8 «Українська література», 10 юі. 225

малярство тематично споріднене з багатьма прозовими творами — Осипа Маковея («Ярошенко»), Михайла Ста-ридького («Богдан Хмельницький»), Андріана Кашенка («Славні побратими», «У запалі боротьби», «Ворпі за прав­ду», «Зруйноване гніздо»), з драматургією Спиридона Чер-касенка («Про що тирса шелестіла»), з лірикою Якова Щоголіва, Миколи Вороного, Гридька Чупринки-

Український живописний портрет дих десятиріч пред­ставлений творами Олекси Новаківського («Автопор­трет з дружиною», «Моя Муза»), Олександра Мура­шка («Портрет художника М. Мурашка», «Портрет дівчини в червоному капелюсі»), Михайла Жука («Пор­трет М. Коцюбинського»), Федора Кричевського (пор­трети Івана Франка, Лесі Українки, Людмили Старидької, Тараса Шевченка).

На новий рівень підноситься графічне мистецтво. Оле­на Кульчицька відбила в естампах мальовничі куточки природи («Сніжна зима», «Берізка»), створила жанрові композиції («Орачі», «За море»), передала в гравюрах жахи світової війни («Сироти», «Молох війни», «Два ора­ти»). Її антивоєнні твори співзвучні аналогічним новелам Ольги Кобилянської, Марка Черемшини, Василя Стефа-ника, Осипа Маковея, Степана Васильченка, Онанас Сластіон створив близько 40 естампів — портретів ук­раїнських кобзарів. Іван Їжакевич ілюстрував народні казки, твори Шевченка, Гоголя. Василь Р;орнієнко підготував серію ілюстрацій до «Енеїди» Котляревського, які вперше з'явилися друком уже після смерті митця.

Георгій Нар'бут синтезував виняткову чіткість ма?-люнка з елементами українсь-кого графічного бароко. Він досягнув неабиякого ефекту при ілюструванні «Малоро­сійського гербївника», підготовленого і виданого 1911 p. Георгієм Лукомським та Вадимом Модзалевським, У ма­люнках до казок Андерсена тонкий гумор характеризує багату уяву митця. Він створив оригінальні обкладинки й титульні сторінки до книжок про давню галицьку ар­хітектуру, стародавні садиби Харківщини, про українське середньовічне мистецтво. На основі творчого використання шрифтів українських стародруків Нарбут створив само­бутній український шрифт, що почав широко застосову­ватися при виданні журналів і книжок у 20-ті роки. Вершиною його творчості є «Українська абетка» — справ­жній шедевр національного графічного мистецтва.

Українська книжкова графіка сприяла донесенню до читача художнього змісту багатьох творів нашої літера-

226

тури. Особливо важливу роль графіка виконує в прилу­ченні насамперед юного читача до книжки, в наближенні його до прекрасного світу літератури.

Духовність народу, своєрідність його ментальності ви­явилася й у зодчестві, що засвідчують споруди громад­ського призначення, зведені у великих містах. Так, у Києві було споруджено оперними театр (архітектор Віктор Шретер, 1901), навчальний корпус політехнічного інсти­туту (архітектор Валеріан Риков, 1901), міський музей (архітектор Владислав Городепький, 1905), приміщення банку (архітектор Олександр Кобелєв, 1905), педагогічний музей (архітектор Павло Альошин, 1911), критий ринок на Бессарабській площі (архітектор Генріх Юдіаи Гай, 1910). Названі будівлі позначені яскраво виявленими сти­лями, неповторністю таланту відомих зодчих. У Полтаві за проектом Василя Кричевського споруджено будинок губернського земства (1908), виконаний в українському національному стилі. При облицюванні фасаду й інтер'єрів використовувалися спеціально замовлені кераміка й ма­йоліка. У Львові за проектом Івана Левинського та інших споруджено оригінальні будинки товариства «Дністер» (1905), української педагогічної бурси (1908), музичного інституту (1916) в стилі українського модерну. Вплив цього стилю наявний в архітектурі харківської художньої школи (архітектор Костянтин Жуков, 1913). Український модерн використовував художні форми селянського будів­ництва, дерев'яних церков.

Серед визначних здобутків скульптури слід назвати бюст Івана Котляревського і три рельєфи на теми його творів (скульптор Леонід Позен) на пам'ятнику письмен­никові, відкритому 1903 р. в Полтаві. Позен створив також погруддя Гоголя для пам'ятника у Полтаві, від­критого в 1916 р.

Скульптор Федір Балавенський створив бюсти Ко­тляревського та Лисенка. Він є автором надмогильного погруддя Кропивницького, встановленого на харківському кладовищі. Йому ж належать алегоричні фігури «Мило­сердя», «Життя», «Любов», «Медицина» та два фронтонні горельєфи, встановлені 1912—1913 pp. на будинку Марі-інської громади Червоного Хреста в Києві (тепер вулиця Саксаганського, 75).

