Тематичний план семінарських та практичних занять

Тема 1. Теоретичні основи управління змінами Загальні відомості та вказівки

Будь-яка наука, об’єктом дослідження якої є сучасне суспільство, так чи інакше звертається до проблеми су­спільної динаміки, оскільки саме вона — одна з найхарак­терніших рис сучасного світу.

ЗМІНА — це суттєва ознака руху і розвитку, процес виникнення від­мінностей, зникнення одних і по­ява ін. сторін (властивостей, зв'яз­ків, відношень) у будь-якому об'­єкті, перехід об'єкта від одного стану до іншого, перетворення йо­го на інший.

Найзагальнішою є типологія залежно від того, яких елементів соціаль­ної системи стосуються зміни:

• Структурні зміни, тобто зміни у взаєморозміщенні еле­ментів соціально-економічної системи. Наприклад, економічні реформи, процеси приватизації в українському суспільстві спричини­лися до появи нових соціальних груп і до якісної зміни ста­рих, тобто соціальна структура зазнала структурних змін. Та­кі зміни можуть мати як кількісний (зміна чисельності і т. ін.), так і якісний (поява нових спільнот) характер.

• Процесуальні зміни, тобто зміни в характері взаємодії пев­них елементів соціальних систем. Коли ми фіксуємо виник­нення соціальних суперечностей у взаємовідносинах якихось спільнот або появу конкуренції між товаровиробниками, то саме це є виявом процесуальних змін.

• Функціональні зміни фіксуються як зміна одного з інституалізованих стандартів поведінки окремих елементів соціаль­них систем у конкретних ситуаціях реалізації соціальних функцій. Наприклад, реалізація в Україні стратегії дерегулювання підприємницької діяльності передбачає певні обме­ження контрольних повноважень багатьох органів державної влади, що є саме функціональною зміною у діяльності цих со­ціальних інститутів.

• Мотиваційно-ціннісні зміни відбуваються у сфері суб’єктив­ної регуляції соціальної поведінки і виявляються у динаміці потреб інтересів, мотивів, настанов тощо. Такі зміни мають особливе значення, оскільки будь-які інституційні перетво­рення (керовані або стихійні) мають супроводжуватися зміна­ми в механізмах суб’єктивної регуляції соціальної поведінки.

При опрацюванні даної теми слід звернути увагу на концепції, які пояснюють сутність змін та аналіз основних форм змін: структурні зміни, процесуальні зміни, функціональні зміни, мотиваційно-ціннісні зміни, революція, реформа, модернізація, трансформація, нововведення (інновації), кризи.

Семінарське заняття Питання для обговорення.

1. Що слід розуміти під поняттям «зміни»?

2. Чи можна вважати зміни природнім явищем?

3. Якою є природа змін у різних сферах життя суспільства: соціальній, політичній, економічній тощо?

4. Що слід розуміти під циклічністью та динамікою економічних змін?

5. За якими ознаками можна класифікувати соціально-економічні зміни?

6. Якими параметрами можна охарактеризувати соціально-економічні зміни?

7. Як можна оцінити позитивні та негативні наслідки соціально-економічних змін і реформ?

8. Чи можна у практичній діяльності підприємства чітко розмежувати технологічні, продуктові та організаційні зміни? Чому?

9. Чи погоджуєтеся Bи з думкою, що реалізація різних типів інновацій зумовлює досягнення успішніших результатів?

10. Яке підприємство, на Вашу думку, більше ризикує: те, яке запроваджує систематичні чи інкрементальні нововведення? Обґрунтуйте.

11. Як між собою співвідносяться зміни, інновації та адаптаційні процеси?

12. Що слід розуміти під проблемою травматичних процесів під час кардинальних соціально-економічних змін?

13. Як може проявлятись дезорієнтація та дезорганізація у період змін?

14. Які можливі шляхи подолання «травм» соціально-економічних змін, колективні та індивідуальні стратегії?

15. Який травматологічний дискурс сучасного українського суспільства?