
- •Вершинні досягнення української прози
- •Художній світ поезії
- •Драматургія, театр, музика
- •Сузір'я самобутніх творчих індивідуальностей
- •Народне декоративно-ужиткове мистецтво
- •Архітектура та скульптура
- •Малярство та графіка
- •Іван нечуй-левицький
- •Творчість
- •Повість «кайдашева сім'я»
- •Саме такий ракурс авторського бачення
- •Проза життя, безперервні колотнечі в сім'ї змінили й Лавріна. Він перестає слухатися батька, а після його
- •Українське життя як «непочатий рудник»
- •Місце письменника в історії літератури
- •24 Листоп.
- •«Свіжий і сильний талант»
- •«Ми чесно свій вік прожили»
- •«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •«Свій, на прибуток напрямлений розум»
- •«Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк»
- •Автори роману внесли новий нюанс у художнє розв'язання одвічної проблеми жіночої долі. Навіть юридичне
- •«Якби люди по правді жили»
- •«Біда, кажуть, не сама ходить, а 3 дітками»
- •«Не шдмажеш — не поїдеш*
- •«Як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її шевченко у пісні»
- •Драматургічна творчість
- •Життєва доля митця
- •Художній світ поезії
- •На ниві драматургії
- •Корифей української культури
- •Шляхами життя
- •На вершинах драматургічної майстерності
- •Новаторство драматурга в жанрі комедії
- •Трагедія «сава чалий*
- •Думаючи про майбутнє
- •У вирі громадського життя
- •«Зів'яле листя*
- •Інші поетичні книжки
- •«Борислав сміється»
- •Оповідаяня про дітей
- •Драматургія
- •Літературознавча діяльність
- •Письменник-новатор
- •2 Г&до'ні»м — » гр. Насолод».
- •Борис грінченко
- •«Віддав себе я праці без вагання»
- •Одне слово, поезія Грінченка, хоч писав вія і про минуле (балади «Смерть отаманова», «Лесь. Преславний
- •Оповідання
- •6 •Укри.Чсыс» література», 10 кл. ,g1
- •Дилогія про селянство
- •Поетична творчість
- •Поетичні переклади
- •«Крик болю і туги за рідною україною»
- •Вихід української літератури на європейські обіпири
- •Переднє слово
- •Письменство й образотворче мистецтво
- •8 «Українська література», 10 юі. 225
- •Михайло коцюбинський
- •Людина високої духовної культури
- •Становлення письменника
- •Викриття погромницької політики царизму
- •Складні шляхи і долі борців проти тиранії
- •«Intermezzo» як новелістичний шедевр
- •Читач відчуває естетичну насолоду від створеної письмен-2&0
- •9 «Украшсывлггеретура». T0 кл
- •Повість «тіні забутих предків»
- •З роздумами про красу життя
- •Леся українка (1871 — 1913)
- •«На шлях я вийшла ранньою весною»
- •«Подорож до моря.
- •«Сім струн»
- •«Сльози-перли»
- •«Невільничі шсш»
- •«Романси*
- •У жанрах ліро-епосу
- •На рівні світової драматургії
- •«Лісова шсня»
- •10 «Українська література», t0 сі. 2s9
- •«Бояриня»
- •Творчість лесі українки в європейському літературному контексті
- •«Не вмре поезія, не згине творчість духа»
- •«Ми не рвемось на свободу й другим й не дамо»
- •«Кожна піч українська — фортеця міцна, там на чатах лежать патріоти»
- •«Кожний працює нехай хоч для рідного тільки народу, і всі народи землі будуть щасливі тоді.
- •Ольга кобилянська (1863 — 1942)
- •Горда і сильна духом
- •Свіжість і сила таланту на теми духовного розкріпачення жінки
- •Природа і мистецтво в житті людини
- •Вічна тема влади землі
- •Гімн високому людському почуттю
- •«Пишна троянда в саду української літератури»
- •Проблеми?
