21. Ранні соціалісти-утопісти – Томас Мор і Томазо Компанелло про виховання і освіту.

Томас Мор (1478-1535) жив в Англії в період так званого первісного капіталістичного нагромадження. У своїй знаменитій “Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію” (1516 р.) Т.Мор говорить про необхідність надати всім громадянам можливості “духовної свободи і освіти”, він піддає критиці сучасне йому суспільне життя, приватну власність, як основне суспільне лихо, малює картину більш справедливого, на його думку, соціалістичного ладу. Т.Мор намагався розв’язати проблему усунення бідності, покласти початок загальному благополуччю. Шлях до них полягає в знищенні права власності.

У другій частині “Утопії” Мор змальовує соціалістичне суспільство де всі громадяни працюють по 6 год. на день, де немає приватної власності і між громадянами існує цілковита економічна і майнова рівність. “Молодші члени суспільства готуються до життя. Землеробства вчаться всі й дитинства, частково в школі шляхом засвоєння теорії, частково на найближчих до міста полях, куди діти виводять наче для гри, між тим там вони не тільки дивляться, але під приводом фізичних вправ також і працюють”. Кожний молодий утопієць, чоловік чи жінка, повинен, крім того, навчатись принаймні одного ремесла. Вивчивши це ремесло, він може за своїм вибором зайнятись вивченням інших ремесел.

Крім цього, кожен утопієць має освоїти яке-небудь ремесло, а то й два. Серед поширених в "Утопії" ремесел є ткацтво, гончарство, будівельна справа, теслярство, металообробка. Підготовка молоді до трудової діяльності є справою уряду, хоча здійснюється вона в формі середньовічного учнівства дома у майстрів.

Серед педагогічних ідей "Утопії" можна виділити такі: виховне значення фізичної праці і фізична праця (сільськогосподарська) є предметом теоретичного вивчення в школі; школа безпосередньо пов’язана з виробництвом і господарським життям держави; утилітарний характер виховання, відсутність суто теоретичних предметів; мінімально-можливий рівень організованої освіти, можливість самоосвіти.

Основний результат такої системи освіти Т. Мор вбачав в тому, що утопійці при закінченні школи не лише володіють певними заняттями, але й феноменальною здатністю набувати певних знань: "Утопійці … обдаровані неймовірною здатністю засвоювати мистецтва і винаходи, які сприяють благополуччю життя…"

В “Утопії” Мор значну увагу приділяє питанням виховання. Він відзначає, що всім дітям дається однакове суспільне виховання і початкова освіта. Таким чином, вже на початку ХXI ст. Мор висунув ідею загального обов'язкового навчання. Частина найздібніших юнаків, за рекомендацією вчителів і вибором народу, виділяється для занять науками і мистецтвами. Якщо учень не виправдовує надій, його відкликають із школи і призначають на фізичну роботу. і, навпаки, багато ремісників, які самоосвітою здобули глибокі знання, переводяться до “класу вчених”. Розумові заняття вважаються в утопійців однією з найбільших насолод.

Великого значення надає Мор фізичному вихованню, дотримуючись при цьому афінської системи фізичного виховання: розвиток гімнастикою, військовими вправами здорового, сильного і красивого тіла.

Шляхом безпосереднього спілкування з дорослими діти проймаються мораллю суспільства. Його вплив посилюється навчанням і вихованням, що передбачають врахування індивідуальних особливостей дітей. Так, Мор першим вказав на те, що всі соціальні фактори діють на підростаюче покоління. Т.Мор вперше ставить й проблему освіти дорослих. Вільний від роботи час громадянин проводить у бібліотеках і музеях, із захопленням займаючись самоосвітою. Держава надає всім бажаючим повне право користування книгами, приладдям тощо. Цим Мор робить науку і мистецтво здобутком усіх трудящих.

Ідеї Т.Мора про широку самоосвіту, освіту дорослих, вплив соціального середовища на формування особистості представляють інтерес для соціальної педагогіки. Він намагався досягти соціального миру у суспільстві, ліквідувати бідність, покласти початок загальному благополуччю.

Наступником ідей Т. Мора став Томазо Кампанелла, його соціальні й педагогічні погляди виражені в книзі "Місто Сонця".

"Місто Сонця" – ця держава, яка подібно до Утопії побудована на принципах суспільної власності, обов'язкової і загальної праці і надання можливості усім громадянам займатися науками і мистецтвами. Т. Кампанелла більш повно, ніж Т. Мор, виклав систему виховання дітей в досконалому суспільстві. Він вважав, що держава повинна контролювати навіть підбір подружжя з тим, щоб "поєднання чоловіків і жінок давало найкраще потомство. І вони сміються над тим, що ми, піклуючись старанно про поліпшення порід собак і коней, нехтуємо в той же час породою людською" [4, с. 7]. Ці ідеї неприрдного відбору людини через багато років були реалізовані у фашистській Німеччині.

З двох років, вважав Т. Кампанелла, слід починати громадське виховання дітей, а з трирічного віку учити їх правильній мові і азбуці, широко використовуючи наочні зображення, якими покриті буквально усі стіни будинків і міських стін. З цього ж віку повинне вестися посилене фізичне виховання дітей, а з восьми років треба вже починати систематичне навчання різним наукам. Вивчення наук слід поєднувати з регулярним відвідуванням різних майстерень, щоб дати вихованцям технічні знання і можливість свідомого вибору майбутньої професії. З дванадцяти років треба починати військову підготовку громадян, незалежно від статі, щоб у разі війни жінки могли брати участь в ній разом зі своїми дітьми-підліткам

В утопії "Місто сонця" малюється зразок суспільства економічного і політичного рівності. У трактаті викладені педагогічні ідеї, пафос яких укладено в запереченні сліпого наслідування і книжності, в поверненні до природи, у відмові від вузької спеціалізації, у енциклопедизм і універсалізмі освіти. Юні солярії вільні від таких пороків, як лінь, хвастощі, хитрість, злодійкувато, крутійство. У Місті Сонця піклуються про поліпшення "породи людей", оскільки переконані, що це - основа суспільного блага. Тут заохочують заняття наукою, вивчення історії та народних звичаїв. Соляріям прищеплюють любов до мистецтва, до прекрасного, до природної краси людини. Завдяки правильному вихованню жителі відрізняються відмінним здоров'ям і привабливістю. Глава держави - найбільш освічена громадянин. Дівчатка і хлопчики навчаються разом. Їм викладають читання, письмо, математику, історію, географію і природознавство. З дітьми займаються також гімнастикою, бігом, метанням диска, іграми. Їх навчають ремеслам. Навчання пропонувалося оживляти за допомогою наочності: міські стіни розмальовані "найпрекраснішу живописом, в дивно стрункої послідовності відображає всі науки ... Діти без праці і як би граючи знайомляться з усіма науками наочним шляхом до досягнення десятирічного віку". Широко застосовується принцип змагальності. Солярії виховані в дусі релігії "як закону природи". Їх Бог - Сонце, природа. Кожен має право вибирати будь-яку конфесію. Кампанелла підкреслював обов'язкова участь дітей у суспільно корисній праці. У майстернях і на полях вони отримують практичні навички, знайомляться зі знаряддями праці, працюють разом з дорослими.