Видова класифікація інформації

• ретроспективна (що відноситься до минулого)

• оперативна (поточна)

• перспективна (що відноситься до майбутнього)

Інформація поділяється на: первинну і вторинну; за жанрами; за видами; за носіями.

Інформація може бути недокументованою - не зафіксо­ваною на матеріальному носії - і документованою - зафіксованою на ньому. Документознавство досліджує са­ме документовану інформацію.

Поняття інформаційної складової документа

№	Поняття	Характеристика
1.	Документна інформація	Вся інформація документа ( за ДСТУ 2732:2004)
2.	Документована інформація	Зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати
3.	Інформація про документ (як фізичний об'єкт)	Дані про носія та способи закріплення повідомлення. Джерело речової (матеріальної) інформації для книгознавців, поліграфістів, спеціалістів ЕОМ тощо
4.	Інформація на документі	Автографи, різні помітки авторів або видатних особистостей на документі, резолюції, підписи, відбитки печаток, штемпелів бібліотек, архівів, музеїв, інформаційних центрів тощо. Додаткові дані, що засвідчують особливі обставини існування документа в просторі та часі
5.	Документальна інформація	Інформація, що базується на документі, підтверджена документом

Інформаційний рівень документа

Сприйняття інформації пов'язане з її рівнем у документі й складається з трьох етапів: на першому етапі воно відбу­вається на рівні знаків, символів, на другому - сприй­мається те, що усвідомлюється, на третьому - здійснюється відбір найбільш значимих для споживача відомостей.

Кількість інформації можна визначити за допомогою двох стандартних одиниць вимірювання: біт (один символ двійкової абетки, тобто двійкова цифра, що використо­вується для кодування інформації) і байт (1 байт = 8біт, 1Кбайт = 1024біт, 1Мбайт = 1024Кбайт).

Відношення інформаційного об'єму документа (синтак­сичного рівня) до фізичного свідчить про компактність до­кумента. Кількість нової для даного споживача інформації визначається поняттям інформативність документа.

Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній сис­темі називається тезаурус (від гр. - запас), складо­вими якого, з точки зору інформативності, є: основна інфор­мативність - те, що дане і те, що отримане; втрата інформативності - те, що дано й не отримано; безкорисна (надлишкова) інформативність — інформаційний шум.

Реципієнт (одержувач інформації) також має свій тезау­рус, складовими якого є: основна інформативність - те, що дане й те, що отримане; проста асоціативна інформа­тивність - те, що не дане автором (лише припускалось), але реципієнт отримав, завдяки своїй кваліфікації; складна асоціативна інформативність - те, що автор не дав, не при­пускав, але реципієнт отримав.

Асоціативна інформативність - відіграє роль подразника, що викликає збільшення інформації у свідомості отримува­ча. Без складної асоціативної інформативності розвиток на­укових досліджень неможливий .

Цифрову оцінку інформативності можна здійснювати шляхом складання двох списків дескрипторів (від англ. - розпізнавати), тобто значимих слів або словосполу­чень, що несуть змістове навантаження й нерідко назива­ються ключовими словами. До першого списку дескрипторів заносяться дескриптори документа, до другого - дескрипто­ри отримувача.

Відношення інформативної ємності до інформативного об'єму (синтаксичного рівня) називається інформативною щільністю. Чим більша кількість дескрипторів в одиниці об'єму, тим щільніше текст. Тези повідомлення більш щільні, ніж саме повідомлення, математичний текст щільніший за гуманітарний.

Лекція 8. Комунікативні можливості документа (2 год.)

Документ як джерело інформації. Інформаційні ресурси як сукупність документів в інформаційних системах. Документно – комунікаційна система. Документні потоки та масиви. Документ як артефакт. Артефактна цінність документа. Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження артефакт них документів.

Основні поняття теми: інформаційні потоки, інформаційні ресурси, комунікація, артефакт, документна пам’ятка, книжкова пам’ятка .

Література

1. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 224 с.

2. Кушнаренко Н.Н. Документовединие: учебник 7-е изд., перераб. и доп. // Н.Н. Кушнаренко. – К.:Знання, КОО, 2006. – 440с.

3. Кушнаренко Н.Н. Наукова обробка документів: Підручник. – К.: Вікер, 2003. – 328с.

4. Палеха Ю.І., Леміш Н.О. Загальне документознавство. Навч.посібник.: 2-е вид. – К.: Ліра – К. , 2009. – С.147 - 169.

5. Палеха Ю.І.Організація загального діловодства. - К.: Ліра, 2009. – 434с.