«Я почав писати 3 такого ж побудження, з якого люди починають співати»

Наведене вище освідчення Вороного дає змогу виділити найхарактернішу рису його поезії — надзвичайну музи­кальність. Поет починав творити не стільки од словесного образу, як від звуку. Мелос, мелодія були джерелом його поезії. Вороний звертається до різноманітних віршових розмірів, часто комбінує їх в одному творі, деколи тяг­неться до вільного вірша. Для нього завжди головним стає звучання рядків, словосполучень:

Мов зібралися юрбою

Наді мною І шумлять осокорі.. Довгі віти розгортають, Тихо-тихо колихають

Буйні голови старі. І зітхають сумовито, Та немов крізь сон сердито

Гомонять чуприндарі.

(«Осокорі»)

Впадає в око майстерність художнього звукопису, вмін­ня за допомогою асонансів і алітерацій створити образ, передати настрій. У поєднанні з вишуканими ритмами звукопис надає віршеві відповідну тональність:

«Ой дівчиво чорноброва, Будь здорова, будь здорова!

Подивися,

Усміхнися,

Любо привітай!

Маєш серце до любови, До коханої розмови —

Як стемніє,

Звечоріє,

То виходь у гай».

(«Шумка»)

Піклування про музикальність у Вороного не обмежу­ється метричною стороною, він дбає також про різнома­нітність строфічних побудов, що також позитивно поз­начається на ритмічному звучанні вірша. У цьому зв'язку можна згадати «Шумку», «Намисто», «Рубіни», «Хмари»,

362

«В сяйві мрій», «Зорі-очі», «Блакитну панну». Поет, крім катрена, звертається до двовіршів, терцетів, п'яти- і ше-стирядкових строф, причому впадає в око віртуозність римування рядків. Поет з успіхом використовує й класичні строфи, що вже стали й формою вірша — октави, тріолети, рондо, сонети. Олександр Білецький зауважував, що Во­роний дав зразки окремих строф, яких тоді ще не було навіть у багатій російській поезії.

Поезія Вороного виділяється багатством, красою, чис­тотою мови. Як і творчість Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Володимира Самійленка, вона засвідчує той новий етап у творенні української літературної мови, який розпочався на грані XIX і XX віків і визначив перспективу її розвитку на все наше сторіччя.

Поет-модерніст у найкращому розумінні цього слова — таким увійшов Вороний в українську поезію.

ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ

Висвітліть життєвий шлях Миколи Вороного в соціальному і куль­турному контексті української дійсності перших десятиріч XX ст.

Як ви розумієте образ поета «Мов свобідний орел, моя думка в просторах літала»? З'ясуйте своєрідність образності лірики Вороного.

Чим була зумовлена відозва Вороного до українських письменників, які ідеї в ній проголошувалися?

Розкрийте естетичну програму Вороного на матеріалі аналізу його поезії «Іванові Франкові».

Зіставте мотиви про завдання художнього слова у поезії Вороного і творах його сучасників — Івана Франка, Павла Грабовського, Лесі Українки, Олександра Олеся. Що є спільним у художній інтерпретації теми ролі поета й поезії цими митцями і що розрізняє їхні естетичні погляди?

Розкрийте образність поеми «Євшан-зілля», схарактеризуйте її тему. Чи зберігає твір своє значення сьогодні? Чим він імпонує нашим сучасникам?

Проаналізуйте баладу «Легенда», визначте її тему. Чому такі твори називають баладами? Схарактеризуйте жанрові особливості цього лі­тературного виду. Хто з українських поетів виступав у цьому жанрі? Вивчіть цей твір напам'ять. Які інші твори, написані на міфічно-фоль­клорному матеріалі, ви знаєте? Чому баладу відносять до творів романтичних?

Як розвивається особистісний мотив у поезіях циклу «За брамою раю»? Зіставте цей цикл із книжкою поезій Івана Франка «Зів'яле листя». Чи можна за аналогією до жанрового визначення Франкової збірки назвати й цикл Вороного «ліричною драмою»? Схарактеризуйте

363

образ ліричного героя поезій цього циклу. Чи можна беззастережно поставити знак рівності між ліричним героєм і поетом? Висвітліть особливості індивідуального стилю Вороного. Визначте місце поезії Вороного в українському літературному процесі XX століття.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Білецький О. Микола Вороний // Вороний М. Вибр. поезії.— К., 1969.

Білецький О. Микола Вороний // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

В е рве с Г. Поет повертається на Батьківщину // Воро­ний М. Твори.— К., 1989.

... 3 порога смерті...: Письменники України — жертви ста­лінських репресій.— К., 1991.— Вип. 1.

Ільєнко І. Боже! За віщо?: Судний день Миколи Вороного // Українське слово: Хрестоматія... Кн. 1.

Ільницький М. Від «Молодої музи» до «Празької школи».— Львів, 1996.

Історія української літератури XX століття / За ред. В. Дон-чика.— К., 1993.— Кн. 1.

Колесник П. Микола Вороний: До 100-річчя з дня народ­ження поета // Укр. мова і літ. в шк.— 1978.— .№ 2.

Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років: Мік-ропортрети в художніх стилях і напрямах.— К., 1991.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літерату­рі.— К., 1997.

Сайченко Л., Кислий Ф. Микола Вороний // Нові імена в програмі з української літератури.— К., 1993.