- •Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •Види професійних учасників валютного ринку.
- •Завдання та повноваження саморегулівних організацій учасників фінансового ринку.
- •Склад інвестиційних посередників та характеристика їх діяльності на розвинутому ринку
- •Національна депозитарна система.
- •Лізингові та факторингові компанії.
- •Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •12. Сутність і види свопів.
- •Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •15. Операції з деривативами
- •16.Види фінансових ризиів
- •17. Особливості здійснення операцій на грошовому ринку.
- •18. Емісія цінних паперів.
- •19. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •21. Кредити фізичним особам, види та форми.
- •20.Розрахункові операції на валютному ринку України.
- •22. Основи функціонування валютного ринку
- •23. Особливості функціонування іпотечного ринку в Україні. Іпотечні цінні папери.
- •24. Склад суб'єктів фінансового ринку. Функції суб»єктів фінансового ринку .
- •25. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
- •26. Основні проблеми державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •27. Функції фінансового ринку в економіці України.
- •28. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на фінансовому ринку
- •30. Функції та значення діяльності фінансових посередників на фінансовому ринку
- •31. Особливості здійснення операцій з векселями на фінансовому ринку України.
- •32. Облігації та їх види.
- •33. Основні принципи формування ціни на ринку кредитних та депозитних послуг.
- •34. Функції та значення банків в організації фінансового посередництва.
- •35.Цінні папери, забезпеченні нерухомістю. Особливості емісії (випуску) та обігу.
- •36. Валюта як товар. Основні фактори, що впливають на формування валютного курсу.
- •37. Види професійної діяльності на фондовому ринку.
- •38. Чинники, що впливають на формування рівня депозитного відсотка
- •39. Суть валютних операцій та їх види.
- •40. Основні засади технічного аналізу на фондовому ринку та валютному ринку
- •1.Ринок враховує все
- •2.Рух ринку підкоряється тенденціям
- •3.Історія повторюється
- •41.Відмінності в моделях організації фінансового посередництва
- •42.Основні засади фундаментального аналізу на фондовому ринку
- •43. Види банківських депозитів, їх переваги та недоліки для вкладників
- •44. Особливості здійснення професійної діяльності зберігачами.
- •45. Основні цілі діяльності суб’єктів фінансового ринку.
- •46. Біржові операції з цінними паперами
- •47. Операції на форвардному ринку. Валютні ф’ючерси. Операції своп.
- •48. Різновиді сертифікатів на фондовому ринку України
- •49. Основні учасники та інструменти ринку капіталів
- •50. Сутність концепції хеджування ризику за допомогою ф»ючерсних контрактів
- •51. Операції з інструментами грошового ринку.
- •52. Поняття факторингу, його головна мета. Види факторингових угод.
- •53. Інстутиційна структура фінансового ринку.
- •54. Операції з інструментами фондового ринку.
- •55. Кореспондентські відносини між банками. Валютні кредити .
- •56. Операції на грошовому ринку.
- •57. Біржові індекси. Різновиди та принципи розрахунку.
- •58. Вексель як фінансовий актив. Особливості випуску та обігу.
- •59. Державний кредит. Різновиди державних позик.
- •60. Інститути спільного інвестування. Основні засади здійсненні діяльності.
- •61.Курсоутворюючі чинники на фондовому ринку.
- •62. Державне регулювання фінансового ринку. Український та світовий досвід.
58. Вексель як фінансовий актив. Особливості випуску та обігу.
Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).
Вексель виконує дві функції:
- є інструментом кредиту, тому що з його допомогою можна оформити різні кредитні зобов'язання (оплатити куплений товар, повернути отриману позику тощо);
- служить інструментом грошових розрахунків, будучи різновидом кредитних грошей.
Векселедатель (трасант), складаючи вексель дає наказ платнику (трасату) виплатити вказану суму особі, на користь якої видано вексель (ремітенту). Акцептуючи вексель, платник (акцептант) приймає на себе зобов'язання за його своєчасну оплату в розмірі суми, на яку здійснено акцепт і стає головною зобов'язаною за векселем особою.
Векселедержатель має можливість, не очікуючи закінчення терміну погашення векесля, передати його іншому суб'єктові в якості погашення боргу шляхом індосування. Кожний індосант приймає на себе відповідальність за оплату та акцепт векселя. Якщо зобов'язань акцептанта чи індосантів виявляється недостатньо, оплату векселя може бути гарантовано за допомогою вексельної гарантії — авалю, однак зобов'язання аваліста є вторинним до зобов'язання особи, за яку здійснено поручительство і реалізується лише при невиконанні основного зобов'язання. Останній векселедержатель повинен пред'явити вексель до сплати платнику, або особі, якій доручено здійснити платіж за векселем — особливому платнику чи доміциліату, у місці платежу в день оплати, або в один із двох наступних робочих днів. Дострокова оплата векселя можлива лише за згодою платника. Боржник (презентат) за допомогою індосаменту чи неперервного ланцюга індосаментів дізнається про нового власника векселя, впевнюється в тому, що суб'єкт, який пред'являє вексель до платежу чи до акцепту (презентант) і векселетримач є однією особою та сплачує останньому вексельну суму в грошовій формі з вчиненням на звороті векселя розписки про здійснення платежу. З моменту оплати векселя особа, що здійснила платіж вважається вільною від зобов'язання.
59. Державний кредит. Різновиди державних позик.
Державний кредит – це операції із залучення та надання кредитних ресурсів, що здійснюються органами державного управління.
До основних форм державного кредиту належать: 1) державні позики, що надаються на підставі кредитних угод; 2) позики, які залучаються державними органами управління шляхом емісії та розміщення державних боргових цінних паперів; 3) держані гарантії, що надаються урядом підприємствам і установам з метою залучення кредитних ресурсів; 4) вклади громадян в ощадні банки країни; 5) інші форми.
Види державного кредиту: 1) в залежності від статусу позичальника: — централізований кредит - цінні папери випускає уряд;— децентралізований кредит - місцеві органи влади. 2) в залежності від сфери розміщення боргових зобов'язань:— внутрішні позики - розміщуються в державі; — зовнішні позики - розміщуються за кордоном. 3) в залежності від строків погашення державою боргових зобов'язань: — короткострокові позики - поточні, до одного року; — середньострокові - 1-5 років;— довгострокові - понад 5 років. 4) за видами дохідності: — процентні - власники цінних паперів отримують дохід, як правило, з розрахунку фіксованих процентів; — безпроцентні (дисконтні) - цінні папери реалізуються по ціні нижчій їх номіналу, різниця між ціною придбання і номінальною відшкодовується в момент погашення, складаючи дохід; — виграшні - власники цінних паперів отримують дохід при умові включення даного номера цінного паперу в виграшний тираж погашення.