- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
- •3. Структура соціологічного знання.
- •4.Поняття «парадигми» в соціології. Основні сучасні парадигми в соціології
- •5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
- •6. Основні соціологічні методи та їх характеристика
- •7. Емпіричні соціологічні дослідження та його характеристика
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя
- •9.Суспільство у працях філософів Нового Часу
- •10. Особливісті та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт та його концепція соціології як нової науки про суспільство
- •14. Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15.Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика
- •16. Основні критерії класифікації та типології суспільств
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18.Особливості соціального підходу до дослідження культури
- •19.Структура культури
- •20.Основні критерії типологізації культур
- •21. Різновиди і форми культури
- •22.Культурні універсалії:поняття і різновиди
- •23.Етноцентриз та культурний релятивізм
- •24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди
- •26.Специфіка соціального підхіду до дослідження особистості
- •27.Співвідношення понять, «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика
- •28.Поняття соціального середовища формування та життєдіяльність особливості: мікро-, макро- та мега-середодище
- •29.Соціальна концепції особистості та їх характеристика
- •30.Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика
- •41. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації суспільства
- •43. Класоподібні групи (класи, касти, стани, соціальні прошарки) та їх характеристика
- •44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •57. Поняття «девіантна поведінка»:сутність та різновиди.
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди
- •62.Основні різновиди соціальних інститутів та їх характеристика
- •63. «Інституціалізація» соціального інституту: поняття та основні чинники реалізації
- •64. Інститут шлюбу: характеристика та типологія. Основні різновиди шлюбних нідносин
- •65. Сім’я як соціальний інститут: сутність та особливості
- •66.Поняття соціальної організації. Роль та функції соціальних організацій в соціальній структурі суспільства
- •69.Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій
- •70.Бюрократична організація та її ознаки
- •71. Конфлікт в соціальних організаціях: джерела виникнення і способи їх вирішення
- •72.Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73.Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •79. Сутність та особливості співвідношення понять «соціальний прогрес» та «соціальний регрес»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •82.Поняття модернізації як особливого зособу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень
- •88.Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження
- •89. Основні напрямки дослідження сучасної соціальної політики
- •90. Економічна соціологія, як наукова дисципліни
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
- •92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
- •93. Основні напрями сучасної соціології права
- •94. Соціологія праці: об*єкт, предмет, завдання
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрями дослідження
44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
Середній клас - складне соціальне утворення. Дослідники вирізняють у його складі «старі», або «традиційні» верстви, котрі існували в усі епохи, та «нові» верстви. До першої категорії відносять ремісників, фермерів, дрібних і середніх підприємців, крамарів, спеціалістів, які займаються приватною практикою, осіб вільних професій, частка котрих має тенденцію до зменшення. До «нових» верств, які становлять швидко зростаючу частину середнього класу, входять менеджери, державні службовці, вчені, високооплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, основна частина працюючої за наймом інтелігенції, військові, працівники сфери обслуговування і побуту та деякі інші групи населення. Зростання їх чисельності зумовлено роллю і значенням освіти й науки в сучасному світі, розгортанням НТР, ускладненням організаційної структури господарської діяльності, розширенням сфери послуг1. Критеріями приналежності до середнього класу є не тільки високий рівень матеріальної забезпеченості, а й спосіб його досягнення, самостійність джерела прибутку, певний житєвий стандарт. На відміну від збідні-лої частини населення середній клас має не тільки можливість продавати свою працю, але й водночас інші джерела доходу - від власності, нерухомого майна, цінних паперів тощо. Це робить його певним чином незалежним від роботодавця та держави і тим самим забезпечує певну свободу в громадській та політичній діяльності. Середні верстви відрізняються й структурою споживання, рівнем особистого розвитку, типом свідомості. Характерним для них є однакове несприйняття як необмеженої свободи діяльності, так і зрівняльної вимоги люмпенізованих прошарків поділити «все і вся». Свідомість середніх верств спрямована на пошук таких рішень, які б не лише відкривали перспективи підвищення добробуту,а й збільшували можливості індивідуального вибору у царині професійної діяльності та суспільних відносин. Займаючи проміжне становище в суспільній ієрархії між багатою і надбагатою частинами населення та тими прошарками, що відіграють роль аутсайдерів, середні верстви урівноважують тим самим протистояння між ними.У межах середнього класу виконуються умови диверсифікації суспільства за соціальними групами. Своїми вищими шарами середній клас змикається з класом підприємців, бізнесменів та інших представників вищого класу, а нижніми - з нижчим класом, що має достаток на межі забезпечення. Крім того, в силу ряду об“єктивних факторів,а також культурного контексту, із середнім класом асоціюють себе і верстви, які посідають більш низькі позиції. Отож середній клас - це особливий тип особистості, що з“являється в результаті соціального добору за умов ринку, найбільш активна в економічному відношенні частина населення, яка вирізняється насамперед такими ознаками, як характер прибутку, освіта, спосіб життя, тип мислення, соціальний престиж тощо. Він є найбільш гетерогенним соціальним утворенням щодо соціально-економічних і соціально-політичних позицій його складових елементів, характеризується надзвичайно високим рівнем соціальної мобільності й взаємообмінами.
