7.Сучасні тенденції розвитку маркетингового менеджменту. Тенденції розвитку сучасного ринку і врахування їх у маркетинговому управлінні.

З позицій методологічних основ сучасний менеджмент визначається як самостійний вид професійно-здійснюваної діяльності,спрямованої на досягнення фірмою, що діє в умовах ринку, певнихгосподарських цілей шляхом раціонального використання її матеріальних і трудових ресурсів. Зміст поняття “менеджмент” розглядають як науку і практику управління фірмою, процес прийняття її

менеджерами управлінських рішень тощо. Звичайно, вивчення менеджменту потребує значних зусиль і часу.

Ключовими у сучасній системі поглядів на менеджмент є такіпринципові положення:

• відмова від управлінського раціоналізму класичних шкіл менеджменту, який виражався у переконанні, що успіх фірми визначається насамперед раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом навнутрішні фактори виробництва. Натомість на перше місце виходить проблема гнучкості й адаптивності (пристосування) до постійних змін зовнішнього середовища (середовища маркетингу);

• використання в управлінні теорії систем, що дає змогу розглядати організацію (фірму) в єдності її складових, які нерозривнопов’язані із зовнішнім середовищем;

• використання ситуаційного підходу до управління, згідно з якимвнутрішня організація підприємства є, по суті, відповіддю на різноманітні за своєю природою зовнішні фактори впливу;

• визнання соціальної відповідальності менеджменту як перед суспільством загалом, так і перед працівниками організації.

8.Головні передумови реалізації принципів маркетингового ме­неджменту

Принципи управління маркетинговим менеджментом:

• використання системного підходу до управління маркетингом. У такому разі сутність системного підходу до маркетингового менеджменту полягає в комплексному, взаємопов'язаному дослідженні і вирішенні проблем маркетингу, в застосуванні сучасних методів, технічних засобів і організаційних заходів. Застосування цього принципу надає можливість враховувати всі необхідні взаємозв'язки і взаємодії в системі управління маркетингом, а останньої - з оточуючим середовищем;

• науковість управління менеджментом. Використання цього принципу передбачає врахування дії економічних законів і закономірностей розвитку суспільства і природи, застосування наукових підходів до організації і функціонування маркетингового комплексу (програмно-цільовий підхід), систематичний аналіз та реальних умов розвитку маркетингової системи, широке використання науково обґрунтованих прогнозів, а також зворотного зв'язку;

• орієнтація управління маркетингом на інноваційний шлях розвитку підприємств. Застосування цього принципу сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства шляхом інвестування переважно в нові технології і менеджмент. Система управління маркетингом має стимулювати справжнє новаторство, яке призводить до низької вартості виробництва, збуту і розробки нових виробів, що в свою чергу забезпечує попит споживачів:

• правова регламентація відносин у системі управління маркетингом. Без застосування цього принципу неможливі економіко-правове регулювання процесу управління маркетингом, дотримання вітчизняних і зарубіжних нормативних актів, що регулюють маркетингову та іншу діяльність підприємств, зниження суб'єктивізму в управлінні;

• матеріальна і моральна зацікавленість в результатах праці. Цей принцип визначає залежність між внеском кожного працівника маркетингової структури в результати діяльності підприємства і його особистими доходами. Тобто кожний працівник маркетингової структури має бути заохочений в кінцевих результатах своєї організації;

• ефективність і оптимальність. Цей принцип означає, що управління маркетингом здійснюється з метою економії трудових, фінансових і матеріальних ресурсів та найбільш продуктивного використання праці;

• цільова спрямованість управління маркетингом на кінцевий результат виробничо-збутової діяльності, а також довготривалий розвиток підприємства;

• сполучання у процесі управління маркетингом централізованих і децентралізованих засад. Передбачає поєднання єдиноначальності з демократичними засадами в маркетинговому менеджменті, що сприяє постійному пошуку і реалізації резервів, підвищенню ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників підприємства;

• правильний підбір і раціональна розстановка кадрів. Здійснюється з врахуванням того, щоб кожний працівник на своєму робочому місці був спроможним виконувати доручену роботу з найбільшою віддачею;

• єдиноначальність. У процесі управління маркетингом цей принцип полягає в повному підпорядкуванні всього персоналу одній собі - керівнику маркетингової структури і його особистій відповідальності за результати функціонування цієї структури;

• єдність політичного та господарського управління. Цей принцип спрямований на єдність політики (стратегії) підприємства та її господарських цілей і фінансових результатів. При цьому має забезпечуватися реалізація наступальної стратегії розвитку підприємства відносно інновацій, виробництва і ринків збуту, випереджання конкурентів;

• достатність інформаційного забезпечення управління маркетингом. Без повної і достовірної інформації неможливо прийняти обґрунтоване управлінське рішення з маркетингу;

• соціальне спрямування управління маркетингом. Така орієнтація маркетингового менеджменту пов'язана з кінцевою метою функціонування і розвитку економіки, а саме, підвищення добробуту населення і якості життя, розкриття людських можливостей.

У процесі здійснення маркетингової діяльності слід дотримуватися певних принципів організації маркетингу на підприємстві: (вважати це за передумови?)

• цілеспрямованість - відповідність місії, цілям, стратегії та господарський політиці підприємства, спрямованість на вирішення проблем, пошук і задоволення потреб споживачів;

• простота і чіткість організаційної структури - оптимальна спеціалізація, тобто таке розподілення операцій, за яким досягається можливість централізації однотипних операцій маркетингового процесу і яке дозволяє застосовувати для їх здійснення засоби управлінської техніки. Цей принцип також включає відсутність дублювання функцій, забезпечення єдності керівництва маркетинговою діяльністю;

• пропорційність - додержання певних пропорцій у продуктивності праці структурних підрозділів компанії на основі врахування трудомісткості виконання окремих функцій;

• паралельність - передбачає таку організацію маркетингової діяльності і відповідно структури управління, за якої забезпечується максимально можливе перекриття виконання окремих функцій за часом;

• чітка сформульованість завдань маркетингової діяльності -зорієнтованість на конкретну концепцію, стратегію, чітке визначення завдань та функцій кожного підрозділу та окремих виконавців, вертикальних та горизонтальних зв'язків;

• гнучкість - своєчасне реагування маркетингової оргструктури у відповідь на зміни у навколишньому бізнес-середовищі або всередині підприємства через наявність зворотного зв'язку;

• координованість дій - комплексність маркетингових заходів для досягнення синергічного ефекту;

• достатня фінансова забезпеченість - як з погляду забезпечення маркетингових дій, так і мотивації праці співробітників маркетингових служб;

• економність - покриття витрат на функціонування маркетингової організаційної структури доходами від реалізації маркетингових заходів;

• висока кваліфікація кадрів та й спеціальна підготовка і перепідготовка;

• творчий підхід - творчість всіх причетних до організації маркетингового процесу та орієнтування на інновації надають суттєвих переваг у конкуренції;

• активна маркетингова політика - організація пошуку ринків, споживачів незадоволених потреб, ефективні організаційні підходи до вирішення поставлених маркетингових завдань.