- •Василь стефаник (1871 — 1936)
- •«Цей хлопець буде сонечком села гріти і землю дощиком росити»
- •«Камінний хрест»
- •«Се найвищий тріумф поетичної техніки»
- •Володимир винниченко (1880 — 1951)
- •«Готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп'яття»
- •«.І відкіля ти взявся у нас такий?»
- •«Треба вбити неправду, тоді і всім легко буде»
- •Таємниці дитячої душі
- •Складне повернення в україну
- •«Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала»
- •«Високих дум святі скрижалі»
- •«Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?»
- •«Я почав писати 3 такого ж побудження, з якого люди починають співати»
- •Олександр олесь (1878 — 1944)
- •«З журбою радість обнялась»
- •«.О не дивуйсь, що ніч така блакитна»
- •«Летять, курличуть журавлі, летять до рідної землі»
- •«Яка краса: відродження країни!»
- •«Розбіглись ми по всіх світах усюди...»
- •«Сонце. У казці завжди сонце»
- •Архип тесленко (1882 — 1911)
- •Емоційна напруженість оповідань
- •Доля спролетаризованого селянина
- •Повість «страчене життя»
- •Розбурхане визвольними змаганнями село
- •Багатогранність таланту
- •«Я тільки чую ритм. I так мені боляче од цієї краси»
- •«Сонячні кларнети*
- •15 «Українська лггерачура», 10 кл. 433
- •«Вітер 3 україни»
- •Долаючи утиски тоталітаризму
- •Максим рильський (1895 — 1964)
- •4.Самота працьовита й спокійна світить лампаду мою і розкладає папір»
- •Людина і природа як лірична домінанта
- •«Слово про рідну матір»
- •Місце поета в українській і світовій культурі
- •Володимир сосюра (1898—1965)
- •«Земля моїх батьків прекрасна і родюча»
- •«Били гармати, били»
- •«Я для неї зірву орїон золотий»
- •«Всім серцем любіть україну свою — і вічні ми будемо 3 нею!»
- •ІичмнИі
- •Словник літературознавчих термінів
Складне повернення в україну
Винниченко — один з найвизначніших прозаїків і драматургів XX ст. Так склалася його доля, що тільки творчість першого періоду широко оцінювалася українською критикою як одне з неповторних явищ нашої прози й драматургії. Тоді його твори видавалися й перевидавалися, вивчалися в середній і вищій школі.
Про Винниченка писали за кордоном і в ЗО — 40-ві роки. В Україні ж виростали цілі покоління, які нічого не знали про талановитого майстра слова, про його внесок у рідну і всесвітню літературу. Якщо .ж і згадувалося принагідне ім'я Винниченка в якомусь науковому виданні, то тільки в негативному плані.
З гіркотою Винниченко зазначав у «Щоденнику» в липні 1942 року: «А сьогодні... 62 роки мого народження. Шістдесят два! І разом з тим сорокарічний ювілей... І з того часу ніхто, ніколи, ніде не те що не святкував, але й не відзначав мого ювілею, ні десятирічного, ні двадцятирічного...»
Можна уявити внутрішній стан славетного письменника — і тоді, і пізніше, коли він переживав свою ізольованість від світу, від рідного краю. Винниченко розумів, що цю відгородженість вибудувала тоталітарна система, що панувала в Україні. Усвідомлював також і те, що й українська діаспора не хотіла заглиблюватися в перипетії його нещасливої долі політика і митця.
Останнім часом в Україні перевидано кілька збірок прози Винниченка, зокрема роман «Сонячна машина»,
852
том драматичних творів, опубліковано публіцистично-філософський роман «Слово за тобою, Сталіне!». З'явилися перші неупереджені розвідки про письменника. Окремі його п'єси побачили світло рампи.
Одне слово, Винниченко почав повертатися в Україну. - Будемо сподіватися на те, що український читач невдовзі ознайомиться з усією художньою спадщиною талановитого письменника і полюбить цього непересічного митця.
ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
Як життєвий шлях Винниченка пов'язаний з політичними подіями першої половини XX ст.?
Які твори письменника ви читали? Які вистави його п'єс бачили? Чим вам запам'яталися романи, оповідання чи п'єси? Чи відчули ви в них відображення певних моментів життя автора? Якщо так, доведіть це прикладами з творів.
