- •1. Підвідомчість господарських спорів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •2. Підсудність господарських спорів: поняття, види, проблеми правозастосування.
- •3. Підвідомчість земельних спорів господарським судам: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •4. Підвідомчість корпоративних спорів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •1.1.Спір між учасником товариства який ще не прибув у його склад не є корпоративним (спори за участю спадкоємців) п.3. Роз'яснення пленуму всу 24.10.2008 №13
- •1.2. Спори пов'язані з реалізацією корпоративних прав за договорами не є корпоративними
- •5. Підвідомчість скарг на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, нотаріусів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •6. Способи захисту прав суб’єктів господарювання, що застосовуються господарськими судами України при розгляді конкретних спорів.
- •7. Судовий збір, який підлягає сплаті за розгляд спорів у господарському суді: поняття, ставки, проблеми правозастосування.
- •8. Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •9. Оплата за проведення судової експертизи: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •10. Докази з мережі «Інтернет», аудіо та відеозапи як докази у господарському процесі: умови та порядок використання, проблеми правозастосування.
- •11. Експертиза в господарському судочинстві: види, умови призначення і проведення, проблеми.
- •12. Доказування у господарському суді першої інстанції: суб’єкти, порядок, проблеми правозастосування.
- •13. Доказування в апеляційному господарському суді: суб’єкти, порядок, проблеми правозастосування.
- •14. Забезпечення позову у господарському судочинстві: поняття, підстави вжиття та скасування, проблеми правозастосування.
- •15. Заходи до забезпечення позову. Заходи, якими позов не може бути забезпечений.
- •16. Участь позивача та відповідача, третіх осіб у господарському судочинстві: підстави, порядок, проблемні питання.
- •17. Участь прокурора у господарському процесі: підстави, порядок, проблемні питання.
- •18. Участь фізичних осіб в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблемні питання.
- •19. Участь особи, яка надає правову допомогу: підстави, порядок, проблемні питання.
- •20. Процесуальне правонаступництво в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •21. Розгляд справ у господарському суді першої інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •22. Процесуальні права та обов'язки сторін. Проблеми оперативності розгляду господарських спорів у разі неналежного використання прав і обов'язків сторонами .
- •23. Належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи: порядок, проблемні питання.
- •24. Мирова угода у господарському судочинстві. Дискусійні аспекти її укладання.
- •25. Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та положень Першого протоколу до неї при розгляді спорів в порядку господарського судочинства.
- •26. Судові акти у господарському судочинстві: поняття, види та проблемні питання їх розмежування.
- •27. Рішення господарського суду: поняття, зміст, порядок прийняття.
- •28. Підстави перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
- •29. Розгляд господарських спорів в апеляційній інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •30. Розгляд господарських спорів в касаційній інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •31. Відміності у перегляді судових рішнь в апеляційному та касаційному порядках.
- •32. Перегляд судових рішень Верховним судом України: строк, порядок, проблеми.
- •33. Підстави перегляду судових рішень Верховним судом України: тлумачення та проблеми правозастосування.
- •34. Перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами: строк, порядок, проблеми.
- •35. Виконання рішень господарських судів: порядок та проблеми правозастосування.
- •36. Відстрочення, розстрочення виконання, зміна або встановлення способу виконання судового рішення: порядок та проблеми правозастосування.
- •37. Застосування господарським судом окремих норм Закону України «Про третейські суди».
- •38. Оскарження рішення третейського суду: підстави, порядок, проблеми правозастосування .
- •39. Судовий розгляд скарги на рішення третейського суду.
- •40. Видача виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
30. Розгляд господарських спорів в касаційній інстанції: строк, порядок, проблеми.
Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги
Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.
Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.
Стаття 110. Строк подання касаційної скарги
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішеннямапеляційного господарського суду законної сили.
Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Проблеми:
1. См. Проблему 1 по апелляции - относительно лиц не принимавших участие
2. Имеет меесто дифект правовой нормы закрепляющий полномочия кассации (п. 6 ч.1. ст. 111-9 ХПК)
Эта норма не уполномочивает суд на отмену другого решения
3. Закон не містить приписів про те, які положення постанов касації мають характер обов'язкових вказівок для суду першої інстанції в розумінні частини 1 ст. 111-12
п.10 роз'яснення президії ВГСУ 28.03.02 №04-5/367
02.06.06 №01-08/1228 п.7
10. Згідно із статтею 111-7 ГПК ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
У разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення (пункт 2 статті 111-9 ГПК ( 1798-12 ).
У випадках коли судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги (подання) буде встановлено, що судом першої або апеляційної інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і прийняте судове рішення у зв'язку з цим недостатньо обгрунтовано або судом першої і апеляційної інстанцій прийнято судовий акт про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі (пункт 3 частини другої статті 111-10 ГПК ( 1798-12 ), суд касаційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Фактичні обставини справи вважаються з'ясованими неповно, якщо в оскаржуваному судовому рішенні не всебічно й не повною мірою відображено обставини, які мають значення для конкретної справи, висновки суду про встановлені
обставини не є вичерпними і не підтверджуються належними і допустимими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, та/або якщо господарський суд з огляду на приписи норм матеріального права мав дослідити, але не дослідив ті чи інші докази. Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи (частина перша статті 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у рішенні або постанові господарського суд
