- •1)Охарактеризуйте предмет,методи та функції політології
- •2)Визначте етапи формування політології,її функції
- •3) Розкрийте систему політичних наук та визначте місце політології в системі наук про суспільство
- •4)Охарактеризуйте політику як суспільний феномен та наукове поняття. Її структура і функції
- •5)Розкрийте взаємодію політики з іншими сферами суспільного життя та її роль у житті сучасного суспільства
- •6)Охарактеризуйте політичні ідеї в країнах Стародавнього Сходу
- •7)Охарактеризуйте політичні вчення в стародавній Греції(Сократ,Платон,Аристотель) та політичну думку у Стародавньому Римі(Цецерон)
- •9)Зазначте політичні вчення епохи Відродження.Нікколо Макіавеллі,Макіавелізм
- •10)Охарактеризуйте основні ідеї утопічного соціалізму(т.Мор,т.Кампанелла). Критично-утопічний соціалізм
- •11.Ранньобуржуазні ліберальні концепції політики. Проблеми держави і права в поглядах т. Гоба і т. Локка
- •12. Розкрийте раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників (Монтеск’є, Руссо)
- •13. Охорактеризуйте філософсько – правові концепції політики в німецькій класичній філософії (Кант, Фіхте, Гегель, Ніцше)
- •14.Розкрийте формування політології як самостійної науки у 19- на поч. 20 ст.
- •15. Розкрийте розвиток політології в другій половині 20 ст. Основні школи(англосаксонська, французька, німецька) та течії сучасної політології.
- •16. Проаналізуйте еволюцію політичних ідей від Ктївської Русі до козацько – гетьманської держави.
- •17. Проаналізуйте політичну думку в Україні епохи відродження (Костомаров, Драгоманов)
- •18. Проаналізуйте українську політичну думку 19- першої половини 20 ст. Українська політична думка в міжвоєнний період.
- •19. Охарактеризуйте політичні ідеї української міжвоєнної та повоєнної української еміграції: Донцов, Липинський.
- •20. Політичні погляди Винниченка і Лисяк-Рудницького.
- •21. Проаналізуйте політичну науку в сучасній Україні: означте шляхи її розвитку та перспективи.
- •22. Охарактеризуйте сутність, типи та функції влади, її наукові концепції. Політична влада.
- •23. Розкрийте суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади. Типи легітимності.
- •24. Проаналізуйте співвідношення громадянського суспільства та правової держави: сутність, основні риси, особливості становлення в Україні.
- •25. Проаналізуйте поняття демократії, її зміст, основні ознаки та форми.
- •1. Демократія має державний характер:
- •2. Демократія має політичний характер:
- •26. Сучасні концепції демократії.
- •27. Розкрийте сутність, структуру та функції політичної системи суспільства.
- •28. Типи політичних систем. Особливості політичної системи сучасної України.
- •1. Залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи:
- •2. За характером взаємодії з зовнішнім середовищем виділяють:
- •3. В історичному аналізі використовується характеристика систем з позицій формаційного підходу.
- •29. Розкрийте теорії політичних систем.
- •30. Охарактеризуйте сутність, ознаки та функції держави.
- •31. Теорії походження держави.
- •32. Розкрийте форми державного правління.
- •33. Розкрийте форми державного устрою.
- •34. Проаналізуйте політичні режими: загальну характеристику та типологію. Політичний режим сучасної України.
- •35. Охарактеризуйте політичний інститут виборів: поняття, ознаки, класифікація.
- •36. Основні типи виборчих систем.
- •37. Розкрийте принципи виборчого права та стадії виборчого процесу.
- •2. Реєстрація виборців.
- •3. Установлення виборчих округів і виборчих дільниць.
- •6. Реєстрація кандидатів і списки партій.
- •38. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •1. Вибори Президента України:
- •2. Вибори народних депутатів України:
- •3. Місцеві вибори:
- •39. Проаналізуйте сутність, функції й типологію політичних партій.
