
- •1)Охарактеризуйте предмет,методи та функції політології
- •2)Визначте етапи формування політології,її функції
- •3) Розкрийте систему політичних наук та визначте місце політології в системі наук про суспільство
- •4)Охарактеризуйте політику як суспільний феномен та наукове поняття. Її структура і функції
- •5)Розкрийте взаємодію політики з іншими сферами суспільного життя та її роль у житті сучасного суспільства
- •6)Охарактеризуйте політичні ідеї в країнах Стародавнього Сходу
- •7)Охарактеризуйте політичні вчення в стародавній Греції(Сократ,Платон,Аристотель) та політичну думку у Стародавньому Римі(Цецерон)
- •9)Зазначте політичні вчення епохи Відродження.Нікколо Макіавеллі,Макіавелізм
- •10)Охарактеризуйте основні ідеї утопічного соціалізму(т.Мор,т.Кампанелла). Критично-утопічний соціалізм
- •11.Ранньобуржуазні ліберальні концепції політики. Проблеми держави і права в поглядах т. Гоба і т. Локка
- •12. Розкрийте раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників (Монтеск’є, Руссо)
- •13. Охорактеризуйте філософсько – правові концепції політики в німецькій класичній філософії (Кант, Фіхте, Гегель, Ніцше)
- •14.Розкрийте формування політології як самостійної науки у 19- на поч. 20 ст.
- •15. Розкрийте розвиток політології в другій половині 20 ст. Основні школи(англосаксонська, французька, німецька) та течії сучасної політології.
- •16. Проаналізуйте еволюцію політичних ідей від Ктївської Русі до козацько – гетьманської держави.
- •17. Проаналізуйте політичну думку в Україні епохи відродження (Костомаров, Драгоманов)
- •18. Проаналізуйте українську політичну думку 19- першої половини 20 ст. Українська політична думка в міжвоєнний період.
- •19. Охарактеризуйте політичні ідеї української міжвоєнної та повоєнної української еміграції: Донцов, Липинський.
- •20. Політичні погляди Винниченка і Лисяк-Рудницького.
- •21. Проаналізуйте політичну науку в сучасній Україні: означте шляхи її розвитку та перспективи.
- •22. Охарактеризуйте сутність, типи та функції влади, її наукові концепції. Політична влада.
- •23. Розкрийте суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади. Типи легітимності.
- •24. Проаналізуйте співвідношення громадянського суспільства та правової держави: сутність, основні риси, особливості становлення в Україні.
- •25. Проаналізуйте поняття демократії, її зміст, основні ознаки та форми.
- •1. Демократія має державний характер:
- •2. Демократія має політичний характер:
- •26. Сучасні концепції демократії.
- •27. Розкрийте сутність, структуру та функції політичної системи суспільства.
- •28. Типи політичних систем. Особливості політичної системи сучасної України.
- •1. Залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи:
- •2. За характером взаємодії з зовнішнім середовищем виділяють:
- •3. В історичному аналізі використовується характеристика систем з позицій формаційного підходу.
- •29. Розкрийте теорії політичних систем.
- •30. Охарактеризуйте сутність, ознаки та функції держави.
- •31. Теорії походження держави.
- •32. Розкрийте форми державного правління.
- •33. Розкрийте форми державного устрою.
- •34. Проаналізуйте політичні режими: загальну характеристику та типологію. Політичний режим сучасної України.
- •35. Охарактеризуйте політичний інститут виборів: поняття, ознаки, класифікація.
- •36. Основні типи виборчих систем.
- •37. Розкрийте принципи виборчого права та стадії виборчого процесу.
- •2. Реєстрація виборців.
- •3. Установлення виборчих округів і виборчих дільниць.
- •6. Реєстрація кандидатів і списки партій.
- •38. Проаналізуйте виборчу систему сучасної України.
- •1. Вибори Президента України:
- •2. Вибори народних депутатів України:
- •3. Місцеві вибори:
- •39. Проаналізуйте сутність, функції й типологію політичних партій.
- •40. Проаналізуйте поняття партійної системи. Типологія партійних систем.
- •41. Охарактеризуйте етапи становлення та сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •42. Розкрийте зміст та функції «суспільно-політичних рухів» та «груп інтересів» порівняльний аналіз.
- •43. Проаналізуйте співвідношення понять громадянство і підданство.
