- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
- •3. Структура соціологічного знання.
- •4.Поняття «парадигми» в соціології. Основні сучасні парадигми в соціології
- •5.Основні закони та категорії соціології та їх характеристика.
- •6. Основні соціологічні методи та їх характеристика
- •7. Емпіричні соціологічні дослідження та його характеристика
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя
- •9.Суспільство у працях філософів Нового Часу
- •10. Особливісті та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт та його концепція соціології як нової науки про суспільство
- •14. Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15.Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика
- •16. Основні критерії класифікації та типології суспільств
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18.Особливості соціального підходу до дослідження культури
- •19.Структура культури
- •20.Основні критерії типологізації культур
- •21. Різновиди і форми культури
- •22.Культурні універсалії:поняття і різновиди
- •23.Етноцентриз та культурний релятивізм
- •24.Поняття «культурна ідентичність» та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди
- •26.Специфіка соціального підхіду до дослідження особистості
- •27.Співвідношення понять, «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика
- •28.Поняття соціального середовища формування та життєдіяльність особливості: мікро-, макро- та мега-середодище
- •29.Соціальна концепції особистості та їх характеристика
- •30.Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика
- •41. Соціальна нерівність як основа соціальної стратифікації суспільства
- •43. Класоподібні групи (класи, касти, стани, соціальні прошарки) та їх характеристика
- •44. Середній клас: проблеми визначення та структурація
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •57. Поняття «девіантна поведінка»:сутність та різновиди.
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди
- •62.Основні різновиди соціальних інститутів та їх характеристика
- •63. «Інституціалізація» соціального інституту: поняття та основні чинники реалізації
- •64. Інститут шлюбу: характеристика та типологія. Основні різновиди шлюбних нідносин
- •65. Сім’я як соціальний інститут: сутність та особливості
- •66.Поняття соціальної організації. Роль та функції соціальних організацій в соціальній структурі суспільства
- •69.Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій
- •70.Бюрократична організація та її ознаки
- •71. Конфлікт в соціальних організаціях: джерела виникнення і способи їх вирішення
- •72.Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73.Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •79. Сутність та особливості співвідношення понять «соціальний прогрес» та «соціальний регрес»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •82.Поняття модернізації як особливого зособу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень
- •88.Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження
- •89. Основні напрямки дослідження сучасної соціальної політики
- •90. Економічна соціологія, як наукова дисципліни
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
- •92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
- •93. Основні напрями сучасної соціології права
- •94. Соціологія праці: об*єкт, предмет, завдання
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрями дослідження
91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження
Соціологія молоді - галузь соціології, що вивчає молодь як соціальну спільність, особливості соціалізації що вступають в життя поколінь, особливості способу життя молоді, формування її життєвих планів, цілей та ціннісних орієнтацій, у тому числі професійних, соціальну мобільність, виконання різних соціальних ролей різними групами молоді.
Соціологія молоді слід відрізняти від Ювенологія - комплексної дисципліни, що вивчає молодь як соціально-вікову групу і об'єднуючої соціологічний, психологічний, політологічний, культурологічний, сексологічної, етичний і інші підходи. Становлення соціології молодіЛісовський одним з перших висунув саме визначення молоді в 1968 році: «це покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють освіту, професійні, культурні та інші соціальні функції». І. С. Кон визначав молодь як соціально-демографічну групу, що виділяються на основі сукупності вікових характеристик, особливості соціального положення, і обумовлену соціально-психологічними властивостями. Підставами для виділення молоді в окрему групу стали: вік, статус, рольові функції
92. Соціологія міста і села: об*якт, предмет, завдання
Соціології міста і села, попри свої специфічні особливості, мають багато спільного, оскільки вивчають соціально-територіальні спільноти, наділені такими системоутворюючими ознаками, як економічні, соціальні, політичні та духовні зв'язки.
Соціологія міста — галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально-просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути.
Предмет цієї галузі соціології — особливості міста як соціальної системи, а об'єкт — безпосередньо місто як соціально-територіальна спільнота і поселенська структура.
Головне завдання соціологія міста вбачала у віднайденні механізмів просторової організації міста, уявляючи його соціальною лабораторією, в якій можна вивчати людську природу і зміст суспільного життя. Міську спільноту розглядали вони як мозаїку різних соціальних груп, кожна з яких претендувала на певну територіальну зону.
Соціологія села — галузь соціологічної науки, що вивчає різні аспекти життєдіяльності села як соціально-територіальної спільноти.
Об'єкт її — село як специфічна, внутрішньо диференційована підсистема соціально-поселенської структури суспільства та сільське населення .
Предмет соціології села — вивчення ролі села в суспільстві та системах розселення, головних чинників, що впливають на його розвиток; визначення його підсистем, специфіки сільського стилю життя, особливостей сільської культури; аналіз соціальної та професійної структури населення.
На сучасному етапі соціологія села зосереджує свій погляд на процесах, особливостях соціальної стратифікації в селі, соціальних наслідках впровадження нових технологій у сільськогосподарському виробництві.