- •40. Проаналізуйте поняття партійної системи. Типологія партійних систем.
- •41. Охарактеризуйте етапи становлення та сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •42. Розкрийте зміст та функції «суспільно-політичних рухів» та «груп інтересів» порівняльний аналіз.
- •43. Проаналізуйте співвідношення понять громадянство і підданство.
- •44. Охарактеризуйте способи набуття і втрати громадянства.
- •45. Правовий статус апатридів, біпатридів та іноземців. Екстрадиція.
- •46. Проаналізуйте поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі та засоби.
- •47. Проаналізуйте поняття політичного процесу, його структуру і характер. Класифікація політ. Процесів.
- •48. Охарактеризуйте політичну участь, політичне функціонування та політичну взаємодію.
- •49. Проаналізуйте поняття політичної поведінки і участі в політиці. Основні форми політичної участі.
- •50. Охарактеризуйте типологію політичної поведінки особи. Конформізм, нонконформізм, колективізм і індивідуалізм.
- •51. Означте людський вимір політики і основні напрямки політичної соціалізації особи. Політична соціалізація.
- •52. Проаналізуйте поняття політичної еліти: ознаки, структура та функції.
- •53. Охарактеризуйте теорії еліт. Моска, Парето, Міхаельс.
- •54. Розкрийте типологію політичних еліт. Рекрутування.
- •55. Проаналізуйте поняття політичного лідерства. Механізм утворення політичного лідерства.
- •Типи політичного лідерства
- •56. Особливості еволюції політичної еліти та лідерства в Україні
- •57. Проаналізуйте політичне управління. Прийняття політичних рішень.
- •58. Охарактеризуйте групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •59. Проаналізуйте державне управління в Україні.
- •60. Проаналізуйте поняття політичної свідомості.
- •61.Політична психологія як складова політичної свідомості. Психологія натовпу
- •62.Змі та громадська думка: їх роль у функціонуванні демократії в суспільстві.
- •63.Політична ідеологія: поняття, структура і функції
- •64.Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.
- •65.Консерватизм і неоконсерватизм. Праві і правоцентристські партії в Україні
- •66.Соціалізм і соціал-демократія:світова теорія і українська практика
- •67.Марксистська концепція політики. Ленінізм. Комуністичний рух
- •68.Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база та цілі
- •69.Політична культура: зміст, структура і функції.
- •70.Типологія політичної культури
- •71. Охарактеризуйте політичну свідомість та політичну культуру сучасного українського суспільства
- •73. Охарактеризуйте модернізацію як форму цивілізаційного процесу. Проблеми політичної модернізації українського суспільства.
- •74. Охарактеризуйте поняття, функції і види політичних технологій.
- •75. Політичний маркетинг.
- •76. Виборча інженерія, політична реклама та імідж.
- •77. Поняття, функції та види політичного менеджменту
- •78. Політичне прогнозування.
- •79. Проаналізуйте етнонаціональні спільноти – народ, етнос, нація як об’єкт та суб’єкт політики.
- •80. Предмет та функції етнополітології.
- •81. Охарактеризуйте поняття нації та національної держави. Етнічні, громадянські та етнограмадянські нації.
- •82. Проаналізуйте поняття національної свідомості, націоналізму, інтернаціоналізму та космополітизму.
- •83. Охарактеризуйте проблеми, протиріччя та конфлікти в міжнаціональних відносинах: причини виникнення та шляхи розв’язання.
- •84.Проаналізуйте етнополітику української держави. Проблеми відродження та консолідації української нації.
- •85.Зовнішня політика держави: цілі, принципи та засоби. Пріоритети зовнішньої політики української держави.
- •86.Охарактеризуйте світовий політичний процес: особливості на початку третього тисячоліття. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •87. Розкрийте участь України в системі міжнародних політичних відносин. Україна у міжнародному співтоваристві.
- •88. Охарактеризуйте глобальні проблеми сучасності: політичні аспекти.
- •89. Розкрийте поняття геополітики. Вплив геополітичних чинників на місце України в сучасній геополітичній карті світу.
