62.Змі та громадська думка: їх роль у функціонуванні демократії в суспільстві.

Значну роль у суспільстві відіграють засоби масової інформації, які іноді ще називають "четвертою владою". Про це свідчать їх бурхливе зростання, поширення і доступність. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти найвіддаленіших районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище. Тому широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію.

Можна перерахувати наступний перелік завдань, покладених на громадські ЗМІ:

- стати за допомогою своїх програм точкою відліку для всіх членів суспільства й фактором соціального єднання та інтеграції всіх людей, груп і громад. Зокрема вони мають відкидати будь-яку дискримінацію за ознакою культури, статі, релігії чи раси та будь-яку форму соціальної сегрегації;

- стати форумом для громадських обговорень, у рамках яких можна було б висловлювати якомога ширший спектр поглядів і думок;

- неупереджено й незалежно подавати новини, інформацію та коментарі;

- створювати різноманітні плюралістичні й новаторські програми, які відповідають високим стандартам моралі й якості; не жертвувати якістю на користь ринкових сил;

- відображати різноманітні філософські ідеї та релігійні вірування в суспільстві з метою зміцнення взаєморозуміння й терпимості, а також сприяти підтриманню зв'язків між громадами в багатоетнічних і мультикультурних суспільствах;

- робити дієвий внесок за допомогою своїх програм у справу більшої поваги й поширення різноманітної національної та європейської культурної спадщини;

- забезпечити, щоб пропоновані програми містили суттєву частку продукції власного виробництва, зокрема художніх фільмів, драматичних та інших творчих робіт; враховувати потребу залучати незалежних продюсерів і співпрацювати з сектором кіно;

- збільшувати вибір, доступний для глядачів і слухачів, пропонуючи їм також програми, які зазвичай не транслюються мовниками комерційного сектора мовлення.

Громадська думка - особливий стан масової свідомості, у якому укладене сховане або явне відношення людей до суспільних фактів і подій у соціальній діяльності. Вона формується під впливом всіх засобів масового впливу, під впливом політики, партій, інститутів.

ЗМІ виконує такі функції:

1. артикуляції інтересів тих або інших суспільних груп, страт. Тим самим ЗМІ сприяють зміцненню суспільства з органами влади

2. агрегація інтересів - різноманітність інтересів в суспільстві зменшується і узагальнюється.

3. поширення, передачі політичної і ін. інформації

4. політичної соціалізації.

63.Політична ідеологія: поняття, структура і функції

Ідеологія будь-якої соціальної групи, партії, еліти, навіть державна ідеологія тоталітарного режиму — це система ідеологічних форм суспільної свідомості, що виступають і як відносно самостійні форми духовного життя, і як синтетична форма на базі їх взаємодії. Тобто, ідеологія претендує на системне відображення сутнісних сторін соціальної дійсності як загальна форма класової або групової свідомості та самосвідомості.

Традиційно провідною ідеологічною формою вважається політична, яка частіше зветься політичною ідеологією. В цій формі ідеології найбільш чітко проглядається як структура ідеології взагалі, так і усіх інших ідеологічних форм — економічної, правової, моральної, естетичної, релігійної тощо.

Існують різні критерії класифікації політичних ідеологій. Марксизм за основу класифікації мав класовий критерій. І тоді сучасні політичні ідеології класифікувались на буржуазні, дрібнобуржуазні і пролетарські.

Є класифікації за світоглядним критерієм — матеріалістичні, ідеалістичні, релігійні, марксистські і неомарксистські. Інколи застосовується критерій партійності — комуністичні, соціал-демократичні, християнсько-демократичні, консервативні, ліберальні і т. ін. Можуть бути й інші класифікації, коли в основу кладуться інші критерії — формаційні, цивілізаційні і тощо.

Спираючись на досягнення сучасної політологічної думки, політичну ідеологію можна визначити як систематизовану сукупність ідей, що відносяться до проблем влади і пристрої суспільного життя і певних груп (шарів, класів), що відображають інтереси, які служать закріпленню або зміні існуючих суспільних інститутів і стосунків.

Носіями ідеології виступають, як правило, досить крупні суспільні групи – це перш за все класи: буржуазія, робочий клас, дрібна буржуазія, інтелігенція, селянство, а також нації. Проте існують і ідеології, не класовий або національний вирази, що мають, а орієнтуються на певні цінності. Наприклад, ідеологія анархізму (дослівно - безвладдя) залучає в свої ряди прибічники максимальної свободи особи, не обмеженої жодною формою влади. Ідеологію "зелених" "сповідають" представники самих різних соціальних груп, що орієнтуються на матеріальні для поста цінності.

Ідеології, що існують в суспільстві, відображають соціальну диференціацію суспільства і перш за все характер і гостроту соціальних, економічних, політичних, релігійних, ціннісних і інших конфліктів.

Характерні риси ідеологій – груповий егоїзм, ідеалізація, прикрашання місця і ролі даної групи в суспільстві, її зіставлення іншим групам (класам), гіпертрофоване вираження її інтересів, не облік інтересів інших шарів (яскравий приклад – марксизм з його вченням про пролетаріат як гегемона в революційних перетвореннях суспільства і диктатурі пролетаріату як що виражає інтереси всіх шарів суспільства). Ці відмінні риси ідеологій визначаються перш за все їх сутнісною характеристикою як соціально тенденційної колективної форми свідомості.

У суспільстві ідеології можуть грати різну роль – і негативну, і позитивну, укоріняючись в масовій психології і закріплюючись в нормах і традиціях політичного життя. Вони можуть гальмувати назрілі соціальні проблеми, штучно підтримувати класові, національні, релігійні і інші конфлікти. Особливо це характерно для політичних систем, що не допускають плюралізму ідеологій, їх вільного змагання за вплив на суспільну свідомість. Але і в розвинених демократичних суспільствах роль ідеологій не завжди однозначно позитивна. Конструктивна роль ідеологій визначається їх базуванням на загальнолюдських цінностях і національних інтересах.