
- •1.Співвідношення міф. І філософ. Способів мислення.
- •2. Виникнення філософії. Категорії, їх зв’язок з практикою.
- •3. Предмет, структура і функції філософії.
- •4. Філософія – теоретична основа світогляду.
- •5. Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості буття, матеріального та ідеального.
- •6. Три питання за Кантом. Зв’язок їх з відношенням свідомості до буття і структурою філософії.
- •4) Що таке людина?
- •7. Структура логічного мислення (Гегель).
- •8. Діалектика і догматизм.
- •9. Діалектика, софістика, еклектика.
- •10. Діалектичність предмету філософії. Принципи.
- •11. Філософія в системі культури.
- •12. Філософія та інші форми суспільної свідомості.
- •13. Роль філософії в науці, практиці.
- •14. Філософський сенс проблеми буття.
- •15. Об’єктивна реальність, сутність. Субстанція, значення.
- •16. Різні течії філософії. Монізм і дуалізм.
- •17. Матерія. Еволюція змісту категорії матерії.
- •18. Матерія-субстрат, и матерія-субстанція.
- •19. Рух, зміна, спокій.
- •20. Значення вчень про основні форми руху.
- •21. Простір і час – форми існування матерії. Теорії відносності
- •22. Відображення, як властивість субстанції, світу.
- •23. Відображення та інформація.
- •24. Свідомість, її виникнення і суть.
- •25. Структура свідомості.
- •26. Свідомість і самосвідомість.
- •27. Свідомість і несвідоме.
- •28. Матеріальне та ідеальне.
- •29. Співвідношення свідомості й мозку, й мови.
- •30. Творча суть свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості.
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання
- •36. Принципи єдності діалектики, логіки, гносеології.
- •37. Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції в пізнанні.
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання.
- •39. Емпіричне і теоретичне. Факт, ідея, гіпотеза, теорія.
- •40. Принцип конкретності істини. Абсолютне і відносне в істинному знанні.
- •41. Спостереження і експеримент. Моделі і моделювання.
- •42. Аналіз і синтез.
- •43. Індукція і дедукція.
- •44. Єдність історичного та логічного.
- •45. Поняття система.
- •52. Категорія можливості і дійсності
- •53. Ціле і частина
- •54. Причина і наслідок
- •55. Загальне і одиничне, особливе
- •56. Категорія заперечення
- •57. Розвиток. Співвідношення з поняттями рух і становлення
- •59. Закон єдності і боротьби протилеж.
- •60. Закон заперечення заперечення.
- •61. Предмет соціальної філософії, її співвідношення до філософії.
- •62.Природні умови становлення і розвитку соціуму
- •63. Суспільство – об’єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху, її відмінність від процесів живої і неживої природи.
- •64. Діяльність – специфічний спосіб існування соціального. Аналіз сусп.-істор. Практики, матеріальних і духовних аспектів.
- •65. Людина – суб’єкт предметно-теоретичної діяльності. Роль праці і мови в процесі антропосоциогенеза.
- •66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси.
- •67. Людина – цілісне утворення. Діалектика біол. І соц. В людині.
- •68. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість».
- •69. Гуманізм як явище, і як філософське поняття.
- •70.Сусп.-екон. Формація – структур.-зміст. Аспект люд. Дійсності.
- •71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії
- •72. Культура – форма людської дійсності
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, нації…
- •74. Філософ. Аналіз понять «Держава», «громадян. Суспільство»
- •75. Духовне життя суспільств. Структура суспільної свідомості
- •76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість
- •77. Ідеологія і громадянська психологія
- •78. Основні форми суспільної свідомості.
- •79. Політична свідомість.
- •80. Правосвідомість.
- •81. Моральна свідомість. Мораль, право та політика.
- •82. Естетична свідомість і мистецтво.
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості.
- •84. Сенс людського життя, історичного процесу розвитку сусп.
- •85. Свобода. Волюнтаризм і фаталізм.
- •86. Свобода людини та відчуження (Фромм)
- •87. Загальні і особливі риси розвитку спільнот. Концепції.
- •88. Критерії прогресу суспільства і особистості
- •89. Глобальні проблеми сучасності, можливі шляхи вирішення
- •90. Соціально-філософський сенс біосфери і ноосфери
- •91. Щастя – аспект прояву основної проблеми філософії
- •92. Чотири розуміння щастя за Таркевичем. Використання аналізу і синтезу для конкретного розуміння щастя
- •93. Зв’язок категорії щастя і категорій істини й свободи
10. Діалектичність предмету філософії. Принципи.
Принцип – основні переконання людини, якими вона користується у своєму житті. У філософському плані – основа концепції, теорія, ідеї, фундамент.
Принципи діалектики:
1) об’єктивності (за допомогою чуттєво-предметної діяльності);
2) розвитку (виникнення-розвиток-пік-спад-смерть);
3) системності (світ, як єдина система з меншими системами);
4) конкретності істинності.
11. Філософія в системі культури.
Культура – об’єктивна реальність в якій втілені способи і результати діяльності людей. Філософія впливає на людину, його формування цінностей, принципів, творчої діяльності, тим самим формує культуру суспільства, і людини, як її частини.
Філософія – знаряддя формування культури. Філософія розглядає культуру з всіх сторін, і її взаємозв’язки з іншими науками.
Проблема культури і цивілізація – одне з головних місць – зростає значення культури у значення суспільства і особистості.
Поява філософії – поява рівня свідомості, що осмислював сформовані форми практики та культури.
12. Філософія та інші форми суспільної свідомості.
Філософія і наука. Предмет науки – сукупність явищ, що досліджуються наукою. Предмет філософії – світ.
Філософія і релігія. Вони прагнуть відповісти на питання про місце людини у світі, їх взаємовідносини, що є добре, що є зло, і які їх джерела.
Відмінність в тому, що предмет філософії – «людина-світ»,
а релігії «людина-Бог». Філософія ґрунтується на доведенні, а релігія – на вірі.
Філософія і мистецтво. Різні вирази творчості:
в філософії – концепції, системи розуміння, понять,
в мистецтві– картини,твори,будівлі, якими творець виражається.
13. Роль філософії в науці, практиці.
Практичне пізнання світу – процес перетворення дійсності. Тому виникає досвід, що є підґрунтям вироблення наукових висновків, що породжує філософські пізнання.
Філософія узагальнює всі наукові знання, і систематизує їх, розглядає діалектично.
14. Філософський сенс проблеми буття.
Пізнавання світу розпочинається з пошуків і осмислення суті і сенсу буття. Розумінь буття є багато. Це поняття дає змогу позначити і описати все, що існує.
Буття (Онтологія) – вихідна категорія, розуміння якої дозволяє зрозуміти все, що є, було і буде.
Проблема буття:
1) найширше філ. поняття (розглядає будь-яке явище реальності);
2) розв’язання її – розв’язання усіх проблем філос.;
3) є фактором самоутворення і масштаб людських цінностей;
Субстанція – першооснова і суть світу.
Матерія – категорія, для позначення об’єктивної реальності, не залежить від людської свідомості, і дана у чуттєвому сприйнятті.
15. Об’єктивна реальність, сутність. Субстанція, значення.
Субстанція – об’єктивна реальність в аспекті єдності всіх форм свого розвитку (все, що є). Спочатку – це певна речовина, з якої складались всі речі. Далі – у вигляді Бога, що веде до дуалізму душі і тіла. Тепер – несумісність теологічного і наукового осмислення. Відмова від субстанції – шлях незв’язної еклектики.