61)Управління маркетинговою логістикою.

Маркетингова логістика містить планування, впровадження і контроль над фізичними потоками матеріалів і готової продукції відмісць виникнення до місць призначення з метою щонайефективнішого задоволення запитів покупців.

Таким чином, до завдань компаній, які управляють різноманітними потоками від постачальників до кінцевих споживачів, входить координування дій постачальників, агентів із закупівель, виробників,

маркетологів, учасників каналів товароруху і покупців.

У маркетинговій логістиці важливу роль відіграють інформаційнісистеми. Ефективність їх збільшується в основному за рахунок використання сучасних інформаційних технологій, особливо комп'ютерів;касових терміналів; ідентифікаційного кодування товару; систем супутникового спостереження за об'єктами, які здійснюють транспортування; електронного обміну даними і електронного переказуваннягрошей.

З досвіду фірм, які використовують ідеї логістики, відомо, що витрати на маркетингову логістику значні і часом становлять 30–40 %від собівартості продукції.

У маркетинговій логістиці виокремлюють чотири основні видирішень: пов’язані з обробкою замовлень, складуванням, обсягом запасів і транспортуванням.

1. Стосовно обробки замовлень фірма вишукує шляхи максимального скорочення циклу “замовлення - оплата”, тобто часу між отриманням замовлення, доставкою готової продукції і оплатою.

2. Компанія повинна вирішити, скільки складів їй потрібно. Якщокількість складів збільшити, можна прискорити процес доставки товарів до покупців. Але при цьому збільшаться і витрати на утримування додаткових приміщень. Отже, кількість пунктів збереженняповинна забезпечувати баланс між рівнем купівельного сервісу і витратами на розподіл.

3. Для прийняття рішення про обсяг запасів потрібно знати, коли іскільки товару потрібно замовляти (поповнення запасу). При цьомукомпанія повинна встановити баланс між ризиком відсутності товару на складі і підвищеними витратами від можливого затоварення.

4. При виборі способу транспортування товарів компанія враховує такі фактори, як швидкість, частотність, надійність, пропускназдатність, доступність, ціна. Вибір виду транспорту впливає на ціни,своєчасність доставки і стан товару після прибуття в пункт призначення, а від цього залежить рівень обслуговування покупців. Томупотрібно шукати певний компроміс у прагненні задовольнити вимоги названих критеріїв.

62. Управління комплексом маркетингових комунікацій.

Для отримання комерційного успіху необхідно володіти механізмом системи управління маркетинговими комунікаціями. Управління маркетинговими комунікаціями - цілеспрямована діяльність компанії з регулювання ринкової стійкості за допомогою інформаційних технологій, елементів просування, реклами, організації виставки, PR, з урахуванням впливу закономірностей і тенденцій ринку.

Процес управління маркетинговими комунікаціями припускає комплексну розробку рішень з утримання комунікацій, обгрунтуванню та вибору місії компанії в галузі PR і соціально-корпоративної відповідальності.Корпоративні зусилля PR-агентства повинні бути в першу чергу спрямовані на розробку комунікаційних стратегій маркетингу.  Стратегія фірми - це логічна схема заходів, за допомогою якої компанія сподівається виконати поставлені завдання в рамках комплексної системи управління маркетинговими комунікаціями.У виграші буде та компанія, менеджери якої змогли ретельно продумати всі складові компоненти і послідовність блоків комунікаційної моделі.  До найважливіших критеріям комунікаційної моделі маркетингу відносяться:  • компоненти якості каналу передачі інформації, в тому числі чистота каналу (відсутність перешкод); рівень впливу на одержувача інформації; творчий підхід до змісту повідомлення; об'єктивність, перспективність інформації; ступінь сприйняття і запам'ятовування повідомлення;  • комунікаційне узгодження. Особливість даної групи критеріїв полягає в тому, що вона враховує одночасно управлінські та психологічні проблеми розуміння і сприйняття партнерів.В основі використання покладені результати пізнання психологічних реакцій індивіда та його поведінку в соціогруппе з урахуванням емоцій, потреб і схильностей.  • охоплення і ступінь проникнення комунікаційного повідомлення в цільові групи споживачів в результату гнучкого використання ТБ, радіо, електронних ЗМІ, мас-медіа;  • компоненти доступності комунікаційного каналу, що визначаються наявністю сприятливих умов проходження повідомлення.При цьому важливо врахувати сукупні витрати на собівартості каналу, а також за «входження» у цільові аудиторії. Вони не повинні бути високими і приносити шкоди рентабельності компанії;  • контроль і комплексна оцінка ефективності зворотного зв'язку, що забезпечують динамізм і результативності процесу управління комунікаціями маркетингу.