
- •Вершинні досягнення української прози
- •Художній світ поезії
- •Драматургія, театр, музика
- •Сузір'я самобутніх творчих індивідуальностей
- •Народне декоративно-ужиткове мистецтво
- •Архітектура та скульптура
- •Малярство та графіка
- •Іван нечуй-левицький
- •Творчість
- •Повість «кайдашева сім'я»
- •Саме такий ракурс авторського бачення
- •Проза життя, безперервні колотнечі в сім'ї змінили й Лавріна. Він перестає слухатися батька, а після його
- •Українське життя як «непочатий рудник»
- •Місце письменника в історії літератури
- •24 Листоп.
- •«Свіжий і сильний талант»
- •«Ми чесно свій вік прожили»
- •«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •«Свій, на прибуток напрямлений розум»
- •«Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк»
- •Автори роману внесли новий нюанс у художнє розв'язання одвічної проблеми жіночої долі. Навіть юридичне
- •«Якби люди по правді жили»
- •«Біда, кажуть, не сама ходить, а 3 дітками»
- •«Не шдмажеш — не поїдеш*
- •«Як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її шевченко у пісні»
- •Драматургічна творчість
- •Життєва доля митця
- •Художній світ поезії
- •На ниві драматургії
- •Корифей української культури
- •Шляхами життя
- •На вершинах драматургічної майстерності
- •Новаторство драматурга в жанрі комедії
- •Трагедія «сава чалий*
- •Думаючи про майбутнє
- •У вирі громадського життя
- •«Зів'яле листя*
- •Інші поетичні книжки
- •«Борислав сміється»
- •Оповідаяня про дітей
- •Драматургія
- •Літературознавча діяльність
- •Письменник-новатор
- •2 Г&до'ні»м — » гр. Насолод».
- •Борис грінченко
- •«Віддав себе я праці без вагання»
- •Одне слово, поезія Грінченка, хоч писав вія і про минуле (балади «Смерть отаманова», «Лесь. Преславний
- •Оповідання
- •6 •Укри.Чсыс» література», 10 кл. ,g1
- •Дилогія про селянство
- •Поетична творчість
- •Поетичні переклади
- •«Крик болю і туги за рідною україною»
- •Вихід української літератури на європейські обіпири
- •Переднє слово
- •Письменство й образотворче мистецтво
- •8 «Українська література», 10 юі. 225
- •Михайло коцюбинський
- •Людина високої духовної культури
- •Становлення письменника
- •Викриття погромницької політики царизму
- •Складні шляхи і долі борців проти тиранії
- •«Intermezzo» як новелістичний шедевр
- •Читач відчуває естетичну насолоду від створеної письмен-2&0
- •9 «Украшсывлггеретура». T0 кл
- •Повість «тіні забутих предків»
- •З роздумами про красу життя
- •Леся українка (1871 — 1913)
- •«На шлях я вийшла ранньою весною»
- •«Подорож до моря.
- •«Сім струн»
- •«Сльози-перли»
- •«Невільничі шсш»
- •«Романси*
- •У жанрах ліро-епосу
- •На рівні світової драматургії
- •«Лісова шсня»
- •10 «Українська література», t0 сі. 2s9
- •«Бояриня»
- •Творчість лесі українки в європейському літературному контексті
- •«Не вмре поезія, не згине творчість духа»
- •«Ми не рвемось на свободу й другим й не дамо»
- •«Кожна піч українська — фортеця міцна, там на чатах лежать патріоти»
- •«Кожний працює нехай хоч для рідного тільки народу, і всі народи землі будуть щасливі тоді.
- •Ольга кобилянська (1863 — 1942)
- •Горда і сильна духом
- •Свіжість і сила таланту на теми духовного розкріпачення жінки
- •Природа і мистецтво в житті людини
- •Вічна тема влади землі
- •Гімн високому людському почуттю
- •«Пишна троянда в саду української літератури»
- •Проблеми?
- •Василь стефаник (1871 — 1936)
- •«Цей хлопець буде сонечком села гріти і землю дощиком росити»
- •«Камінний хрест»
- •«Се найвищий тріумф поетичної техніки»
- •Володимир винниченко (1880 — 1951)
- •«Готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп'яття»
- •«.І відкіля ти взявся у нас такий?»
- •«Треба вбити неправду, тоді і всім легко буде»
- •Таємниці дитячої душі
- •Складне повернення в україну
- •«Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала»
- •«Високих дум святі скрижалі»
- •«Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?»
- •«Я почав писати 3 такого ж побудження, з якого люди починають співати»
- •Олександр олесь (1878 — 1944)
- •«З журбою радість обнялась»
- •«.О не дивуйсь, що ніч така блакитна»
- •«Летять, курличуть журавлі, летять до рідної землі»
- •«Яка краса: відродження країни!»
- •«Розбіглись ми по всіх світах усюди...»
- •«Сонце. У казці завжди сонце»
- •Архип тесленко (1882 — 1911)
- •Емоційна напруженість оповідань
- •Доля спролетаризованого селянина
- •Повість «страчене життя»
- •Розбурхане визвольними змаганнями село
- •Багатогранність таланту
- •«Я тільки чую ритм. I так мені боляче од цієї краси»
- •«Сонячні кларнети*
- •15 «Українська лггерачура», 10 кл. 433
- •«Вітер 3 україни»
- •Долаючи утиски тоталітаризму
- •Максим рильський (1895 — 1964)
- •4.Самота працьовита й спокійна світить лампаду мою і розкладає папір»
- •Людина і природа як лірична домінанта
- •«Слово про рідну матір»
- •Місце поета в українській і світовій культурі
- •Володимир сосюра (1898—1965)
- •«Земля моїх батьків прекрасна і родюча»
- •«Били гармати, били»
- •«Я для неї зірву орїон золотий»
- •«Всім серцем любіть україну свою — і вічні ми будемо 3 нею!»
