
- •1.Визначте яке значення має вивчення курсу «Історія України» у вищому навчальному закладі. Охарактеризуйте наукову періодизацію історії України хх ст.
- •2. Охарактеризуйте стан українських земель в роки Першої світової війни. Утворення усс.
- •2.Визначте особливості перебудовних процесів в Україні. Створення політичних партій і громадських організацій (80-ті р. Хх ст.).
- •2.Охарактеризуйте проголошення незалежності України. Державотворчі процеси в Україні у 1992-1994 рр.
- •2.Окресліть суспільно-політичне та соціально-економічне життя України у 1994-2004 рр. Л.Кучма.
- •2.Визначте перебіг помаранчева революція» 2004-2005 рр. Та її вплив на суспільно-політичне становище України.
- •2.Охарактеризуйте здобутки і проблеми в сучасній зовнішній політиці України.
- •2.Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток України у середині 60-х – 80-х рр. Хх ст. Наростання кризових явищ.
- •2. Охарактеризуйте стан культури в Україні у 50-х – 80-х рр. Хх ст. Посилення русифікації. Рух дисидентів.
- •2. Охарактеризуйте голод 1921—1923 рр. Впровадження непу в Україні.
- •2.Охарактеризуйте військово-політичну обстановка в Західній Україні у другій половині 40-х років хх ст. Завершення радянізації західноукраїнських земель.
- •2. Окресліть особливості відбудови народного господарства в повоєнний період.Голод 1946-1947 рр.
- •2.Визначте наслідки і уроки Другої світової війни для України.
- •2.Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у хіх ст. Розкажіть про реформи 40-60-х років хіх ст. В Австрії.
- •2.Розкажіть про приєднання західноукраїнських земель до срср наприкінці 30-х р. Хх ст. Політика радянізації західних областей України..
- •2.Визначте сутність і цілі німецького окупаційного режиму в Україні.
- •2.Окресліть напад фашистської Німеччини на срср. Військові дії на території України у 1941-1942 рр.
- •2.Розкажіть про приєднання західноукраїнських земель до срср наприкінці 30-х р. Хх ст.
- •2. Охарактеризуйте правовий статус Східної Галичини та українських північно – західних земель у складі Польщі.
- •5. Товариство української мови ім.Т.Шевченка виникло у:
- •1. Охарактеризуйте утворення Директорії. Відновлення унр в умовах збройного конфлікту з радянською Росією. С. Петлюра.
- •2. Визначте характер переходу до суцільної колективізації. Розкуркулення.
- •Державне будівництво
- •Економічна стабілізація і робітниче питання
- •Аграрне питання
- •Національно-культурна політика
- •2. Окресліть суть хлібозаготівельної кризи 1927—1929 рр.
- •2. Визначте суть індустріалізації в Україні: хід і наслідки.
- •1. Під час окупації Галичини в роки Першої світової війни російський уряд проводив тут:
- •2. Визначте наслідки колективізації в Україні в 1930-х роках:
- •I Універсал
- •[Ред.]Умови
- •[Ред.]II Універсал
- •[Ред.]Умови
- •[Ред.]III Універсал
- •[Ред.]Умови
- •2. Визначте політичне і соціально-економічне становище України у 1927-1939 р. Р.
- •2. Сутність і цілі німецького окупаційного режиму в Україні.
- •2.Розкрийте політичне і соціально-економічне становище України у 1927-1939 р. Р.
- •1. У Маніфесті до українського народу Головна українська рада висловилась:
- •2. Про кого йдеться?
- •2. Розкрийте основні риси референдуму і виборів Президента України. Створення снд.
- •2.Охарактеризуйте соціально-економічне і політичне становище України в 20-х роках хх ст. Визначте характерні риси неПу.
- •Українські землі на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)
- •2.Розкрийте характер соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 50-х – першій половині 60-х рр. Хх ст.
- •2.Охарактеризуйте діяльність більшовиків у сфері культури 1917-1921рр.
Білет № _1__
1.Визначте яке значення має вивчення курсу «Історія України» у вищому навчальному закладі. Охарактеризуйте наукову періодизацію історії України хх ст.
Вивчення гуманітарних наук складає важливу частку загальноосвітньої та світоглядної підготовки сучасних спеціалістів і сприяє розвиткові особистості та виробленню нею творчого підходу до вирішення виробничих проблем. До найважливіших суспільних наук відноситься історія, зокрема, історія України.
