- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
- •3. Структура соціологічного знання.
- •4.Поняття «парадигми» в соціології. Основні сучасні парадигми в соціології
- •5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
- •6. Основні соціологічні методи та їх характеристика
- •7. Емпіричні соціологічні дослідження та його характеристика
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя
- •9.Суспільство у працях філософів Нового Часу
- •10. Особливісті та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт та його концепція соціології як нової науки про суспільство
- •14. Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15.Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика
- •16. Основні критерії класифікації та типології суспільств
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18.Особливості соціального підходу до дослідження культури
- •19.Структура культури
- •20.Основні критерії типологізації культур
- •21. Різновиди і форми культури
- •22.Культурні універсалії:поняття і різновиди
- •23.Етноцентриз та культурний релятивізм
- •24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди
- •26.Специфіка соціального підхіду до дослідження особистості
- •27.Співвідношення понять, «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика
- •28.Поняття соціального середовища формування та життєдіяльність особливості: мікро-, макро- та мега-середодище
- •29.Соціальна концепції особистості та їх характеристика
- •30.Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика
- •41. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації суспільства
- •43. Класоподібні групи (класи, касти, стани, соціальні прошарки) та їх характеристика
- •44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •57. Поняття «девіантна поведінка»:сутність та різновиди.
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди
- •62.Основні різновиди соціальних інститутів та їх характеристика
- •63. «Інституціалізація» соціального інституту: поняття та основні чинники реалізації
- •64. Інститут шлюбу: характеристика та типологія. Основні різновиди шлюбних нідносин
- •65. Сім’я як соціальний інститут: сутність та особливості
- •66.Поняття соціальної організації. Роль та функції соціальних організацій в соціальній структурі суспільства
- •69.Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій
- •70.Бюрократична організація та її ознаки
- •71. Конфлікт в соціальних організаціях: джерела виникнення і способи їх вирішення
- •72.Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73.Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •79. Сутність та особливості співвідношення понять «соціальний прогрес» та «соціальний регрес»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •82.Поняття модернізації як особливого зособу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень
- •88.Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження
- •89. Основні напрямки дослідження сучасної соціальної політики
- •90. Економічна соціологія, як наукова дисципліни
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
- •92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
- •93. Основні напрями сучасної соціології права
- •94. Соціологія праці: об*єкт, предмет, завдання
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрями дослідження
5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
Соціальні закони - це вираз істотних, необхідних, систематично відновлюваних відносин, як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об'єктивні правила, основу яких становлять інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні оточення, у самовираженні й самопізнанні.
Також, соціальний закон — відносно сталі систематично відновлювані відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними групами, а також між суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовими колективами, суспільством і родиною, суспільством і особистістю, містом і селом, соціальною організацією та особистістю. Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або групами, як, наприклад, юридичні закони. Вони є об’єктивними, оскільки нові покоління успадковують готові відносини, зв’язки, тенденції, сформовані без їх участі. З соціальними законами люди стикаються постійно. Вони підпорядковуються їх дії або намагаються їх уникнути, пристосувати свою поведінку до них чи протестувати проти них. Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій. Під ними розуміють найбільш загальні поняття, які віддзеркалюють суттєві сторони предмета науки, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею визначаються. Понятійно-категорійний апарат соціології охоплює: Загальнонаукові соціологічні категорії (суспільство, соціум, соціальна система).Безпосередньо соціологічні категорії (соціальний інститут, соціальна організація, соціальні норми, соціальні цінності);Категорії дисциплін, суміжних з соціологією (економічна соціологія, соціологія політики, соціологія культури). Соціологічна практика виділяє дві групи соціологічних категорій: категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як „особистість”, „соціалізація”, „соціальна група”, „соціальна спільнота”, „соціальний клас”, „соціальна діяльність”, „соціальний контроль” та інші;
категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як „соціальний процес”, „соціальна зміна”, „соціальна трансформація”, „соціальний рух”, „соціальна мобільність”, „соціальний розвиток” та інші.Вихідним для розуміння особливостей об’єкта пізнання і визначення предмета соціологічної науки є категорія „соціальне”.
Особливість соціальних законів полягає в тому, що вони виявляються у свідомій діяльності людей, не втрачаючи при цьому об'єктивності. Отже, соціальний закон слід тлумачити як фундаментальне поняття соціології, як важливий методологічний орієнтир у людському пізнанні надорганічного світу.
О. Конт виділяв дві групи законів: закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи, її окремих складових елементів, та закони соціальної динаміки, що пояснюють соціальний розвиток і соціальні зміни.
