75. Духовне життя суспільств. Структура суспільної свідомості

Через духовність йде усвідомлення навколишнього світу, вироблення кращого ставлення до нього, а також пізнання людини самою себе, свого призначення і сенсу життя.

Духовність сьогодні – умова, інструмент засіб орієнтації в світі, виживання людства, сталого розвитку суспільства і людини.

Духовне освоєння – набуття цінностей «істини, добра і краси» та ін.

Рівні:

1)буденно-практичний;(погляди, що формуються умовами життя);

2)науково-теоретичний. (Ідеологія – сукупність теоретичних поглядів , що виражають інтереси окремих груп);

76. Буденно-практична і ідеолого-теоретична свідомість

77. Ідеологія і громадянська психологія

Ідеологія – систематизована оцінка соціальної дійсності і здійснення її в державному устрої певним класом.

Ідеологія – завжди диктат групи щодо особистості і суспільства.

Там де наука будує гіпотези – ідеологія бере як реальну дійсність.

Громадянська психологія – сукупність звичних уявлень соціальних груп про суспільство, що ґрунтується на історичному досвіді.

Наука має на меті досягти істини, пізнання світу. Ідеологія – до формування свідомості людини, і маніпулювання ними шляхом впливу на свідомість, вона пристосовує істину до своїх цілей.

78. Основні форми суспільної свідомості.

Основні форми суспільної свідомості: моральна, правова, релігійна, політична, економічна, наукова і філософська.

Мораль – форма суспільної свідомості, де відображаються погляди, норми й оцінки поведінки індивідів, соціальних груп, і суспільства.

Політична – сукупність почуттів, настроїв, традицій, ідей, що відображають початкові інтереси соціальних груп, їх ставлення одне до одного, і до політичних інститутів суспільства.

Правосвідомість – знання і оцінка права. Правова ідеологія - правові погляди та інтереси великих соціальних груп.

Релігія– форма суспільної свідомості,основа якої – віра в надприродне.

Філософська – теоретичний рівень світогляду.

Філософія передує всім іншим наукам, вона є фундаментальною, дає їм поняття і категорії про предмети, явища і об’єкти їх вивчення.

79. Політична свідомість.

Характеризує суб’єктивну сторону політики. Вона охоплює теоретичні і чуттєві уявлення громадян до владних інститутів.

Залежно від суб’єктів:

1)масова (громадська думка, настрій і дія мас);

2)групова (конкретних класів, шарів, еліти);

3)індивідуальна (ставлення особистості до політики та участь в ній).

Масова політична свідомість формується на соціальному досвіді, який ідеологія використовує.

80. Правосвідомість.

Правосвідомість – система поглядів, уявлень, теорій про минуле, діюче або бажане право.

Правосвідомість:

1)Правова ідеологія;

2)Правова психологія;

Будь-які зміни правосвідомості в працівників правозастосовних органів можуть негативно відбитись на істинності та правомірності прийнятті юридичних понять. Вона випливає на виникаючі юридичні наслідки.