- •ІичмнИі
- •Словник літературознавчих термінів
«Я почав писати 3 такого ж побудження, з якого люди починають співати»
Наведене вище освідчення Вороного дає змогу виділити найхарактернішу рису його поезії — надзвичайну музикальність. Поет починав творити не стільки од словесного образу, як від звуку. Мелос, мелодія були джерелом його поезії. Вороний звертається до різноманітних віршових розмірів, часто комбінує їх в одному творі, деколи тягнеться до вільного вірша. Для нього завжди головним стає звучання рядків, словосполучень:
Мов зібралися юрбою
Наді мною І шумлять осокорі.. Довгі віти розгортають, Тихо-тихо колихають
Буйні голови старі. І зітхають сумовито, Та немов крізь сон сердито
Гомонять чуприндарі.
(«Осокорі»)
Впадає в око майстерність художнього звукопису, вміння за допомогою асонансів і алітерацій створити образ, передати настрій. У поєднанні з вишуканими ритмами звукопис надає віршеві відповідну тональність:
«Ой дівчиво чорноброва, Будь здорова, будь здорова!
Подивися,
Усміхнися,
Любо привітай!
Маєш серце до любови, До коханої розмови —
Як стемніє,
Звечоріє,
То виходь у гай».
(«Шумка»)
Піклування про музикальність у Вороного не обмежується метричною стороною, він дбає також про різноманітність строфічних побудов, що також позитивно позначається на ритмічному звучанні вірша. У цьому зв'язку можна згадати «Шумку», «Намисто», «Рубіни», «Хмари»,
362
«В сяйві мрій», «Зорі-очі», «Блакитну панну». Поет, крім катрена, звертається до двовіршів, терцетів, п'яти- і ше-стирядкових строф, причому впадає в око віртуозність римування рядків. Поет з успіхом використовує й класичні строфи, що вже стали й формою вірша — октави, тріолети, рондо, сонети. Олександр Білецький зауважував, що Вороний дав зразки окремих строф, яких тоді ще не було навіть у багатій російській поезії.
Поезія Вороного виділяється багатством, красою, чистотою мови. Як і творчість Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Володимира Самійленка, вона засвідчує той новий етап у творенні української літературної мови, який розпочався на грані XIX і XX віків і визначив перспективу її розвитку на все наше сторіччя.
Поет-модерніст у найкращому розумінні цього слова — таким увійшов Вороний в українську поезію.
ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
Висвітліть життєвий шлях Миколи Вороного в соціальному і культурному контексті української дійсності перших десятиріч XX ст.
Як ви розумієте образ поета «Мов свобідний орел, моя думка в просторах літала»? З'ясуйте своєрідність образності лірики Вороного.
Чим була зумовлена відозва Вороного до українських письменників, які ідеї в ній проголошувалися?
Розкрийте естетичну програму Вороного на матеріалі аналізу його поезії «Іванові Франкові».
Зіставте мотиви про завдання художнього слова у поезії Вороного і творах його сучасників — Івана Франка, Павла Грабовського, Лесі Українки, Олександра Олеся. Що є спільним у художній інтерпретації теми ролі поета й поезії цими митцями і що розрізняє їхні естетичні погляди?
Розкрийте образність поеми «Євшан-зілля», схарактеризуйте її тему. Чи зберігає твір своє значення сьогодні? Чим він імпонує нашим сучасникам?
Проаналізуйте баладу «Легенда», визначте її тему. Чому такі твори називають баладами? Схарактеризуйте жанрові особливості цього літературного виду. Хто з українських поетів виступав у цьому жанрі? Вивчіть цей твір напам'ять. Які інші твори, написані на міфічно-фольклорному матеріалі, ви знаєте? Чому баладу відносять до творів романтичних?
Як розвивається особистісний мотив у поезіях циклу «За брамою раю»? Зіставте цей цикл із книжкою поезій Івана Франка «Зів'яле листя». Чи можна за аналогією до жанрового визначення Франкової збірки назвати й цикл Вороного «ліричною драмою»? Схарактеризуйте
363
образ ліричного героя поезій цього циклу. Чи можна беззастережно поставити знак рівності між ліричним героєм і поетом? Висвітліть особливості індивідуального стилю Вороного. Визначте місце поезії Вороного в українському літературному процесі XX століття.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Білецький О. Микола Вороний // Вороний М. Вибр. поезії.— К., 1969.
Білецький О. Микола Вороний // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.
В е рве с Г. Поет повертається на Батьківщину // Вороний М. Твори.— К., 1989.
... 3 порога смерті...: Письменники України — жертви сталінських репресій.— К., 1991.— Вип. 1.
Ільєнко І. Боже! За віщо?: Судний день Миколи Вороного // Українське слово: Хрестоматія... Кн. 1.
Ільницький М. Від «Молодої музи» до «Празької школи».— Львів, 1996.
Історія української літератури XX століття / За ред. В. Дон-чика.— К., 1993.— Кн. 1.
Колесник П. Микола Вороний: До 100-річчя з дня народження поета // Укр. мова і літ. в шк.— 1978.— .№ 2.
Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років: Мік-ропортрети в художніх стилях і напрямах.— К., 1991.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі.— К., 1997.
Сайченко Л., Кислий Ф. Микола Вороний // Нові імена в програмі з української літератури.— К., 1993.