
- •Муніципальні цінні папери: види, загальна характеристика.
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •Види професійних учасників валютного ринку.
- •Завдання та повноваження саморегулівних організацій учасників фінансового ринку.
- •Склад інвестиційних посередників та характеристика їх діяльності на розвинутому ринку
- •Національна депозитарна система.
- •Лізингові та факторингові компанії.
- •Акції. Визначення і види акцій, їх особливості, права утримувачів.
- •Суб’єкти, інструменти та функції валютного ринку.
- •Банківське кредитування. Види кредитів та принципи банківського кредитування.
- •12. Сутність і види свопів.
- •Ринок фінансового посередництва. Функції фінансових посередників
- •Фінансові активи. Визначення, види і властивості фінансових активів.
- •15. Операції з деривативами
- •16.Види фінансових ризиів
- •17. Особливості здійснення операцій на грошовому ринку.
- •18. Емісія цінних паперів.
- •19. Суб’єкти та інструменти ринку капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси.
- •21. Кредити фізичним особам, види та форми.
- •20.Розрахункові операції на валютному ринку України.
- •22. Основи функціонування валютного ринку
- •23. Особливості функціонування іпотечного ринку в Україні. Іпотечні цінні папери.
- •24. Склад суб'єктів фінансового ринку. Функції суб»єктів фінансового ринку .
- •25. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
- •26. Основні проблеми державного регулювання фінансового ринку в Україні.
- •27. Функції фінансового ринку в економіці України.
- •28. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на фінансовому ринку
- •30. Функції та значення діяльності фінансових посередників на фінансовому ринку
- •31. Особливості здійснення операцій з векселями на фінансовому ринку України.
- •32. Облігації та їх види.
- •33. Основні принципи формування ціни на ринку кредитних та депозитних послуг.
- •34. Функції та значення банків в організації фінансового посередництва.
- •35.Цінні папери, забезпеченні нерухомістю. Особливості емісії (випуску) та обігу.
- •36. Валюта як товар. Основні фактори, що впливають на формування валютного курсу.
- •37. Види професійної діяльності на фондовому ринку.
- •38. Чинники, що впливають на формування рівня депозитного відсотка
- •39. Суть валютних операцій та їх види.
- •40. Основні засади технічного аналізу на фондовому ринку та валютному ринку
- •1.Ринок враховує все
- •2.Рух ринку підкоряється тенденціям
- •3.Історія повторюється
- •41.Відмінності в моделях організації фінансового посередництва
- •42.Основні засади фундаментального аналізу на фондовому ринку
- •43. Види банківських депозитів, їх переваги та недоліки для вкладників
- •44. Особливості здійснення професійної діяльності зберігачами.
- •45. Основні цілі діяльності суб’єктів фінансового ринку.
- •46. Біржові операції з цінними паперами
- •47. Операції на форвардному ринку. Валютні ф’ючерси. Операції своп.
- •48. Різновиді сертифікатів на фондовому ринку України
- •49. Основні учасники та інструменти ринку капіталів
- •50. Сутність концепції хеджування ризику за допомогою ф»ючерсних контрактів
- •51. Операції з інструментами грошового ринку.
- •52. Поняття факторингу, його головна мета. Види факторингових угод.
- •53. Інстутиційна структура фінансового ринку.
- •54. Операції з інструментами фондового ринку.
- •55. Кореспондентські відносини між банками. Валютні кредити .
- •56. Операції на грошовому ринку.
- •57. Біржові індекси. Різновиди та принципи розрахунку.
- •58. Вексель як фінансовий актив. Особливості випуску та обігу.
- •59. Державний кредит. Різновиди державних позик.
- •60. Інститути спільного інвестування. Основні засади здійсненні діяльності.
- •61.Курсоутворюючі чинники на фондовому ринку.
- •62. Державне регулювання фінансового ринку. Український та світовий досвід.
24. Склад суб'єктів фінансового ринку. Функції суб»єктів фінансового ринку .
Усіх суб'єктів фінансового ринку можна розглядати за економічною, юридичною та функціональною ознаками, функції яких визначаються метою їх діяльності та участю у здійсненні угод.
