- •Вершинні досягнення української прози
- •Художній світ поезії
- •Драматургія, театр, музика
- •Сузір'я самобутніх творчих індивідуальностей
- •Народне декоративно-ужиткове мистецтво
- •Архітектура та скульптура
- •Малярство та графіка
- •Іван нечуй-левицький
- •Творчість
- •Повість «кайдашева сім'я»
- •Саме такий ракурс авторського бачення
- •Проза життя, безперервні колотнечі в сім'ї змінили й Лавріна. Він перестає слухатися батька, а після його
- •Українське життя як «непочатий рудник»
- •Місце письменника в історії літератури
- •24 Листоп.
- •«Свіжий і сильний талант»
- •«Ми чесно свій вік прожили»
- •«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •«Свій, на прибуток напрямлений розум»
- •«Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк»
- •Автори роману внесли новий нюанс у художнє розв'язання одвічної проблеми жіночої долі. Навіть юридичне
- •«Якби люди по правді жили»
- •«Біда, кажуть, не сама ходить, а 3 дітками»
- •«Не шдмажеш — не поїдеш*
- •«Як би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її шевченко у пісні»
- •Драматургічна творчість
- •Життєва доля митця
- •Художній світ поезії
- •На ниві драматургії
- •Корифей української культури
- •Шляхами життя
- •На вершинах драматургічної майстерності
- •Новаторство драматурга в жанрі комедії
- •Трагедія «сава чалий*
- •Думаючи про майбутнє
- •У вирі громадського життя
- •«Зів'яле листя*
- •Інші поетичні книжки
- •«Борислав сміється»
- •Оповідаяня про дітей
- •Драматургія
- •Літературознавча діяльність
- •Письменник-новатор
- •2 Г&до'ні»м — » гр. Насолод».
- •Борис грінченко
- •«Віддав себе я праці без вагання»
- •Одне слово, поезія Грінченка, хоч писав вія і про минуле (балади «Смерть отаманова», «Лесь. Преславний
- •Оповідання
- •6 •Укри.Чсыс» література», 10 кл. ,g1
- •Дилогія про селянство
- •Поетична творчість
- •Поетичні переклади
- •«Крик болю і туги за рідною україною»
- •Вихід української літератури на європейські обіпири
- •Переднє слово
- •Письменство й образотворче мистецтво
- •8 «Українська література», 10 юі. 225
- •Михайло коцюбинський
- •Людина високої духовної культури
- •Становлення письменника
- •Викриття погромницької політики царизму
- •Складні шляхи і долі борців проти тиранії
- •«Intermezzo» як новелістичний шедевр
- •Читач відчуває естетичну насолоду від створеної письмен-2&0
- •9 «Украшсывлггеретура». T0 кл
- •Повість «тіні забутих предків»
- •З роздумами про красу життя
- •Леся українка (1871 — 1913)
- •«На шлях я вийшла ранньою весною»
- •«Подорож до моря.
- •«Сім струн»
- •«Сльози-перли»
- •«Невільничі шсш»
- •«Романси*
- •У жанрах ліро-епосу
- •На рівні світової драматургії
- •«Лісова шсня»
- •10 «Українська література», t0 сі. 2s9
- •«Бояриня»
- •Творчість лесі українки в європейському літературному контексті
- •«Не вмре поезія, не згине творчість духа»
- •«Ми не рвемось на свободу й другим й не дамо»
- •«Кожна піч українська — фортеця міцна, там на чатах лежать патріоти»
- •«Кожний працює нехай хоч для рідного тільки народу, і всі народи землі будуть щасливі тоді.
- •Ольга кобилянська (1863 — 1942)
- •Горда і сильна духом
- •Свіжість і сила таланту на теми духовного розкріпачення жінки
- •Природа і мистецтво в житті людини
- •Вічна тема влади землі
- •Гімн високому людському почуттю
- •«Пишна троянда в саду української літератури»
- •Проблеми?
- •Василь стефаник (1871 — 1936)
- •«Цей хлопець буде сонечком села гріти і землю дощиком росити»
- •«Камінний хрест»
- •«Се найвищий тріумф поетичної техніки»
- •Володимир винниченко (1880 — 1951)
- •«Готовий на всі жертви, навіть на смерть, аби тільки врятувати українську націю від розп'яття»
- •«.І відкіля ти взявся у нас такий?»
- •«Треба вбити неправду, тоді і всім легко буде»
- •Таємниці дитячої душі
- •Складне повернення в україну
- •«Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала»
- •«Високих дум святі скрижалі»
- •«Мій любий, ти впав... Чи тебе не болить?»
- •«Я почав писати 3 такого ж побудження, з якого люди починають співати»
- •Олександр олесь (1878 — 1944)
- •«З журбою радість обнялась»
- •«.О не дивуйсь, що ніч така блакитна»
- •«Летять, курличуть журавлі, летять до рідної землі»
- •«Яка краса: відродження країни!»
- •«Розбіглись ми по всіх світах усюди...»
