Тема 29 диагностика вирогідності банкрутства. Аналіз системи критерії банкрутства план

1.Сутність та види банкрутства.

2.Методи прогнозування ймовірності банкрутства.

1.Сутність та види банкрутства.

У практиці господарювання досить часто можна зіткнутися з під­приємствами, які фактично є фінансово-неспроможними, однак, з «пе­вних мотивів приховують цю обставину. В даному випадку можна го­ворити про наявність прихованого банкрутства. З іншого боку, ряд суб'єктів господарювання, переслідуючи певні цілі, можуть зумисне оголосити себе банкрутами, не будучи такими. При цьому має місце фіктивне банкрутство. Для багатьох державних підприємств характе­рною є ситуація, коли службові особи зловмисно або за своєї халатно­сті доводять суб'єкт господарювання до фінансової кризи та до банк­рутства. Для запобігання вказаних негативних проявів Кримінальним кодексом України встановлено покарання, якщо підприємці чи відпо­відальні службові особи вдаються до них.

Приховане банкрутство: навмисне приховання факту стійкої фі­нансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам, карається позбавленням волі на строк до 2 років або штрафними санкціями до 300 мінімаль­них розмірів зарплати з позбавленням права займатися певною діяль­ністю протягом 5 років.

Об'єктивно факт приховання банкрутства визначається такими двома ознаками:

• надання кредитору неправдивих даних про фінансовий стан неплатоспроможного боржника;

• причинний зв'язок між подачею таких даних та збитками, що їх зазнав кредитор.

Мотиви та цілі приховання банкрутства:

• надія на поліпшення фінансового стану або на виконання фі­нансових зобов'язань особами, які, у свою чергу, є боржниками да­ної особи,

• спроба одержати банківський кредит для покриття заборгова­ності чи привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства,

• прагнення отримати вигідне замовлення на виробництво това­рів, робіт, послуг від держави чи інших замовників і т.д.

Суб'єктами прихованого банкрутства можуть бути засновники підприємства, власники, посадові особи.

Мінімальне стягнення у разі виявлення факту прихованого банк­рутства застосовується:

• якщо прихована фінансова неспроможність є наслідком банк­рутства іншої юридичної особи або настала внаслідок порушення законодавства контрагентами (монополізація ринку цін, недобросо­вісна конкуренція, махінації з фінансовими ресурсами);

• якщо вона є наслідком дії форс-мажорних обставин.

Максимальні санкції застосовуються, якщо фінансова неспро­можність є наслідком невміння вести ефективну фінансово-госпо­дарську діяльність, недостатньої кваліфікації керівництва, недбало­сті, крадіжок, різного роду зловживань, прорахунків щодо оцінки ринків збуту і т.д.

У цьому контексті можна згадати дуже цікаві принципи врегу­лювання суперечок між кредитором і боржником з «Руської Прав­ди» Ярослава (перша систематизована кодифікація права Київської Русі). Там, зокрема, зазначено, «коли банкрутство купця станеться через нещасливу пригоду, а не через його недбальство, тобто коли потоне корабель, або пропаде товар під час війни, або від вогню, то кредитори не можуть жадати конкурсу негайно — не можуть взяти його в неволю чи продати: купцеві дається право сплачувати свої борги частками, бо шкода від Бога, а він сам не винен; коли ж він позбавиться свого майна внаслідок пияцтва, або залізши в карні справи, або взагалі знищить його своєю непорадністю, то він відда­ється на волю кредиторів — вони можуть йому дати «прольонгату» або негайно його продати разом з усім майном».

Фіктивним банкрутством можна назвати ситуацію, коли підпри­ємство фактично не є банкрутом, однак запевняє про свою фінансову неспроможність. У зв'язку з цим Кримінальним кодексом передбачено, що явно неправдива заява громадянина — засновника або власника підприємства, а також посадової особи даного підприємства про фінан­сову неспроможність виконання зобов'язань перед кредиторами та бю­джетом карається штрафом від 300 до 500 мінімальних зарплат з позба­вленням права займатися даною діяльністю до 5 років. Ті самі дії, якщо вони завдали великого матеріального збитку кредиторам або державі, караються позбавленням волі до 3 років з конфіскацією майна.

Великий матеріальний збиток — це збиток, який перевищує в 50 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму. Збиток виникає внаслідок неповернення боргів, несплати відсотків та податків.

Цілі повідомлення неправдивої інформації можуть бути різними:

• порушення справи про банкрутство чи санація підприємства в рамках провадження справи про банкрутство,

• ліквідація, реорганізація чи приватизація підприємства з метою приховання незаконного витрачання коштів,

• надання недостовірних даних аудитору з метою одержання не­ об'єктивного висновку про фінансовий стан підприємства.

Доведення до банкрутства. Новим законодавством про банк­рутство запроваджене положення про відповідальність за умисне банкрутство. Умисне банкрутство — це умисне доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспромож­ності через здійснення з корисливих мотивів власником або посадо­вою особою підприємства протиправних дій або через невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків, що завдало іс­тотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.

Умисне доведення до банкрутства, якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та ін­тересам кредиторів, що охороняються законом, — карається штра­фом від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність на строк до 5-ти років. Ті самі дії, як­що вони завдали великої матеріальної шкоди, — караються позбав­ленням волі на строк до 5 років з конфіскацією майна.

На ці та інші фактори й обставини слід звертати увагу власникам та фінансовим службам вітчизняних підприємств під час прова­дження фінансово-господарської діяльності.

2.Методи прогнозування банкрутства.

1) Альтмана

,

де – ф.№1;

– ;

– ;

– або

– ;

– .

Спрінгейта

Z=1,03 +3,07 +0,66 +0,4 ,

де

X1 – ;

X2 – ;

X3 – ;

X4 – .

