
- •Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •Види професійних учасників валютного ринку.
- •Завдання та повноваження саморегулівних організацій учасників фінансового ринку.
- •Склад інвестиційних посередників та характеристика їх діяльності на розвинутому ринку
- •Національна депозитарна система.
- •Лізингові та факторингові компанії.
- •Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •12. Сутність і види свопів.
- •Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •15. Операції з деривативами
- •16.Види фінансових ризиів
- •17. Особливості здійснення операцій на грошовому ринку.
- •18. Емісія цінних паперів.
- •19. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •21. Кредити фізичним особам, види та форми.
- •20.Розрахункові операції на валютному ринку України.
- •22. Основи функціонування валютного ринку
- •23. Особливості функціонування іпотечного ринку в Україні. Іпотечні цінні папери.
- •24. Склад суб'єктів фінансового ринку. Функції суб»єктів фінансового ринку .
- •25. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
- •26. Основні проблеми державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •27. Функції фінансового ринку в економіці України.
- •28. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на фінансовому ринку
- •30. Функції та значення діяльності фінансових посередників на фінансовому ринку
- •31. Особливості здійснення операцій з векселями на фінансовому ринку України.
- •32. Облігації та їх види.
- •33. Основні принципи формування ціни на ринку кредитних та депозитних послуг.
- •34. Функції та значення банків в організації фінансового посередництва.
- •35.Цінні папери, забезпеченні нерухомістю. Особливості емісії (випуску) та обігу.
- •36. Валюта як товар. Основні фактори, що впливають на формування валютного курсу.
- •37. Види професійної діяльності на фондовому ринку.
- •38. Чинники, що впливають на формування рівня депозитного відсотка
- •39. Суть валютних операцій та їх види.
- •40. Основні засади технічного аналізу на фондовому ринку та валютному ринку
- •1.Ринок враховує все
- •2.Рух ринку підкоряється тенденціям
- •3.Історія повторюється
- •41.Відмінності в моделях організації фінансового посередництва
- •42.Основні засади фундаментального аналізу на фондовому ринку
- •43. Види банківських депозитів, їх переваги та недоліки для вкладників
- •44. Особливості здійснення професійної діяльності зберігачами.
- •45. Основні цілі діяльності суб’єктів фінансового ринку.
- •46. Біржові операції з цінними паперами
- •47. Операції на форвардному ринку. Валютні ф’ючерси. Операції своп.
- •48. Різновиді сертифікатів на фондовому ринку України
- •49. Основні учасники та інструменти ринку капіталів
- •50. Сутність концепції хеджування ризику за допомогою ф»ючерсних контрактів
- •51. Операції з інструментами грошового ринку.
- •52. Поняття факторингу, його головна мета. Види факторингових угод.
- •53. Інстутиційна структура фінансового ринку.
- •54. Операції з інструментами фондового ринку.
- •55. Кореспондентські відносини між банками. Валютні кредити .
- •56. Операції на грошовому ринку.
- •57. Біржові індекси. Різновиди та принципи розрахунку.
- •58. Вексель як фінансовий актив. Особливості випуску та обігу.
- •59. Державний кредит. Різновиди державних позик.
- •60. Інститути спільного інвестування. Основні засади здійсненні діяльності.
- •61.Курсоутворюючі чинники на фондовому ринку.
- •62. Державне регулювання фінансового ринку. Український та світовий досвід.
33. Основні принципи формування ціни на ринку кредитних та депозитних послуг.
На процес ціноутворення на ринку кредитів впливають рівень конкуренції на ринку банківських послуг, різноманітність кредитних інструментів, можливості доступу позичальників до альтернативних ринків капіталу тощо. Одним із основних чинників, що впливають на вартість кредиту, є вартість фондів, які використовуються для кредитування. Ціна кредиту має перевищувати вартість фондів і забезпечувати прибутковість банку. Крім того, вона має задовольняти потенційних позичальників. Привабливість для позичальника кредитних послуг, що пропонуються конкретним банком, полягає в їх якості та ціні. Для того щоб позичальник користувався послугами банку, необхідно, щоб структура кредиту задовольняла потреби клієнта, а ціна відповідала ринковим цінам на подібні послуги.
Мінімальна процентна ставка по кредиту визначається вартістю фінансування для банку, операційними витратами й премією за ризик неповернення і ризик, пов'язаний із строковістю кредиту. Процентна ставка, яка робить операцію кредитування прибутковою, включає всі названі вище складові і банківську маржу
На сьогодні вартість переважної більшості кредитів на конкурентних високорозвинених ринках встановлюється на основі так званої базової ставки. За базову ставку приймають ставки "прайм рейт" (ставки, що пропонуються позичальникам найвищого класу за короткостроковими кредитами), ставки із залучення коштів на міжнародному ринку, ставки за казначейськими векселями, депозитними сертифікатами, інші ставки грошового ринку. Використання багатьма банками як кредитних ресурсів євродоларів привело до інтенсивного використання ставки LIBOR базовою ставкою за кредитами.
Процентна ставка за кредитом, розрахована на основі базової ставки (рис. 19.4), містить лише поправки на ризик неповернення та ризик, пов'язаний із терміном кредитування, оскільки до базової ставки входять операційні витрати та банківська маржа.
На сьогодні як базові ставки для кредитування малих та середніх фірм використовують плаваючі ставки "прайм рейт" та LIBOR, для кредитування великих корпорацій — ставки грошового ринку. Великі корпорації, маючи високий кредитний рейтинг та майже нульовий ризик невиконання зобов'язань, мають змогу залучити кошти на ринку кредитш за ставкою, що тільки на 0,5—1% перевищує поточну процентну ставку за короткостроковими комерційними паперами.
Переважне використання плаваючих базових ставок є наслідком зростання мінливості процентних ставок, розвитку ринку комерційних цінних паперів та глобалізації кредитного ринку. Тому позичальники, зацікавлені у фіксованій ставці за боргом, залучають кошти на ринку облігацій (якщо мають достатній кредитний рейтипг) або використовують процентні свопи.
Процентну ставку за кредитом, що відповідає поточному рівню ризику для даного позичальника і враховує витрати на обслуговування кредиту та банківську маржу, називають ринковою вартістю кредиту. Ринкова вартість кредиту — це процентна ставка, що відповідає дійсному кредитному рейтингу позичальника в певний момент часу. Визначення ринкової вартості кредиту є настільки важливим, наскільки важким завданням, оскільки для цього треба правильно оцінити ризики в діяльності позичальника в умовах обмежених часових і інформаційних ресурсів. Переоцінка кредиту, що проводиться банком, є прямим наслідком змін в якості кредиту та в його ринковій вартості.