52. Категорія можливості і дійсності

Необхідність існує спочатку в можливості, яка перетворюється в дійсності.

Можливість абстрактна (формальна) і конкретна (реальна). Будь-який предмет являє себе на різному етапі, як:

1)абстрактне можливість (теоретично б відбулось, але практично –ні );

2)принципово можливий (може відбутись, а може і ні);

3)дійсний.

53. Ціле і частина

Істина – ціле. Ціле породжує частина цілого. Ціле – більше частин.

Ціле дорівнює сумі частин. Одна з частин складає сутність усіх інших, вона створює свої інші частини, як форми власного існування, в кінці – вона має себе ж в іншій формі.

54. Причина і наслідок

Причинність – внутрішній необхідний зв'язок двох подій, відношення спричинення необхідного породження одного іншим. Діюча, що породжує – причина; обумовлена, породжена – наслідок. Взаємодія – категорія, що розв’язує суперечність між причиною і наслідком. Причинність переростає у взаємодію.

Будь-який наслідок трудової діяльності неодмінно виступає причиною розвитку подальшої трудової діяльності.

55. Загальне і одиничне, особливе

Кожний предмет має загальні та індивідуальні ознаки – вони виражаються в категоріях загального і одиничного.

Одиничне – предмет, якій має просторові і часові характеристики.

Загальне – властива однаковість властивостей всіх предметів (абстрактне): мова, свідомість, праця.

Одиничне і загальне – єдність протилежностей, одиничне за змістом є більшим за загальне.

Проміжна категорія між ними – особливе – те, що є загальним по відношенню до одиничного, і навпаки.

56. Категорія заперечення

Заперечення запровадив Гегель з ідеалістичним змістом: «В основі заперечення лежить розвиток ідеї». Маркс і Енгельс в матеріалістичному плані: «Заперечення – невід’ємний момент розвитку». Заперечення притаманне любому розвитку. Заперечення і подолання поганого на основі протиріч – результат саморозвитку і саморуху. В діалектичному плані: «Заперечення не знищує старе, а включає лише його хороші аспекти».

57. Розвиток. Співвідношення з поняттями рух і становлення

Розвиток – необхідна зміна.

Становлення – випадкова зміна, але має необхідні передумови.

Розвиток – процес руху від простого до складного. Риса – зникнення старого і поява нового.

Рух – зміна, перехід від одного до іншого. Рух – невід’ємна властивість матерія, що характеризується зміною форм руху.

58. Кількісні та якісні зміни

Розвиток є одночасно безперервним і перервним процесом: від нижчого до вищого; від простого до класного; від старої якості до кращої якості.

Кількісні зміни – безперервне зростання одного і того ж об’єкта, який змінюючись не перестає бути тим, ким він є.

Закон переходу кількісних змін у якісні показує як виникає нове.

59. Закон єдності і боротьби протилеж.

Він вказує на джерело руху, розвитку предметів. Діалектична суперечність – умова розвитку. Гегель: «Все живе до тих пір, коли може вміщувати в собі суперечності і витримувати їх».

Суперечності дослідж. на рівні речей (суперечності – носії розвитку).

Протилежності – основні сторони, властивості предметів з різним співвідношенням.

Розвиток – роздвоєння предметів на протилежності і боротьба між ними. Єдність їх – відносна, тимчасова стабільність об’єкта.

Закон є.б.п. – закон, за яким всьому притаманні внутрішні суперечності, які є джерелом їх змін і розвитку.