Михайло Паращук та Антон П о пель є авторами пам ятника Адамові Міцкевичу у Львові (1905—1906), виконаного в неоромантичному стилі, співзвучному твор­чості польського поета-романтика. Паращук створив

8*

227

скульптурні портрети Шевченка, Франка, Лисенка, Стефа-аика. Галицький скульптор Василь Лисик є автором глибоко психологічного зображення Маркіяна ІПашкевича.

Іван Кавалерідзе — автор відкритого 1911 р. в Києві пам'ятника княгині Ользі. Це була композиція, де ліворуч від постаті княгині стояли фігури перших слов'­янських просвітителів Кирила й Мефодія, а праворуч — постать Андрія Первозванного. Зруйнований більшовика­ми, цей монумент відновлено у 1996 р.

У цей період розпочалася творчість всесвітньо знаного митця Олександра Архипенка — автора понад 1000 скульптурних і малярських творів, які експонувалися за його життя на 130 персональних виставках у багатьох країнах світу. Митець представляє в українській культурі кубізм як одну з мистецьких течій. Для виконаних ним бюстів Шевченка і Франка властиве прагнення загострити найістотніше в творчій індивідуальності письменників.

Розвиток живопису, графіки, скульптури сприяв під­несенню нашого мистецтва на рівень визначних художніх здобутків інших народів. Разом з літературою вони фор­мували духовний імідж українського народу, розчиняли йому двері у європейське співтовариство. Саме художня творчість українських митців засвідчила високу духов­ність, національну ментальність українців, сформовану впродовж їхньої тисячолітньої історії.

ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ

Як ви розумієте поняття «громадянський пафос»? У яких творах української літератури яскраво виявився громадянсько-патріотичний пафос? Доведіть це на конкретних прикладах, продекламуйте харак­терні в цьому плані вірші, уривки з поем чи прозових творів. Як вплинула творчість Шевченка на піднесення громадянськості української літератури початку XX ст.?

В чому ви вбачаєте новаторство творчості кращих українських письменників кінця XIX — початку XX ст.? Аргументуйте свою думку художніми ілюстраціями з конкретних літературних творів.

Які теми опрацьовувалися українськими письменниками в цей пе­ріод? Що зближує у художньому дослідженні селянського життя письменників 70—90-х років XIX ст. і белетристів початку XX ст.? У чому полягає новаторство прозаїків новітньої доби?

Схарактеризуйте художнє оновлення прози. В чому воно виявля­ється? Зачитайте уривки із творів, на яких позначилася поетика музики, живопису, графіки.

Схарактеризуйте образний світ поезії початку XX ст. У чому

228

виявляється новаторство поетів-ліриків? Які мотиви визначають обличч» тогочасної української поезії⁷

Назвіть драматургів, що активно працювали на зламі XIX і XX сч Які їхні твори ви прочитали? 8 чому полягає новаторство драматургії Лесі Українки?

Схарактеризуйте розвиток українського національного театру на початку XX ст. У чому виявлялася національна самобутність україн­ського сценічного мистецтва? Які чинники сприяли піднесенню захід­ноукраїнського театрального життя?

Який взаємозв'язок характеризує розвиток літератури і музики? Доведіть, що творчість письменників сприяла розвитку й піднесенню вокального і музичного мистецтва. Відповідаючи, називайте конкретні факти взаємозбагачення мистецтва і літератури.

Що ви знаєте про творчість українських живописців початку XX ст,? Якщо доводилося бувати в художніх музеях, знайомитися э творчістю малярів, графіків, скульпторів через телепередачі чи аль­боми, назвіть імена кращих представників образотворчого мистецтва, розкажіть про їхні твори. Що вам найбільше запам'яталося зі спадщини нашого живопису і чому?

Що спільного і відмінного між літературними творами і явищами інших мистецтв на одну тему?

У чому, на вашу думку, полягає світове значення української літератури початку XX ст.? Проведіть паралелі між творами української прози, поезії, драматургії й аналогічними літературними явищами цього часу інших народів. До яких висновків ви дійшли після таких зіставлень?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Енциклопедія українознавства: Загальна частина.— К., 1994—1995.— Т. 1—3.

Історія української культури / За заг. ред. І. Крип'якевича,— К., 1993,

Історія української літератури XX століття / За ред. В. Дон-чика.— К.. 1993.— Кн. 1.

Калевиченко Н. Українська проза початку XX ст.— К., 1964. Мистецтво України: Енциклопедія.— К., 1995.— Т, 1.

Ставицький О. Українська драматургія початку XX сто­ліття,— К., 1964.

Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антонови­ча.— К., 1993.

Українська Муза: Поетична антологія / За ред. О. Ковален­ка.— К., 1993.

Українське слово: Хрестоматія української літератури та лі­тературної критики XX ст.: У 4 кн. / Упоряд. В. Яременко. Є. Федоренко.— К., 1994—1995.