- •90. Глобалізаційні процеси в сучасному світі та їх геополітичні виміри.
22. Охарактеризуйте сутність, типи та функції влади, її наукові концепції. Політична влада.
Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Існує багато різних концепцій i визначень цього поняття. За вихідне й найпростіше можна взяти визначення влади як вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі.
Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб’єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, – об’єктом владного відношення. Суб’єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації тощо. Очевидно, що влада не є властивістю не тільки об’єкта, а й суб'єкта. Вона виступає саме як відношення між ними i не існує як без суб'єкта, так i без об'єкта.
Залежно від засобів здійснення влади розрізняються різні її види – економічна, соціальна, політична, адміністративно – примусова, духовно-інформаційна.
Економічна влада означає контроль над ресурсами, що мають вартісне вираження власністю, над матеріальними цінностями.
Соціальна влада проявляється в політичній і неполітичній формах.
Політична влада взаємопов'язана з іншими видами соціальної влади, причому всі вони можуть бути використані в політичних цілях. Інші види соціальної влади виділяються залежно від сфери поширення і методів володарювання.
Адміністративно-примусова (політична влада у вузькому значенні) передбачає опір на силові ресурси і означає контроль за людьми за допомогою застосування або загрози застосування фізичної сили.
Духовно-інформаційна - культурна, релігійна, влада ЗМІ. Особливого значення у сучасному суспільстві набули ЗМІ, оскільки виступають основним каналом впливу на масову аудиторію.
На думку політологів, у процесі політичних відносин влада проявляє себе через такі основні ознаки та функції:
примус (прямий чи опосередкований);
принаджування (підкуп, обіцянки, хабарі);
блокування наслідків (тобто перешкода конкурентові в боротьбі за владу);
"створення вимог" (штучне формування потреб, що їх може задовольнити лише агент влади);
"розтягнення сітки влади" (залучення додаткових чинників залежності суб'єкта від влади);
шантаж (погрози чи залякування карою за непокору);
підказки (ненав'язливе впровадження в масову свідомість вигідних владі настанов чи забобонів);
Політична влада є багатоманітним суспільним явищем. Розкриттю цієї багатоманітності, різних сторін та аспектів політичної влади сприяють різні концепції влади, основними з яких є телеологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна.
телеологічна (здатність досягнення поставлених цілей, одержання намічених результатів);
реляціоністська (відношення між двома партнерами, коли один із них - суб'єкт - справляє визначальний вплив на іншого - об'єкт);
системна (з'єднує всі елементи політичної системи таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану як самої системи, так і суспільства в цілому);
біхевіористська (владу - особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються, прагнення до влади проголошується домінуючою рисою природи людини);
психологічна (людина вона підсвідоме віддає перевагу рабству перед свободою заради уникнення відповідальності).
Політична влада — це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм.
Конкретизуючи характеристику політичної влади, можна виокремити такі її основні особливості: верховенство, публічність, моноцентричність, легальність, різноманіття ресурсів. Верховенство політичної влади полягає в обов'язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому. Вона може обмежити вплив інших видів влади, наприклад економічної чи духовно-інформаційної, або й узагалі припинити функціонування окремих їхніх суб'єктів. Публічність політичної влади означає її суспільний, безособовий і відкритий характер. На відміну від існуючої в невеликих групах приватної особистої влади, наприклад сімейної, політична влада реалізується від імені і в межах усього суспільства і звертається за допомогою права до всіх його членів. Моноцентричність політичної влади проявляється в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства. Таким центром є держава, її вищі органи.
Легальність політичної влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу. Детальніше про легальність політичної влади мова йтиме нижче. 4 Нарешті, ще однією особливістю політичної влади є різноманіття її ресурсів, тобто засобів здійснення. Політична влада використовує не тільки примус, а й економічні, соціальні, духовно-інформаційні засоби. При цьому найважливішими засобами її здійснення є правові й політичні норми.