62. Державне регулювання фінансового ринку. Український та світовий досвід.

Державне регулювання фінансового ринку  - це об'єднання в єдину систему певних методів і прийомів, що дозволяють упорядкувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників.

Основна мета державного регулювання - це здійснення державою комплексних заходів щодо: - створення умов для ефективної мобілізації та розміщення на ринку вільних фінансових ресурсів;- захисту прав інвесторів та інших учасників фінансового ринку;- контролю за прозорістю та відкритістю ринку;- дотримання учасниками ринку вимог актів законодавства;- запобігання монополізації та сприяння розвитку добросовісної конкуренції на фінансовому ринку.

У світовій практиці розрізняють дві основні моделі регулювання фінансового ринку. Перша модель - регулювання фінансового ринку зосереджується переважно в державних органах і лише невелика частина повноважень щодо нагляду, контролю, встановлення обов'язкових правил поведінки передається державою саморегулівним організаціям професійних учасників ринку(США, Франція). Друга модель - максимально можливий обсяг повноважень передається саморегулівним організаціям, значне місце в контролі посідають не жорсткі правила, а переговорний процес, індивідуальні узгодження з професійними учасниками ринку, і при цьому держава зберігає за собою основні контрольні функції, можливості втручання в будь-який момент у процес саморегулювання (Великобританія).

У більшості країн з розвинутими фінансовими ринками понад 50% мають самостійні відомства (Комісія з цінних паперів та бірж - модель США, Бюро з цінних паперів - Японія, Федеральне управління з банківського нагляду - Німеччина, Рада з цінних паперів та інвестицій - Великобританія, Комісія з біржових операцій - Франція, Комісія з цінних паперів та біржі, а також Спостережна рада з цінних паперів - у Кореї), приблизно у 15 % країн за фондовий ринок відповідає Міністерство фінансів.В Україні безпосередньо державне регулювання фінансового ринку здійснюють декілька державних установ, а саме – Національний банк України здійснює регулювання грошового ринку, до складу якого нами віднесено валютний ринок, депозитний ринок, кредитний ринок; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку виконує функції регулювання ринку капіталу, який включає ринок боргових цінних паперів та ринок акцій, а також ринку похідних фінансових інструментів, щодо діяльності небанківських фінансових установ на фінансовому ринку, то їх регулювання покладено на Державну Комісію з Регулювання Ринків Фінансових Послуг України (Держкомфінпослуг).Законодавчою базою регулювання фін ринку в Україні є: 1. Конституція України . 2. Укази президента щодо регулювання фін ринку. 3. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, міністерств та інших органів виконавчої влади, що стосуються окремих напрямів регулювання. 4. Конституційний Суд України 5. Договори та угоди, що укладаються між учасниками ринку у зв'язку з наданням фін послуг, пов'язаних з емісією, обігом ЦП та іншими послугами.6. Господарський суд  7. Закони України, що регулюють фінансовий ринок, прийняті Верховною Радою України