105. Ваші роздуми про виховання людини в книзі а.С. Макаренка "педагогічна поема"

У романі-поемі А. С. Макаренка, педагога і письменника, розкривається історія народження та розвитку колонії ім. М. Горького і колективу горьковцев (1920-1928 рр..). Першими вихованцями були неповнолітні правопорушники: підлітки, юнаки, а пізніше безпритульні діти. Моральний переворот в їх вихованні відбувався не відразу, а в процесі тривалої, важкої і самовідданої боротьби педагогів-вихователів на чолі з А. С. Макаренка за висококультурну особистість, морально-світлу, з розвиненим почуттям обов'язку і честі.

Чітка, продумана організація дитячого життя, націлена на виховання гідного громадянина Вітчизни, дозволили домогтися позитивного результату, коли, за словами Макаренка, "в живих рухах людей, в традиціях і реакціях реального колективу, в нових формах дружби і дисципліни" народжувалася нова педагогіка.

У горьковському трудовому виховательських колективі дорослих і дітей об'єднували, насамперед, навчання, виробничо-трудові взаємини, загальна трудова турбота про кращому завтрашньому дні, певний стиль ("дух") колонії: мажорний тон, поєднання поваги з вимогливістю, почуття власної гідності, відчуття своєї країни і багато іншого.

Макаренко довів, що виховательських колектив, колективна організація життя і діяльності колоністів - це найефективніший метод виховання особистості, індивідуальності кожного вихованця.

Вийшла у світ в 1934-1937 рр.. "Педагогічна поема" неодноразово видавалася і була перекладена на багато мов. Однак у повному (відновленому за прижиттєвим виданням і рукописи) обсязі "Педагогічна поема" друкується вперше.

Всі відновлені тексти даються курсивом, щоб читач міг порівняти новий текст з уже звичним "канонічним".

Дане видання дозволить по-новому осмислити життя і діяльність А. С. Макаренка.

Книга представляє інтерес як для широкого кола читачів, так і для батьків, педагогів, спеціалістів у галузі виховання, викладачів, студентів педагогічних навчальних закладів, наукових співробітників та аспірантів.

106. Поєднання навчання учнів з продуктивною працею у педагогічній діяльності Макаренка рецензія - "прапори на баштах"

А.Макаренко здійснював перевиховання шляхом залучення вихованців не тільки до побутового самообслуговування, а й до рентабельної продуктивної праці. Це забезпечувало можливість не лише фізично виживати, а й формувати у вихованців оптимістичний погляд на свою подальшу долю. Адже вони знайомилися з реальними виробничими, відносинами, отримували надійну професію, організаційні навички, досвід взаємовиручки, відчуття захищеності у колективі і суспільстві.

Серцевиною педагогічної діяльності А.С. Макаренка є його досвід щодо органічного поєднання навчання з продуктивною працею. У своїй практиці педагог послідовне керувався відомими положеннями основоположників комуністичного вчення про єдність навчання і виховання. 16 років роботи в колонії імені М. Горького та комуні імені Ф.Е. Дзержинського привели педагога до висновку, що труд без освіти, без політичного й суспільного виховання, які йдуть попереду, не приносить виховної користі, виявляється нейтральним процесом.

Педагог не уявляв трудового виховання поза залученням вихованців до активної продуктивної праці поза умовами виробництва. Він був переконаний у тому, що "праця, яка не має на увазі створення цінностей, не є позитивним елементом виховання".

А.С. Макаренко вважав, що в соціалістичному суспільстві праця є не тільки економічною, а й моральною категорією.

Обов'язковою умовою докорінного поліпшення роботи з виховання безпритульних дітей педагог передбачав "вжити всіх заходів, щоб дитячі будинки перестали бути споживацькими закладами, а стали закладами трудового радянського соціалістичного виховання, щоб на них не треба було викидати десятки мільйонів карбованців зовсім непродуктивне".

Основоположним принципом педагогічної системи А.С. Макаренка є принцип виховання в колективі.Таким чином, у процесі різноманітності діяльності колективу кожен його член розвиває в собі потребу бути уважним до інтересів інших людей, потребу високої моральності, тобто бажання збагачувати духовне життя.

А.С. Макаренка про головні напрями організації ко­лективу містять у собі різноманітні аспекти діяльності та бага­тосторонній вплив на особистість вихованця. Дослідник твор­чості А.С. Макаренка М.П. Ніжинський виділяє їх за такими напрямками:

— уповноважені колективу повинні добиватися всебічного підвищення його політичного і культурного рівня, регулювати товариські взаємини, привчати дітей розв'язувати конфлікти без сварок і бійок, рішуче боротися з найменшими спробами насиль­ства старших або більш сильних над молодшими і слабшими;

— кожен член колективу щоденно повинен виявляти себе в праці,

— дисципліна завжди виступає як форма суспільного добро­буту людей.

— громадська думка — регулятор поведінки учнів.

— розвиток перспективи закладу в цілому і кожної дитини зокрема

рецензія 1938рік розповідається про комуну дзержинського

Тему своєї нової повісті «Прапори на баштах» письменник визначив так: «Моя тема зразкова виховний радянський колектив, давно сформований, зростаючий матеріально і духовно на основі великих концентрованих колективних сил, яка має традицією і досконалою формою; збройної найтоншої педагогічною технікою - соціалістичний дитячий колектив ... щасливий дитячий колектив, вільний від антагонізмів і настільки могутній, що будь-яка дитина у тому числі і правопорушник, легко і швидко займає правильну позицію в колективі ».

Колектив, описаний Макаренко в повісті «Прапори на баштах», дуже багатьом нагадує той колектив хлопців, з яким розлучився вчитель у «Педагогічної поеми».

Як і в «Педагогічній поемі», Макаренко розробляє в повісті «Прапори на баштах» серйозні педагогічні та етичні проблеми. Але, як і «Педагогічна поема», ця книга не перетворюється на науково-педагогічну статтю або дослідження. Це художній твір. І твір глибоке, яскраве, цікаве.

Повість була опублікована в 1938-му році в 6, 7 і 8-му номері журналу «Червона новина». Читачі добре зустріли новий твір Макаренко.