4. Складання кошторису витрат на виробництво.

Кошторис витрат це зведений план всіх витрат підприємства на певний період виробничо-фінансової діяльності Він визначає загальну суму витрат виробництва за всіма видами ресурсів, стадіями виробничої діяльності, рівнями управління підприємством та іншими напрямами втрат

До кошторису включаються витрати основного і допоміжного виробництва, пов'язані і виготовленням і продажем продукції (робіт, послуг), а також, на утримання адміністративно-управлінського персоналу, виконання робіт, які не входять до основної діяльності підприємства

В процесі розроблення кошторису витрат на виробництво використовуються три основні методи:

кошторисний метод є найбільш застосовуваним, бо забезпечує тісний взаємозв'язок і приведення до єдиної системи розрахунків комплексного плану. За цим методом всі витрати на виробництво і групуються за економічними елементами;

г зведений метод складання кошторису витрат на виробництво передбачає попереднє розроблення та зведення в єдину систему витрат за цехами основного та обслуговуючого виробництва.

4. калькуляційний метод базується на калькуляціях всіх видів продукції (робіт, послуг), запланованих до випуску, і враховує зміну залишків незавершеного виробництва

До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві промислової продукції.

До зведеного кошторису витрат на виробництво не включаються витрати підрозділів підприємства, що належать до інших галузей народного господарства (будівництво, сільське господарство), а також витрати невиробничих структурних підрозділів (житлово-комунального, побутового господарства тощо).

Зведений кошторис витрат на виробництво (з розбивкою на квартали) складається на основі таких розрахунків:

4. витрати на сировину, матеріали, технологічне палива й енергію в основному виробництві;

г основної та додаткової заробітної, плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальне страхування,

г кошторисів витрат цехів основного виробництва;

4. кошторисів витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції,

г кошторисів загальновиробничих, адміністративних та збутових витрат;

4. кошторису інших операційних витрат

У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси. Розрахунки зведеного кошторису витрат на виробництво здійснюють у формі таблиці.

Загальна сума витрат у зведеному кошторисі охоплює, крім витрат на товарну продукцію, також витрати, пов'язані з приростом залишків незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів.

Т.1

1) Планування як наука. Предмет, об’єкт і методи дослідження.

2) Загальна характеристика планування, етапи процесу планування.

3) Планування як функція управління підприємства.

4) Принипи, функції та методи планування.

Т.2

1) Формування плану збуту з урахуванням досліджень ринку та життєвого циклу продукції.

2) Планування реклами

3) Планування збуту продукції

Тема 3. Виробнича програма під-ва

1. Виробнича програма, її зміст та основні завдання.

2. Планування обсягів виробн..продукції у вартісному виразі.

3. Оптимізація виробн. програми під-ва

Тема4. Оперативно календарне планування.

1. Зміст і завдання оперативно календарного планування.

2. Види і системи оперативно-календарного планування.

3. Оперативне регулювання роботи під-ва.

Тема 5.

1. Види виробничої потужності та чинники, що її визначають

2. Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності

3. Система показників виробничої потужності

Тема 6

1. Зміст планування МТЗ

2. Планування потреби в матеріальних ресурсах

3. Запаси і регулювання їх розмірів

4. Матеріальні баланси

Тема 7. Планування персоналу й оплати праці

1. Планування персоналу.

2. Планування продуктивності праці.

3. Планування фонду оплати праці.

ТЕМА 8. Планування витрат

1. Мета та завдання розробки плану собівартості продукції

2. Сучасні методи калькулювання продукції.

3. Класифікація витрат.

4. Складання кошторису витрат на виробництво.

Тема 9. Планування фінансів

1. Зміст і завдання фін. плану.

2. Планування потреби в фін. ресурсах.

3. Планування прибутку під-ва.

Тема 9. Планування фінансів

1. Зміст і завдання фін. плану.

Основою фін. планування є фін. стратегія під-ва.

Фін. стратегія – це складова загальної стратегії економічного розвитку, яка охоплює систему довготермінових завдань фін. діяльності під-ва та способи їх досягнення.

Розроблення фін. стратегії під-ва пов’язано з вирішенням таких основних завдань:

1. Обґрунтування основних джерел фін. забезпечення діяльності під-ва.

2. Вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності під-ва.

3. Зведення до мінімуму фін. ризиків під-ва.

4. Забезпечення фін. стійкості та рентабельності.

5. Визначення способів виходу під-ва з фін. кризи та методів управління за умов кризового стану під-ва.

Фінансування – це залучення необхідних коштів для покриття потреби під-ва в основному та оборотному капіталі.

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяються на внутрішнє та зовнішнє.

Для об’єктивної оцінки поточних і майбутніх фін. потреб на під-ві складається фін. план.

Основна мета складання фін. плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат у плановому періоді.

Фін. плани за тривалістю дії поділяються на:

- довгострокові(на період 3-5 років із розбивкою по роках)

- поточні(на рік із розбивкою по кварталах)

- оперативні(на квартал із розбивкою по місяцях)

Принципи фін. планування:

1. Наукова обґрунтованість – фін. показники розраховуються на основі певних методів.

2. Єдність фін. планів – всі плани повинні розроблятись за однією методикою, доповнювати один одного.

3. Безперервність – один план змінює інший.

4. Стабільність – незмінність показників, щоб можна було порівнювати плани.

Основне завдання фін. планування:

1. Забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фін. ресурсами.

2. Визначення напрямків ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання.

3. Виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та фін. ресурсів.

У процесі фін. планування використовують такі методи:

1. Балансовий.

2. Нормативний – потребу у фін. ресурсах визначають на основі норм і нормативів.

3. Розрахунково-аналітичний – на основі розрахунків минулих років із коригуванням.

4. Методи економічно-математичного моделювання – застосовують для прогнозування значення показників та оптимізації планових рішень.