- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
- •3. Структура соціологічного знання.
- •4.Поняття «парадигми» в соціології. Основні сучасні парадигми в соціології
- •5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
- •6. Основні соціологічні методи та їх характеристика
- •7. Емпіричні соціологічні дослідження та його характеристика
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя
- •9.Суспільство у працях філософів Нового Часу
- •10. Особливісті та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт та його концепція соціології як нової науки про суспільство
- •14. Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15.Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика
- •16. Основні критерії класифікації та типології суспільств
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18.Особливості соціального підходу до дослідження культури
- •19.Структура культури
- •20.Основні критерії типологізації культур
- •21. Різновиди і форми культури
- •22.Культурні універсалії:поняття і різновиди
- •23.Етноцентриз та культурний релятивізм
- •24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди
- •26.Специфіка соціального підхіду до дослідження особистості
- •27.Співвідношення понять, «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика
- •28.Поняття соціального середовища формування та життєдіяльність особливості: мікро-, макро- та мега-середодище
- •29.Соціальна концепції особистості та їх характеристика
- •30.Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика
- •41. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації суспільства
- •43. Класоподібні групи (класи, касти, стани, соціальні прошарки) та їх характеристика
- •44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •57. Поняття «девіантна поведінка»:сутність та різновиди.
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди
- •62.Основні різновиди соціальних інститутів та їх характеристика
- •63. «Інституціалізація» соціального інституту: поняття та основні чинники реалізації
- •64. Інститут шлюбу: характеристика та типологія. Основні різновиди шлюбних нідносин
- •65. Сім’я як соціальний інститут: сутність та особливості
- •66.Поняття соціальної організації. Роль та функції соціальних організацій в соціальній структурі суспільства
- •69.Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій
- •70.Бюрократична організація та її ознаки
- •71. Конфлікт в соціальних організаціях: джерела виникнення і способи їх вирішення
- •72.Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73.Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •79. Сутність та особливості співвідношення понять «соціальний прогрес» та «соціальний регрес»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •82.Поняття модернізації як особливого зособу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень
- •88.Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження
- •89. Основні напрямки дослідження сучасної соціальної політики
- •90. Економічна соціологія, як наукова дисципліни
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
- •92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
- •93. Основні напрями сучасної соціології права
- •94. Соціологія праці: об*єкт, предмет, завдання
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрями дослідження
84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
Соціальна конвергенція - це поступове зближення різних систем (капіталізму і соціалізму) їх структур на основі посилення і поглиблення взаємозв'язків, взаємодії взаємовпливу між ними, згладжування їх істотних розходжень і появи все більших спільних рис в процесі розвитку науково-технічної революції, зростання усуспільнення виробництва, інтернаціоналізації та глобалізації суспільного життя.
Поняття соціальної конвергенції висунув П. А. Сорокін, а масове поширення ідеї набули з 50-х років 20 століття. Концепцію також розробляли Дж.Гелбрейт, У. Ростоу (США), Ф. Перро (Франція), О. Флехтгейм (Німеччина), представники «Римського клубу», а з 70-х років і З. Бжезинський, Р. Хантінгтон та ін .
Суть теорії соціальної конвергенції полягає в твердженні, що об'єктивні і не знають національних кордонів процеси розвитку сучасної науково-технічної революції та інтернаціоналізації всіх сфер суспільного життя, їх глобальний характер неминуче ведуть до зближення двох соціальних систем - капіталізму і соціалізму - і в кінцевому рахунку призведуть до появи нового «змішаного суспільства», свого роду суспільства - гібрида, що увібрав в себе позитивні як від тієї, так і від іншої системи. На цій основі і передбачалося вирішувати загальнолюдські, глобальні проблеми сучасності.
Серед прихильників соціалістичного ідеалу концепція соціальної конвергенції отримала визнання у формі теорій «ринкового соціалізму» і «соціалізму з людським обличчям» (Р. Гароді, О. Шик та ін.)
85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
Глобалізація - процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основним наслідком цього є світовий поділ праці, міграція в масштабах всієї планети капіталу, людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, а також зближення і злиття культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. У результаті глобалізації світ стає пов'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається як збільшення кількості спільних для груп держав проблем, так і розширення числа і типів інтегруються суб'єктів
Витоки глобалізації знаходяться в XVI і XVII століттях, коли стійке економічне зростання в Європі поєднувався з успіхами в мореплаванні та географічними відкриттями. У першій половині XX століття процеси глобалізації були перервані двома світовими війнами і розділяли їх періодом економічного спаду. У політиці глобалізація полягає у послабленні національних держав. Глобалізація сприяє зміні та скороченню суверенітету держав. У XXI столітті разом з процесом глобалізації відбувається процес регіоналізації, тобто регіон робить все більший вплив на стан системи міжнародних відносин як фактор. Для економічних аспектів глобалізації характерні вільна торгівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення галузей промисловості між різними державами в інтересах зменшення витрат на працю та природні ресурси.
Для культурної глобалізації характерне зближення ділової та споживчої культури між різними країнами світу і зростання міжнародного спілкування.