3) Таффлера

Z=0,53 +0,13 +0,18 +0,16 ,

де X1 - ;

X2 - ;

Х3 - (форма № 1);

X4 - інтервал кредитування (Х4 =1).

4) Creditmen

Z=25 +25 +10 +20 +20 ,

де X1 – ;

X2 – ;

X3 – ;

X4 – ;

X5 -

5) Модель R

R=0,838 + +0,054 +0,63 ,

де X1 – ;

X2 –

X3 – ;

X4 – .

6) Універсальна дискримінаннтна модель

Z = 1,5X1 + 0,08X2 + 10X3 + 5X4 + 0,3X5 + 0,1X6,

де Х1 – ;

Х2 – ;

Х3 –

Х4 –

Х5 –

Х6 – .

1. Понятие, виды и причины банкротства. Внешние и внутренние причины банкротства.

Банкротство (финансовый крах, разорение) - это подтвержденная доку­ментально неспособность субъекта хо­зяйствования платить по своим долго­вым обязательствам и финансировать те­кущую основную деятельность из-за отсутствия средств.

Основным признаком банкротства яв­ляется неспособность предприятия обес­печить выполнение требований кредито­ров в течение трех месяцев со дня нас­тупления сроков платежей. По истече­нии этого срока кредиторы получают право на обращение в арбитражный суд о признании предприятия-должника бан­кротом.

Банкротство предопределено самой сущностью рыночных отношений, кото­рые сопряжены с неопределенностью достижения конечных результатов и риском потерь.

Несостоятельность субъекта хозяйст­вования может быть:

"несчастной", не по собственной ви­не, а вследствие непредвиденных обстоя­тельств (стихийные бедствия, военные действия, политическая нестабильность общества, кризис в стране, общий спад производства, банкротство должников и другие внешние факторы); "ложной" (корыстной) в результате умышленного сокрытия собственного имущества с целью избежания уплаты долгов кредиторам; "неосторожной" вследствие неэффективной работы, осу­ществления рискованных операций.

В первом случае государство должно оказывать помощь предприятиям по выходу из кризисной ситуации. Злоумышлен­ное банкротство уголовно наказуемо. Наиболее распространен­ным является третий вид банкротства.

"Неосторожное" банкротство наступает, как правило, посте пенно. Для того чтобы вовремя распознать и предотвратить его, необходимо систематически проводить анализ финансового состояния, который позволит обнаружить его "болевые" точки и принять конкретные меры по оздоровлению экономики пред­приятия.

Предпосылки банкротства многообразны - это результат взаимодействия многочисленных факторов как внешнего, так и внутреннего характера. Их можно классифицировать следую­щим образом.

Внешние факторы.

1. Экономические: кризисное состояние экономики страны, общий спад производства, инфляция, нестабильность финансо­вой системы, рост цен на ресурсы, изменение конъюнктуры рынка, неплатежеспособность и банкротство партнеров. Одной из причин несостоятельности субъектов хозяйствования может быть неправильная фискальная политика государства. Высокий уровень налогообложения может оказаться непосильным для

предприятия.

2. Политические: политическая нестабильность общества, внешнеэкономическая политика государства, разрыв экономи­ческих связей, потеря рынков сбыта, изменение условий эк­спорта и импорта, несовершенство законодательства в области хозяйственного права, антимонопольной политики, предприни­мательской деятельности и прочих проявлений регулирующей функции государства.

3. Усиление международной конкуренции в связи с развити­ем научно-технического прогресса.

4. Демографические: численность, состав народонаселения, уровень благосостояния народа, культурный уклад общества, определяющие размер и структуру потребностей и платежеспо­собный спрос населения на те или другие виды товаров и услуг.

Внутренние факторы.

1. Дефицит собственного оборотного капитала как следствие неэффективной производственно-коммерческой деятельности или неэффективной инвестиционной политики.

2. Низкий уровень техники, технологии и организации про­изводства.

3. Снижение эффективности использования производствен­ных ресурсов предприятия, его производственной мощности и как следствие высокий уровень себестоимости, убытки, "про­едание" собственного капитала.

4. Создание сверхнормативных остатков незавершенного строительства, незавершенного производства, производствен­ных запасов, готовой продукции, в связи с чем происходит зато­варивание, замедляется оборачиваемость капитала и образует­ся его дефицит. Это заставляет предприятие залезать в долги и может быть причиной его банкротства.

5. Плохая клиентура предприятия, которая платит с опозда­нием или не платит вовсе по причине банкротства, что вынуж­дает предприятие самому залезать в долги. Так зарождается цепное банкротство.

6. Отсутствие сбыта из-за низкого уровня организации марке­тинговой деятельности по изучению рынков сбыта продукции, формированию портфеля заказов, повышению качества и конку­рентоспособности продукции, выработке ценовой политики.

7. Привлечение заемных средств в оборот предприятия на невыгодных условиях, что ведет к увеличению финансовых расходов, снижению рентабельности хозяйственной деятельности и способности к самофинансированию.

8. Быстрое и неконтролируемое расширение хозяйственной деятельности, в результате чего запасы, затраты и дебиторская задолженность растут быстрее объема продаж. Отсюда появля­ется потребность в привлечении краткосрочных заемных средств, которые могут превысить чистые текущие активы (соб­ственный оборотный капитал). В результате предприятие попа­дает под контроль банков и других кредиторов и может подвер­гнуться угрозе банкротства.

Банкротство является, как правило, следствием совместного действия внутренних и внешних факторов. В развитых странах с рыночной экономикой, устойчивой экономической и политической системой разорение субъектов хозяйствования на 1/3 связано с внешними факторами и на 2/3 - с внутренними.