- •44. Охарактеризуйте способи набуття і втрати громадянства.
- •45. Правовий статус апатридів, біпатридів та іноземців. Екстрадиція.
- •46. Проаналізуйте поняття політичної діяльності, її мотиви, цілі та засоби.
- •47. Проаналізуйте поняття політичного процесу, його структуру і характер. Класифікація політ. Процесів.
- •48. Охарактеризуйте політичну участь, політичне функціонування та політичну взаємодію.
- •49. Проаналізуйте поняття політичної поведінки і участі в політиці. Основні форми політичної участі.
- •50. Охарактеризуйте типологію політичної поведінки особи. Конформізм, нонконформізм, колективізм і індивідуалізм.
- •51. Означте людський вимір політики і основні напрямки політичної соціалізації особи. Політична соціалізація.
- •52. Проаналізуйте поняття політичної еліти: ознаки, структура та функції.
- •53. Охарактеризуйте теорії еліт. Моска, Парето, Міхаельс.
- •54. Розкрийте типологію політичних еліт. Рекрутування.
- •55. Проаналізуйте поняття політичного лідерства. Механізм утворення політичного лідерства.
- •Типи політичного лідерства
- •56. Особливості еволюції політичної еліти та лідерства в Україні
- •57. Проаналізуйте політичне управління. Прийняття політичних рішень.
- •58. Охарактеризуйте групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •59. Проаналізуйте державне управління в Україні.
- •60. Проаналізуйте поняття політичної свідомості.
- •61.Політична психологія як складова політичної свідомості. Психологія натовпу
- •62.Змі та громадська думка: їх роль у функціонуванні демократії в суспільстві.
- •63.Політична ідеологія: поняття, структура і функції
- •64.Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.
- •65.Консерватизм і неоконсерватизм. Праві і правоцентристські партії в Україні
- •66.Соціалізм і соціал-демократія:світова теорія і українська практика
- •67.Марксистська концепція політики. Ленінізм. Комуністичний рух
- •68.Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база та цілі
- •69.Політична культура: зміст, структура і функції.
- •70.Типологія політичної культури
- •71. Охарактеризуйте політичну свідомість та політичну культуру сучасного українського суспільства
- •73. Охарактеризуйте модернізацію як форму цивілізаційного процесу. Проблеми політичної модернізації українського суспільства.
- •74. Охарактеризуйте поняття, функції і види політичних технологій.
- •75. Політичний маркетинг.
- •76. Виборча інженерія, політична реклама та імідж.
- •77. Поняття, функції та види політичного менеджменту
- •78. Політичне прогнозування.
- •79. Проаналізуйте етнонаціональні спільноти – народ, етнос, нація як об’єкт та суб’єкт політики.
- •80. Предмет та функції етнополітології.
- •81. Охарактеризуйте поняття нації та національної держави. Етнічні, громадянські та етнограмадянські нації.
- •82. Проаналізуйте поняття національної свідомості, націоналізму, інтернаціоналізму та космополітизму.
- •83. Охарактеризуйте проблеми, протиріччя та конфлікти в міжнаціональних відносинах: причини виникнення та шляхи розв’язання.
- •84.Проаналізуйте етнополітику української держави. Проблеми відродження та консолідації української нації.
- •85.Зовнішня політика держави: цілі, принципи та засоби. Пріоритети зовнішньої політики української держави.
- •86.Охарактеризуйте світовий політичний процес: особливості на початку третього тисячоліття. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •87. Розкрийте участь України в системі міжнародних політичних відносин. Україна у міжнародному співтоваристві.
- •88. Охарактеризуйте глобальні проблеми сучасності: політичні аспекти.
- •89. Розкрийте поняття геополітики. Вплив геополітичних чинників на місце України в сучасній геополітичній карті світу.
- •90. Глобалізаційні процеси в сучасному світі та їх геополітичні виміри.
14.Розкрийте формування політології як самостійної науки у 19- на поч. 20 ст.