- •«Сонце. У казці завжди сонце»
- •Архип тесленко (1882 — 1911)
- •Емоційна напруженість оповідань
- •Доля спролетаризованого селянина
- •Повість «страчене життя»
- •Розбурхане визвольними змаганнями село
- •Багатогранність таланту
- •«Я тільки чую ритм. I так мені боляче од цієї краси»
- •«Сонячні кларнети*
- •15 «Українська лггерачура», 10 кл. 433
- •«Вітер 3 україни»
- •Долаючи утиски тоталітаризму
- •Максим рильський (1895 — 1964)
- •4.Самота працьовита й спокійна світить лампаду мою і розкладає папір»
- •Людина і природа як лірична домінанта
- •«Слово про рідну матір»
- •Місце поета в українській і світовій культурі
- •Володимир сосюра (1898—1965)
- •«Земля моїх батьків прекрасна і родюча»
- •«Били гармати, били»
- •«Я для неї зірву орїон золотий»
- •«Всім серцем любіть україну свою — і вічні ми будемо 3 нею!»
- •ІичмнИі
- •Словник літературознавчих термінів
Корифей української культури
Доля відміряла Старицькому 63 роки. Але як багато було ним зроблено за кілька десятиріч свідомої творчої діяльності! Думи про Україну, національний біль — ось що її характеризує.
Старицький своєю подвижницькою працею, своєю ідейно високою літературною і театральною творчістю, прикладом особистого життя виховав цілу плеяду української інтелігенції, яка активно включилася в реалізацію ідеї національного відродження рідної землі. І не їхня вина, що не повністю здійснилися заповітні мрії. Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, Микола Чернявський, Микола Вороний, Олександр Олесь й інші представники нової генерації свідомо йшли шляхами розбудови національної культури.
Свідомих борців завжди переслідували реакційні режими. І все ж, як говорив свого часу Олександр Герцен, ідеї не ловляться на багнети. Їх можна на якийсь час придушити, затлумити, відсунути на самий спід духовного життя, проте їх не можна вбити. Вони можуть ледь-ледь жевріти, та настане час, коли вони знову спалахнуть і вкажуть світлі шляхи в омріяну будучину. Старицький був серед тих, хто плекав волелюбні ідеї, ніс їх у народ, і пам'ять про таку діяльність переживає віки.
ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
Розкрийте багатогранність діяльності Старицького.
У чому виявилось новаторство поезії Старицького? На матеріалі аналізу кількох віршів конкретно висвітліть нові мотиви й образи, внесені поетом в українську лірику.
Чому Іван Франко назвав Старицького справжнім продовжувачем традицій Тараса Шевченка?
У яких художніх вимірах постає образ України в поезії Старицького? Проілюструйте свої судження аргументами з тексту конкретних віршів поета, зробіть відповідні зіставлення з творами Тараса Шевченка на цю тему.
У чому виявилася злободенність проблем, порушених у драматургії Старицького? Чи збереглася актуальність цієї проблематики і для наших сучасників? Аргументуйте своє судження.
З'ясуйте ідейно-тематичний перегук між драмами Старицького й епічними творами українських письменників того часу.
Які проблеми мистецького життя порушені в драмі «Талан»?
З яких позицій вони розв'язуються письменником?
98
Чи зберегла свою злободенність драма «Остання ніч»? Доведіть свою думку розглядом відповідних яв драми. Чому дослідники схильні визначати цей твір як драматичну поему?
Напишіть творчу роботу «Місце Михайла Старицького в історії української культури».
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бондар М. Поезія пошевченківської епохи: Система жанрів.— К„ 1986.
Козлов А. Українська дожовтнева драматургія: Еволюція жанрів.— К., 1991.
Комишанченко М. Михайло Петрович Старицький //Старицький М. Твори: У 8 т.— К., 1963.— Т, 1.
Комишанченко М. Михайло Старицький: Літ. портрет.— К., 1968.
Сокирко Л. М. П. Старицький: Критико-біографічний нарис,— К., 1960.
Франко І. Михайло Петрович Старицький //Франко І. Зібр. творів: У 50 т.— К., 1982.— Т. 33.
Хоменко В. Героїко-патріотичні ідеї народного епосу в історичних драмах М. Старицького та І. Карпенка-Карого // Історичний епос східних слов'ян.— К., 1958.
Хорунжий Ю. Борвій: Роман-драма в чотирьох одмінах.— К., 1987.
Х р о п к о П. Громадянський пафос лірики Михайла Старицького // Дивослово.— 1997.—№ 11.
4*
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
(1845—1907)
Театр тільки тоді цікавий, коли вів вірно відображає сучасне життя з усіма його різноманітними перипетіями, відгукуючись на питання дня, бичуючи суспільні пороки.
Іван Карпенко-Карий
Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя.
Іван. Франка
Талановитий драматург-новатор, Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів — соціально-побутовою і соціально-психологічною драмою, соціальною комедією характерів, історичною драмою. Високою акторською майстерністю, зокрема природженим вмінням передати найсуттєвіше у психологічно вмотивованій поведінці особистості, він вніс вагомий вклад у розвиток українського театру. І як письменник, і як один з корифеїв сценічного мистецтва Карпенко-Карий завжди залишався громадянином і патріотом свого знедоленого краю.
