
- •Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •Види професійних учасників валютного ринку.
- •Завдання та повноваження саморегулівних організацій учасників фінансового ринку.
- •Склад інвестиційних посередників та характеристика їх діяльності на розвинутому ринку
- •Національна депозитарна система.
- •Лізингові та факторингові компанії.
- •Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •12. Сутність і види свопів.
- •Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •15. Операції з деривативами
- •16.Види фінансових ризиів
- •17. Особливості здійснення операцій на грошовому ринку.
- •18. Емісія цінних паперів.
- •19. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •21. Кредити фізичним особам, види та форми.
- •20.Розрахункові операції на валютному ринку України.
- •22. Основи функціонування валютного ринку
- •23. Особливості функціонування іпотечного ринку в Україні. Іпотечні цінні папери.
- •24. Склад суб'єктів фінансового ринку. Функції суб»єктів фінансового ринку .
- •25. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
- •26. Основні проблеми державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •27. Функції фінансового ринку в економіці України.
- •28. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на фінансовому ринку
- •30. Функції та значення діяльності фінансових посередників на фінансовому ринку
- •31. Особливості здійснення операцій з векселями на фінансовому ринку України.
- •32. Облігації та їх види.
- •33. Основні принципи формування ціни на ринку кредитних та депозитних послуг.
- •34. Функції та значення банків в організації фінансового посередництва.
- •35.Цінні папери, забезпеченні нерухомістю. Особливості емісії (випуску) та обігу.
- •36. Валюта як товар. Основні фактори, що впливають на формування валютного курсу.
- •37. Види професійної діяльності на фондовому ринку.
- •38. Чинники, що впливають на формування рівня депозитного відсотка
- •39. Суть валютних операцій та їх види.
- •40. Основні засади технічного аналізу на фондовому ринку та валютному ринку
- •1.Ринок враховує все
- •2.Рух ринку підкоряється тенденціям
- •3.Історія повторюється
- •41.Відмінності в моделях організації фінансового посередництва
- •42.Основні засади фундаментального аналізу на фондовому ринку
- •43. Види банківських депозитів, їх переваги та недоліки для вкладників
- •44. Особливості здійснення професійної діяльності зберігачами.
- •45. Основні цілі діяльності суб’єктів фінансового ринку.
- •46. Біржові операції з цінними паперами
- •47. Операції на форвардному ринку. Валютні ф’ючерси. Операції своп.
- •48. Різновиді сертифікатів на фондовому ринку України
- •49. Основні учасники та інструменти ринку капіталів
- •50. Сутність концепції хеджування ризику за допомогою ф»ючерсних контрактів
- •51. Операції з інструментами грошового ринку.
- •52. Поняття факторингу, його головна мета. Види факторингових угод.
- •53. Інстутиційна структура фінансового ринку.
- •54. Операції з інструментами фондового ринку.
- •55. Кореспондентські відносини між банками. Валютні кредити .
- •56. Операції на грошовому ринку.
- •57. Біржові індекси. Різновиди та принципи розрахунку.
- •58. Вексель як фінансовий актив. Особливості випуску та обігу.
- •59. Державний кредит. Різновиди державних позик.
- •60. Інститути спільного інвестування. Основні засади здійсненні діяльності.
- •61.Курсоутворюючі чинники на фондовому ринку.
- •62. Державне регулювання фінансового ринку. Український та світовий досвід.
42.Основні засади фундаментального аналізу на фондовому ринку
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних.
Фундаментальний аналіз застосовується для дослідження фінансово-економічного стану компаній. З його допомогою можна досягти двох цілей: по-перше, здійснити відбір емітентів, акції яких можуть принести найбільший прибуток, по-друге -- визначити "справедливу" або, як ще кажуть, "внутрішню" вартість акцій.
