Носії інформації

Носій інформації - матеріальний об'єкт, призначений для зберігання й передачі інформації.

Форма носія інформації - це спеціальна конструкція матеріального носія, яка забезпечує виконання докумен­том його першочергової функції, роблячи його при цьому зручним для зберігання й використання.

На сьогодні використовуються практично як синоніми поняття «електронний документ», «машиночитаний доку­мент» та «технотронний документ».

Машиночитаний документ - це «документ, придатний для автоматичного зчитування інформації, що знаходиться в ньому».

Наталя Миколаївна Кушнаренко, узагальнивши наявні підходи, показа­ла, що всі документи, зміст яких повністю або частково виражений перфораціями, матричним магнітним записом тощо, пристосовані для автоматичного зчитування (вклю­чаючи електронні), відносяться до машиночитанних .

Термін «технотронний документ» одержав поширення в архівознавстві та джерелознавстві. Прихильником його ви­користання в рамках документознавства стала проф. Галина Миколаївна Швецова-Водка, яка виділила два основні підходи до трактування цього поняття:

• об'єднання документів, що характеризуються техніч­ним походженням;

• всі види джерел, призначених для вивчення історії науки й техніки, включаючи письмову науково-технічну документацію.

Види машиночитаних документів, до яких відно­сяться перфострічки, перфокарти, мікрофільми, мікрокарти, документи з магнітною матрицею й електронні, можна розділити на два класи:

1. Матриця документа існує в тій же знаковій системі (системі кодування), що і його відтворення. Прикладом служать кінофільми, фотографії й т.д.

2. Матриця документа існує в системах кодувань, недо­ступних для безпосереднього людського сприйняття. До цих документів відносяться деякі види перфокарт, електронні документи, магнітні записи тощо.

Саме до другої групи слід застосувати поняття «техно­тронний документ», виділивши тим самим його головну відмінність від інших видів документів - матрицю, яка не сприймається людиною безпосередньо, внаслідок чого при «прочитанні» виникає необхідність перекодування реально існуючого документа (з погляду знакової форми) в його модифікацію.

У репродукованих (ана­логових) текст сприймається людиною в такому ж виді (у тій же знаковій системі), у якому воно було записано на носії, хоча й із використанням технічних засобів. Прикла­дом аналогових документів є фотографії й кінофільми.

Види технікокодованих документів

№	Назва виду	Приклади
1.	Документи на перфорованих носіях	Спеціальні види перфострічок, перфокарт і ін.
2.	Документи на магнітних носіях	Магнітні карти, магнітні стрічки, дискети і жорсткі диски, відеодиски
3.	Документи на оптичних носіях	Мікрографічні документи (мікро­фільми, мікродиски, мікрокарти) і оптичні диски, інформація, з яких прочитується за допомогою лазерного променя (СD-RОМ, аудіокомпакт- диски, відеодиски, магнітооптичні диски); голограми
4.	Документи на напівпровідникових носіях	Мікросхеми, картки флеш- пам'яті

Досить цікаву класифікацію технотронних документів пропонує Євгеній Олександрович Плешкевич. Усі технотронні документи науковець поділяє на два види: дискретні (текстові) та аналогові (звукові і зображувальні) .

Інформаційна складова документа

Причина появи будь-якого документа - необхідність фіксувати інформацію про факти, події, явища, практичну й розумову діяльність.