60. Інститути спільного інвестування. Основні засади здійсненні діяльності.

Інститут спільного інвестування — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

За окремими ознаками інститути спільного інвестування поділяють на такі типи (рис. 9.1).

Корпоративний інвестиційний фонд - це інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності

До відкритих належать ті, що в будь-який момент за бажанням інвестора можуть викупити ті цінні папери, які емітовані даним інститутом спільного інвестування.

Інтервальні — це різновид відкритих, які відрізняються від останніх тим, що процес викупу (за бажання інвестора) здійснюється в термін, установлений у проспекті емісії, але не рідше одного разу на рік.

Інститути спільного інвестування належать до закритих тоді, коли вони не беруть на себе зобов’язання щодо викупу випущених ними цінних паперів. Останні можуть викуповуватись лише у двох випадках: реорганізації або ліквідації емітента.

Закон України регламентує і термін існування інститутів спільного інвестування. Щодо цього відкриті й інтервальні можуть бути створені як на певний термін, так і на безстроковий. При цьому закриті можуть бути лише строковими

Діяльність зі спільного інвестування — діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів ) ICI шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, відповідно до законодавства України.

61.Курсоутворюючі чинники на фондовому ринку.

ціни складаються з попиту і пропозиції на той або інший товар (або послугу). Проте ми хочемо піти далі і розглянути ті чинники, які безпосередньо впливають на майбутню зміну попиту і пропозиції на ринку. Існує цілий спектр так званих курсообразуючих чинників ринку акцій:

Мікроекономічні чинники: розвиток кон’юнктури ринку;економічне зростання;динаміка цін;інвестиційний попит;споживчий попит;зовнішня торгівля;валютний курс.

Макроекономічні чинники: динаміка прибутку суспільства;дивідендна політика;прогноз рентабельності в майбутньому періоді;рівень витрат;

міра завантаження замовленнями;менеджмент;можливість збуту.

Чинники ринку капіталів: ліквідність інвестицій;ставка відсотка по облігаціях;прибутковість по іноземних інвестиціях;оподаткування інвесторів.

Ринково технічні чинники: покупка для підтримки курсу;скупка для здобуття контрольного пакету акцій;підвищення курсів після сильного зниження курсу;спекулятивні маніпуляції.

Політичні чинники: бюджетна політика;податкова політика;соціальна політика;екологічний чинник.

Психологічні чинники (чутки, емоції, страх,оптимізм, тощо).

Вищеперелічені курсообразуючі чинники вказують на те, що функція вартості акції є багатопараметричною, і це істотно ускладнює аналіз ринку акцій. Перш ніж перейти безпосередньо до аналізу ринку акцій, необхідно зрозуміти, що ми хочемо отримати на «виході». З одного боку (якщо нас цікавить робота (торгівля) на самому ринку акцій), це способи (по можливості прості і ефективні) визначення доцільності по купівлі (продажу) акцій або по їх перекладу в ті або інші активи своїх засобів. З іншою (якщо нас цікавлять лише фінансові ринки), — це можливість здійснення аналізу ринку акцій (і фондових майданчиків) з метою прогнозування майбутньої зміни курсу національної валюти.