В рамках фундаментального аналізу проводиться поглиблене вивчення інформації про поточний стан компанії та перспективи її розвитку, матеріалів, які компанія публікує про себе, бухгалтерських звітів про прибуток і збитки. Також враховується ряд макроекономічних показників, таких як інфляція, процентна ставка Центрального Банку, рівень ділової активності. При цьому аналітик-фундаменталіст абстрагується від поведінки ринкових котирувань акцій, не приймаючи їх у увагу. Тому фундаментальний аналіз чудово доповнює технічний аналіз, що базуються на вивченні динаміки ринкової ціни та обсягу торгів. Спільне застосування обох методів дозволяє отримати цілісне уявлення про ринкової ситуації і найбільш точно передбачити напрямок зміни цін на акції.
43. Види банківських депозитів, їх переваги та недоліки для вкладників
Внески до запитання (безстрокові депозити) можуть бути вилучені вкладником або переведені іншій особі переказом за вимогою власника. Вкладнику відкривається рахунок, з якого в будь-який час можна отримати готівкові гроші, виписати чек або інший розрахунково-платіжний документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення). У країнах з розвиненими ринковими відносинами вклади до запитання вилучаються, головним чином, за допомогою чеків, тому їх називають чековими. Більша частина операцій грошового обороту здійснюється за допомогою вкладів до запитання, що виконують функцію засобів обігу. Кошти на цих рахунках в умовах розвиненого безготівкового обігу складають значну частину грошової маси.
Вклади до запитання у своїй основі нестабільні, що обмежує сферу їх використання комерційними банками. Існують два типи вкладів до запитання – безпроцентні поточні рахунки і рахунки, за якими виплачуються відсотки. Перші переважають у загальній сумі депозитів до запитання. Другі є чековими депозитами, за якими виплачується процентний дохід.
Переваги: Це найбільш дешеве джерело банківських ресурсів. Власник рахунку може в будь-який момент вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок зменшення частки менш ліквідних, але таких, що дають високі доходи.
Недоліки: на залишок коштів на рахунках до запитання виплачуються низькі відсотки.
Термінові вклади (рахунки) – це грошові кошти, що зараховуються на депозитні рахунки на жорстко обумовлений термін з виплатою процента. Ставка плати за ними залежить від розміру та терміну вкладу. У разі дострокового отримання грошових коштів клієнт втрачає відсоток у формі штрафу. На цих рахунках зберігаються кошти, які приносять власнику процентний дохід та не призначені для розрахунків з третіми особами. До числа характерних особливостей даних вкладів належать:
рахунки не призначені для розрахунків, на них не виписуються чеки;
кошти на рахунках обертаються повільно;
існує формальна вимога про попереднє повідомлення вкладником банку про вилучення коштів за 7 днів, а в деяких випадках до 30 днів;
за рахунком виплачується процент; при цьому максимальний рівень процентної ставки може регулюватися національним банком;
для вкладів, як правило, встановлюється більш низька норма обов’язкових резервів, ніж за депозитами до запитання.
Різновидом термінового вкладу є депозитні сертифікати, розраховані на точно зафіксований час залучення коштів.Перевагою строкових депозитних рахунків для клієнтів є отримання високого процента.Недоліком строкових депозитів для клієнтів є низька ліквідність їх і неможливість використання для розрахункових і поточних платежів, а також для отримання готівки.
Ощадні депозити – це нечекові вклади, що приносять відсоток і які можна терміново вилучати. Існують наступні їх типи: рахунки на ощадних книжках; рахунки з випискою стану ощадного вкладу (вкладник має справу з банком через пошту без застосування ощадних книжок); депозитні рахунки грошового ринку. Останні є новим типом ощадних вкладів. За цими депозитними рахунками не використовується ощадна книжка для реєстрації операцій, а ставка відсотка коригується щотижня кожним банком самостійно відповідно до змін ринкових умов. Різновидом ощадного вкладу є цільові вклади. Це можуть бути вклади, виплата за якими присвячена відпустці, дню народження, новорічні вклади тощо.
Переваги: ощадні вклади характеризуються підвищеними процентами
Недоліки: залежність цих вкладів від різних чинників: політичних, економічних;як правило, мають довгостроковий характер.