Процес формування й виокремлення політології із загальної системи соціальних і гуманітарних наук та її інституціоналізації припав на кінець XIX — початок XX ст. У різних країнах він відбувався по-різному. В Німеччині, наприклад, він був пов'язаний із формуванням і розвитком так званої правової школи. У Франції політологія виникає на межі державознавства, політичної історії та соціології. У Великобританії значний поштовх формуванню політології надало заснування Лондонської школи економіки і політичних наук при Лондонському університеті. Важливий внесок у становлення сучасної політології зробили такі європейські вчені, як К. Маркс, Ф. Енгельс, М. Вебер, Р. Міхельс, Г. Моска, В. Парето та ін. У США інтенсивне оформлення політології в самостійну галузь знання розпочалося 1880 р. зі створенням при Колумбійському коледжі (пізніше перейменований у Колумбійський університет) школи політичної науки. Ще 1903 р. у США була створена Американська асоціація політичних наук, яка започаткувала подібні асоціації в інших країнах та в міжнародному масштабі. У 1949, р. під егідою ЮНЕСКО утворилася Міжнародна асоціація політичної науки, шо об'єднала у своїх лавах більшість відповідних національних асоціацій. Якшо наприкінці XIX — на початку XX ст. в центрі уваги західної політології перебувала держава, її інститути і форми, то в ЗО—50-ті роки центр тяжіння переноситься на емпірично спостережувану політичну поведінку людей, а згодом і на владні відносини між ними. У післявоєнний період розвиток політології був особливо успішним у США. Саме в цій країні розгорнулася так звана біхевіористська революція в соціальних науках, у тому числі й політології. Американським ученим належить також заслуга розробки системного і структурно-функціонального аналізу політики, політико-культурного підходу, порівняльної політології. Паралельно з формуванням і виокремленням політології як науки відбувалось і становлення її як навчальної дисципліни. Як така вона вперше з'явилася в університетах США в середині XIX ст. напередодні громадянської війни між Північчю і Півднем. Вводячи курс політичної науки, керівництво американських університетів мало на меті сприяння формуванню політичної культури громадян. їх прихильності до демократичних цінностей. У європейській вищій школі політологію почали викладати лише з середини XX ст. СРСР, як й інші соціалістичні країни, стояв осторонь загального процесу становлення і розвитку політології як науки і навчальної дисципліни. Теоретичні положення політології не вписувалися в основні постулати панівної в цих країнах марксистсько-ленінської ідеології. Залучення науковців і громадян до розроблення й вивчення проблем політології, до осягнення демократичного світового надбання суперечило інтересам панівної комуністичної верхівки. Тому аж до другої половини 80-х років в СРСР політологія не визнавалась за науку, а окремі дослідження політики здійснювались у межах історичного матеріалізму, наукового комунізму, історії КПРС, політичної економії, теорії держави і права та деяких інших ідеологізованих дисциплін. Ставлення до політології почало змінюватися лише в період перебудови. 1989 р. Державний комітет СРСР з науки і техніки офіційно затвердив номенклатуру спеціальностей наукових працівників під загальною назвою «Політичні науки». В ній уперше передбачалася спеціалізація з політичних наук, що створило можливості для захисту кандидатських і докторських дисертацій, присвоєння вчених ступенів кандидата політичних наук і доктора політичних наук. У цей же час політологію стали викладати у вищих навчальних закладах. Відповідні процеси відбувались і в Україні. З 1990 р. політологія почала впроваджуватись як навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах. Однак негативна реакція керівників багатьох вузів, особливо технічних, на надмірну ідеологізацію навчального процесу за часів комуністичного панування призвела до вилучення з навчальних планів ряду соціально-гуманітарних дисциплін, у тому числі політології. Останнім часом обсяг вивчення політології у вищих навчальних закладах збільшено до 108 годин. Крім того, ця дисципліна введена до переліку спеціальностей підготовки фахівців. Уперше підготовку фахівців-політологів було розпочато в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Згодом їх почали готувати в Одеському, Донецькому, Львівському, Східноукраїнському (Луганськ), Чернівецькому, Прикарпатському, Ужгородському університетах. Національному педагогічному університеті ім. М. П. Дра-гоманова (Київ), Національному університеті «Києво-Могилянська академія». У недержавної форми власності Таврійському екологічному інституті (Сімферополь) відкрито перший в Україні політологічний факультет. Політологічні знання, на перший погляд, здаються простими й доступними. Напевне, цим пояснюється та легкість, з якою іноді розпочинають підготовку політологів, пишуть словники, підручники й навчальні посібники з цієї дисципліни, захищають кандидатські і навіть докторські дисертації. Та видима простота політологічних знань є оманливою, і ми поки що перебуваємо лише на самому початку тривалого процесу опанування цієї науки на рівні її світових досягнень.