що людина є істота свідома. Але керуватися при вивченні соціального життя методом безпосереднього уживається, інтуїції Вебер рішуче відмовлявся. Бо було ясно, що результат подібного способу вивчення не володіє загальнозначущим. По Веберу, замість того, щоб досліджувати мир переживань історика, необхідно вивчати логіку утворення тих понять, якими при цьому оперує історик.

Як необхідна передумова соціології Вебер ставить окремого раціонально (осмислено) діючого індивіда. Згідно Веберу, суспільні інститути - право, держава, релігія і т.д. - повинні вивчатися соціологією в тій формі, в якій вони стають значущими для окремих індивідів, в якій останні реально орієнтовані на них в своїх діях. Він заперечував ідею, що суспільство «перше» складових його індивідів, і «вимагав» виходити в соціології з дії окремих людей. В звязку з цим можна говорити про методологічний індивідуалізм Вебера.

Перераховуючи можливі види соціальної дії, Вебер указує чотири: цілераціональне; ціннісно-раціональне; афектне; традиційне.