Що заімпонувало Франкові в творах Винниченке? Відповідаючи, зіставте теми творів Вннинченка з тематикою творчості його сучасників.
Розкрийте своєрідність індивідуального стилю Винниченка на матеріалі конкретного аналізу якогось оповідання.
Розгляньте твори Винниченка про дітей у контексті аналогічних творів його сучасників, що опрацьовували цю тематику.
Що єднає твори Винниченка про дітей з аналогічними творами Івана Франка, Бориса Грінченка, Михайла Коцюбинського, Архипа Тесленка?
Якими творами розширив Винниченко тематичні обрії української прози? Життя яких соціальних верств знайшло відбиття у його творах?
Чи можна вважати Винниченка новатором у прозі? Якщо так, доведіть свою думку відповідними аргументами.
Визначіть місце Винниченка в українському літературному процесі XX століття.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бойко Ю. Драма «Між двох сил» В. Винниченка як відображення української національної революції // Бойко Ю. Вибр. праці.— К., 1992.
Гнідан О., Дем'янівська Л. Володимир Винниченко:
Життя, діяльність, творчість.— К., 1996.
Гречанюк С. Володимир Винниченко: доба і доля // Гре-чанюк С. На тлі XX століття.— К., 1990.
Дзеверін І. Про В. Винниченка та його ранню прозу // Винниченко В. Краса і сила: Повісті та оповідання.— К., 1989.
12 «Українська література», 10 ст.
358
Дем'янівська Л. Складний дитячий світ...: Проза про дітей В. Винниченка // Література. Діти. Час.— К., 1989.
Жулинський М. Володимир Винниченко // Жулинсь-кий М. Із забуття — в безсмертя.— К., 1990.
З е ров М. Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства // Зеров М. Твори: У 2 т.— К., 1990.— Т.2.
Історія української літератури XX століття / За ред. Дончи-ка В.— К., 1903.— Кн. 1.
К остю к Г. Світ Винниченкових образів та ідей // Українське слово: Хрестоматія... У 3 кн.— К., 1994.— Кн. 1.
Мороз Л. 3. «Сто рівноцінних правд»: Парадокси драматурги В. Винниченка.— К., 1994.
Панченко В. «Бо я — українець» // Винниченко В. Раб краси.— К.,1994.
Панченко В. Рання проза Володимира Винниченка (1902— 1907 pp.) // Дивослово.— 1995.— № 4, 5.
Панченко В. Триптих про Володимира Винниченка // Панченко В. Магічний кристал: Сторінки історії українського письменства.— Кіровоград, 1995.
Слабошпицький М. Письменник світового масштабу:
Штрихи до портрета Володимира Винниченка // Укр. мова і літ. в шк.— 1990.— № 2.
Українка Леся. [Винниченко} // Винниченко В. Раб краси.— К., 1994.
Федченко П. «Треба б наблизити до найбільшої реальності...»: Про «Сонячну машину» Володимира Винниченка // Київ.— 1989.— № 1.
Франко І. Новини нашої літератури // Винниченко В. Раб краси,— К., 1994.
МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871 — 1933)
Душа бажає скинуть пута, Що в їх здавен вона закута, Бажає ширшого простору — Схопитись і злетіти вгору...
Микола Вороний
Вороному, який серед українських письменників, зокрема письменників наддніпрянських, був переважно городянином, що ніколи не мав безпосереднього зв'язку з селом, було легше, ніж кому іншому, зробити рішучий крок і відштовхнутися, нарешті, від берегів традиційної народницької літератури.
Олександр Білецький
Талановитий поет-новатор, котрий і своєю творчістю, й естетичними деклараціями орієнтував українське письменство на засвоєння нових художніх віянь, активний перекладач з європейських літератур, критик, мистецтвознавець, культоролог — такими гранями свого таланту виділяється Микола Вороний в українській культурі. До цього потрібно ще додати його інтенсивну діяльність на театральній ниві, де він виявив себе і актором, і режисером.