1. З економічного погляду основними суб'єктами на фінансовому ринку є:
— домашні господарства (населення);
— суб'єкти господарювання різних форм власності;
— держава та місцеві органи влади;
— фінансові посередники.
Через систему фінансових посередників на фінансовому ринку (банки, спеціалізовані небанківські фінансово-кредитні установи: кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні та фінансові фонди, лізингові, трастові компанії та ін.) заощадження населення (домашніх господарств), нагромадження фірм та підприємств перетворюються на кредити й інвестиції для інших суб'єктів господарювання, що дає їм змогу задовольнити потребу в додаткових коштах з метою розширення діяльності.
2. З правової позиції роль суб'єктів фінансового ринку відіграють індивідуальні, інституціональні учасники й органи державного регулювання.
Індивідуальні учасники — це фізичні особи, які мають певні права та зобов'язання на фінансовому ринку згідно з чинним законодавством. Ними можуть бути громадяни певної держави, особи без громадянства та іноземні громадяни.
Інституціональні учасники — юридичні особи, котрі не є органами державного регулювання. До них належать підприємства, організації, товариства, компанії, фонди тощо. Ці учасники мають відокремлене майно, певні права й обов'язки, розрахункові рахунки в банку характеризуються організаційною єдністю" мають змогу виступати від свого імені, та ін.
Особливе місце займають на фінансовому ринку органи державного регулювання, — органи законодавчої, виконавчої та судової влади, а також інші державні органи.
3. Залежно від функцій, які виконують суб'єкти фінансового ринку, їх можна поділити на такі групи:
— основні або прямі учасники фінансового ринку — продавці і покупці фінансових активів (інструментів, послуг);
— інфраструктури — фінансові посередники (фінансові інститути);
— професійні учасники фінансового ринку — суб'єкти, котрі виконують допоміжні функції (функції обслуговування основних учасників або окремих операцій на фінансовому ринку тощо).
Вони відносяться до складу інфраструктури фінансового ринку, але виконують допоміжні, обслуговувальні функції, на відміну від фінансових інституційних посередників.
Головні учасники своїми діями створюють фінансовий ринок, підтримують рух фінансових інструментів та забезпечують безперервність і постійність взаємодії на ньому.
Інфраструктурні та професійні учасники фінансового ринку мають допомагати та прискорювати взаємодії між основними суб'єктами фінансового ринку, сприяти підвищенню ефективності та якості проведення операцій на ньому.
25. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.
Фінансові активи є специфічними неречовими активами, які явля-ють собою законні вимоги власників цих активів на отримання пев-ного, як правило, грошового доходу в майбутньому. За допомогою фінансових активів здійснюється передавання фінансових ресурсів під тих, хто має їх надлишок, тобто від інвесторів, до тих, хто потребує інвестицій. Ціна на будь-який фінансовий актив встановлюється на рівні, що характеризує зрівноваження попиту й пропозиції на цей актив.
Тих, хто від свого імені випускає (емітує) фінансові активи і зобовя-зується виконувати обовязки, що випливають з умов їх випуску, нази-вають емітентами фінансових активів. Власників фінансових акти-нів називають інвесторами. Емітентами та власниками фінансових активів виступають субєкти фінансового ринку: держава в особі цен-тральних, місцевих органів влади та управління, юридичні особи і рід-ше фізичні особи. При цьому емітентами одних активів можуть бути тільки певні, визначені законом субєкти ринку, емітентом інших фінансових активів може виступати досить широке коло субєктів ринку. Наприклад, емітентами облігацій можуть виступати як держава, так і широке коло юридичних осіб, емітентом акцій може бути лише акціонерне товариство. Той чи інший субєкт фінансового рин-ку може виступати одночасно емітентом одних фінансових активів і власником інших. Так, комерційний банк, що емітував і розмістив на ринку власні акції, стає інвестором, придбавши облігації внутрішньої державної позики.Стосовно зобовязань емітентів щодо задоволення фінансових ви-мог інвесторів, то вважається, що найбільш надійним емітентом є дер-жава, оскільки завжди може виконати свої фінансові зобовязання перед інвесторами, навіть у випадках, коли результатом такого вико-нання буде підвищення рівня інфляції або інші негативні явища в економіці країни.