71. «Цивілізація» як категорія соціальної філософії

«Цивілізація» (у Фр. 19ст.) – від лат. civilus - цивільний, державний з юридичним змістом.

Цивілізація – суспільство, що характеризується особливим рівнем розвитку – способом виробництва.

В 19 ст. виникла концепція про те, що у кожного народу своя цивілізація.

Деякі вчені доводили те, що немає «людства як цілого», «єдиної цивілізації».

Загальні форми організації: політична, моральна, естетична, релігійна та правова.

Цивілізація – матеріальна культура, що характеризується технологічним прогресом та легшому досягненню матеріальних благ. Культура – внутрішнє надбання самої людини її духовного розвитку.

Вперше розмежував ці поняття Кант, а Шпенглер їх протиставив остаточно.

72. Культура – форма людської дійсності

Культура – матеріальні і духовні цінності, способи і вміння їх використовувати для подальшого розвитку, і передавати наступним поколінням.

Оволодіти культурою означає піднести індивідуальну діяльність до загальних норм суспільства.

Культура – це показник не тільки панування людини над природою, а й над власною природою – за Фрейдом. Він казав: «Культура – механізм придушення і перетворення підсвідомих потягів».

Матеріальна і духовна культура завжди у суперечливій єдності: духовні продукти завжди мають форму, а матеріальна має елементи духовності. Духовна культура не може виступати без її упредметнення.

Культура не живе поза існуванням її носія – людини. Індивід засвоює її через мову. Біологічно людині дається організм лише з можливостями, а в середовищі людина, як ціле стає дійсністю.

Культура впливає на цінності людей, тобто на сенс їх життя.

73. Соціальна структура суспільства. Класи, нації…

Соціальна структура суспільства – ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, об’єднаних зв’язками.

Великі соціальні групи: суспільні класи, етнічні об’єднання, нації, народи, племена, соціальні верстви населення.

Об’єднуються вони через загальний інтерес.

Класи - емпірично-фіксована велика група населення, з її особливим:

1)місцем в системі суспільного виробництва;

2)роллю в суспільній організації праці;

3)засобами одержання благ, і їх розміром.

Верства – емпірично-фіксована частина класу - сукупність індивідів, що займаються практично однією ж працею, і отримують однакову за неї винагороду.

Нація – духовно-соціальний різновид людської спільності, що склався історично на певній території:

1)самоусвідомлення себе частиною етнічної групи;

2)спільність мови, культури, побуту, звичаїв;

3)антропологічних особливостей;

4) інтересів у творенні матеріальних цінностей, території;

74. Філософ. Аналіз понять «Держава», «громадян. Суспільство»

Держава:

1)сукупність людей, території, де вони проживають з суверен. владою;

2)організація політ. влади за допомогою Закону та спільної діяльності;

Громадянське суспільство – система інститутів, що забезпечує розвиток та самоорганізацію населення.

Структурні елементи: організації та різні об’єднання у всіх сферах суспільного життя, які є регуляторами свободи людини.