У зв'язку з тим, що в процесі вивчення будь-якої науки неприпустима плутанина, необхідно з'ясувати суть самого поняття «історія». Воно давньогрецького походження і в перекладі на українську мову означає розповідь, оповідання. Історія – це наука про минуле людського суспільства та його сьогодення. Це також наука про закономірності розвитку суспільного життя в конкретних формах, у просторово-часових вимірах. Минуле є активним чинником змін у теперішньому. Змістом історії взагалі є історичний процес, що розкривається в явищах життя людини та в результатах її діяльності, які збереглися в історичних пам'ятках і джерелах. Історична діяльність людей надзвичайно різноманітна. Історія України як складова загальнолюдської історії вивчає історичну діяльність українського народу, закономірності й особливості формування та розвитку суспільного життя на теренах України з найдавніших часів до наших днів. Вивчення цих закономірностей і особливостей на основі історичних джерел складає предмет курсу історії України
Перша функція – пізнавальна, інтелектуально розвиваюча. Це сам процес вивчення історії інших країн і народів, а особливо історії своєї Батьківщини. Зміни, які відбулися в Україні за останні роки, дали можливість ознайомитись з правдивою історією нашого народу, по-новому осмислити його місце у світовому процесі розвитку цивілізації.
Друга функція – світоглядна. Історія створює документально точні повісті про видатні події минулого, про мислителів, яким суспільство завдячує своїм розвитком.
Третя функція – прикладна. Суть її у тому, що історія як наука, виявляючи на основі теоретичного усвідомлення історичних фактів закономірності розвитку суспільства, допомагає виробити науково обґрунтований політичний курс, запобігати суб'єктивним рішенням.
Четверта функція – виховна. Специфіка історії така, що, крім наукового навантаження, вона несе в собі інформацію ментального змісту, є складовою частиною національної свідомості.
Відомий український історик Д. І. Дорошенко зазначав: «Історія постійно підтверджує ту істину, що майбутнє можна будувати тільки на історичному ґрунті, що народ без історичної пам'яті не є народом, і коли ця пам'ять перестає бути святою, він негідний одержаного в спадок по батьках імені» Тільки глибоке вивчення історії свого народу допомагає нам повернути почуття національної гідності, честі, поваги. Людина без особистої гідності, з рабською психологією, не може бути носієм національної ідеї, а народ, який втратив національну гідність і гордість, не зумів об'єднатись навколо національної ідеї, втрачає здатність до творчого саморозвитку, стає об'єктом інтелектуального й економічного пограбування з боку інших держав.
Саме з таких позицій ми вивчали історію України.
Історія України є частиною історії Європа та світу і органічно містить у собі події загальноєвропейського Та регіонального масштабів .З початку ХХ ст. розпочинається Новітній період в історії України.
Головним процесом у вітчизняній історії цього періоду є формування української нації . Будь-яка Періодизація історії — явище достатньо суб’єктивне, якщо можна так висловитися «історико-кабінетне».
Це той індикатор , «який виопуклює те , що здається історику «важливим» 2. Щодо періодизації новітньої історії України,то традиційно її поділяють на дві частини:•перша частина— від початку ХХ ст. (1900р.)до
початку Другої світової війни (1939р.);•друга частина —від початку Другої світової війни (1939р.)до сьогодення.
2) Вбивство сербським студентом Г. Прінціпом 28 липня 1914 р. австрійського ерц-герцога Фердинанда стало приводом до вселенської бійки, яку давно готували країни Троїстої угоди (Антанти) і Четверного союзу. Уже через три дні після пострілів у Сараєво Росія оголосила війну Австро-Угорщині, 5 серпня 1914 р. німецька армія окупувала Бельгію, Англія і Франція розпочали бойові дії проти Німеччини.
Перша світова війна почалася 1 серпня 1914 p., коли Німеччина оголосила війну Росії, а 3 серпня — Франції. Європа була розколота на два воюючих угруповання: з одного боку — Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, пізніше до них приєдналися Туреччина, Болгарія, з іншого — Англія, Франція, Росія. В Першій світовій війні брали участь 34 країни з населенням 1,5 млрд. осіб, а всього було мобілізовано 65 млн. солдатів і офіцерів, 10 млн. з них загинуло, 20 млн. скалічено. Росія поставила під рушниці 15,5 млн. осіб.
Війна з самого початку із обох боків мала імперіалістичний, грабіжницький характер. Німеччина прагнула до світового панування, а тому хотіла відібрати колонії в Англії та Франції, захопити частину території Росії, встановити свій вплив на Балканах. Німецькі юнкери і буржуазія розглядали Україну як плацдарм для просування на схід і як майбутню колонію. Населення України мало стати рабами німецьких панів. Австро-Угорщина намагалася зберегти своє панування на західноукраїнських землях (Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття), а також завоювати Волинь і Поділля.