Контрольні запитання:

1. У чому полягає сутність міжбюджетних відносин в Україні.

2. Назвіть склад і структуру взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом, їх особливості.

3. Як здійснюється розподіл видатків відповідно до розподілу повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування.

4. Охарактеризуйте процес забезпечення місцевих бюджетів доходними джерелами для виконання власних та делегованих державою фінансових зобов’язань.

5. Назвіть методи бюджетного регулювання у взаємовідносинах місцевих бюджетів з Державним бюджетом.

6. Яку роль відіграють субсидії, субвенції та дотації у збалансуванні бюджетів різних рівнів.

7. Що ви розумієте під фінансовим вирівнюванням?

8. Як здійснюється порядок розрахунку дотації вирівнювання місцевим бюджетам?

9. Назвіть суперечності в побудові взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом.

10. Як вплинуло прийняття Бюджетного кодексу України на вдосконалення міжбюджетних відносин у нашій державі?

11. Назвіть шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Ук­раїні.

Тематика індз:

1. Поняття, види та властивості міжбюджетних трансфертів.

2. Реформування міжбюджетних відносин в Україні.

3. Стимулювання розвитку регіонів як основна передумова їх фінансової незалежності.

Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні

1. Зміст та структура бюджетного процесу на місцевому рівні.

2. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет.

3. Особливості та етапи виконання місцевого бюджету за доходами та видатками. Аналіз виконання бюджету за доходами та видатками.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету і прийняття рішення щодо нього.

5. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження.

6. Забезпечення прозорості та відкритості бюджетного процесу на місцевому рівні.

Основні терміна та поняття: місцевий бюджет, бюджетний розпис, бюджетні асигнування, бюджетні зобов’язання, бюджетні призначення, розпорядники бюджетних коштів, бюджетний процес, доходи бюджету, видатки бюджету, бюджетний цикл, бюджетний період.

1. Зміст та структура бюджетного процесу на місцевому рівні

У Бюджетному кодексі України наведено таке визна­чення бюджетного процесу.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяль­ність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бю­джетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Для кращого розуміння змісту цього поняття необхідно також знати, що бюджетний процес — це організована та скоординована діяльність багатьох суб'єктів, які є його учасниками — законодавчих органів, ор­ганів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінан­сових органів, розпорядників бюджетних коштів та ін.

Бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів та уподобань міс­цевого населення. Крім того, він є невід'ємною частиною місцевої бю­джетної політики. Право та реальна здатність місцевого самоврядування проводити власну, незалежну від "центру" бюджетну політику, орієнто­вану на потреби територіальної громади, є головною умовою, реалізація якої дає змогу самостійно організовувати бюджетний процес на місце­вому рівні.

Бюджетний процес на місцевому рівні регламентується норматив­но-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні. До таких юридичних документів належать:

— Конституція України;

— Бюджетний кодекс України;

— закони про державний бюджет України;

— інші закони України, що регулюють бюджетні правовідносини. Чільне місце серед нормативно-правових актів цієї групи, зокрема, на­лежить законам "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань", "Про систему оподаткування" тощо;

— нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та законів України;

— нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади — Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та інших, прийняті на під­ставі та на виконання Бюджетного кодексу, законів України та норма­тивно-правових актів Кабінету Міністрів України;

— рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих держав­них адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України бюджетний процес складається з чотирьох стадій. На місцевому рівні такими стадіями є:

1) складання проекту місцевого бюджету;

2) розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет;

3) виконання місцевого бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Крім того, Бюджетним кодексом передбачено, що невід'ємними елементами бюджетного процесу є фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів, які здійснюються на всіх його стадіях. Атрибутами раціонального бюджетного процесу є та­кож бюджетний моніторинг і аналіз планування та виконання бюдже­ту. Вони забезпечують належні умови для достовірного оцінювання рівня ефективності бюджетного процесу та вжиття своєчасних заходів що­до його оптимізації.

Усі стадії бюджетного процесу засновані на єдиних принципах організації бюджетної діяльності і мають відповідну правову регламентацію.

До основних з них можна віднести наступні:

1. принцип розподілу повноважень представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, який означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів у процес складання, затвердження і виконання бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві;

2. принцип реальності включення показників доходів і видатків визначає, що доходи мають включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням;

3. принцип гласності полягає у тому, що показники бюджету (у тому числі і зведеного) і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації;

4. принцип наочності означає, що відображення показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні відбувається шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

5. принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певними ознаками, які дають можливість здійснити як загальнодержавне, так і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

6. принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються із прибутково-видаткової частини;

7. принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

Бюджетний процес є безперервним і складається з окремих бюджет­них циклів. Бюджетний цикл і бюджетний період — не тотожні понят­тя, які необхідно розрізняти.

Бюджетний цикл — це період бюджетного процесу, який пов­ністю охоплює діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а та­кож розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його вико­нання.

Бюджетний цикл на місцевому рівні, як правило, триває більше двох років, адже бюджетне планування починається задовго до затверджен­ня бюджету та його виконання.

Бюджетний період — це період, протягом якого бюджет є чинним.

Як правило, бюджетний період збігається в часі з процесом виконан­ня бюджету. Оскільки в Україні, як і в більшості країн світу, бюджет­ний період триває один рік, досить часто вживається також термін бю­джетний рік, який має в цьому випадку таке саме значення. Для кож­ного з місцевих бюджетів України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчуєть­ся 31 грудня того самого року.

Розглянемо особливості організації бюджетного процесу на кожній з його стадій детальніше.

І. Складання проекту місцевого бюджету

Основними етапами процесу складання місцевих бюджетів вважа­ються такі:

1) встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;

2) складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів;

3) підготовка бюджетних запитів;

4) аналіз і зведення бюджетних запитів;

5) підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та документів, що до нього додаються;

6) подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд.

Складання проектів відповідних місцевих бюджетів забезпечують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміні­страції та виконавчі органи місцевих рад.

Робота зі складання проекту місцевого бюджету має не тільки технічний, а й політичний характер. Адже за її результатами необхідно вирішити два основних завдання: з одного боку, якомога точніше спрогнозувати доходи бюджету, правильно визначити потребу і спланувати ви­трати, правильно розрахувати показники проекту бюджету; з іншого — скласти бюджет, який би максимально повно враховував пріоритети та потреби місцевого населення і був схвалений громадськістю.

Як правило, в умовах раціонально організованого бюджетного про­цесу складанню проекту бюджету обов'язково передує стратегічне та середньострокове бюджетне планування. При цьому планування на середньострокову перспективу здійснюють на 3—5 років і переглядають щороку, приводячи у відповідність до напрямів бюджетної політики, які можуть змінюватися з року в рік.

Безпосередньо процес складання місцевих бюджетів розпочинається у червні року, що передує плановому, після винесення на розгляд Вер­ховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики і проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний рік.

Місцеві фінансові органи згідно з визначеними Міністерством фі­нансів України особливостями складання проектів бюджетів на наступ­ний бюджетний рік і типовою формою бюджетних запитів розробляють інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Така інструкція доводить­ся до відома кожного з головних розпорядників коштів місцевого бю­джету.

Головні розпорядники коштів формують бюджетні запити і подають їх до місцевих фінансових органів. Останні проводять аналіз бюджет­них запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, а також діє­вості та ефективності використання бюджетних коштів. За результата­ми проведеного аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про можливість включення бюджетних запитів до проекту бюджету. Після цього проект бюджету подається Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або вико­навчому органу місцевої ради, які за результатами його розгляду дово­дять до місцевих фінансових органів свої пропозиції щодо його показ­ників.

У разі схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет України, яке має відбутися не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, Міністерство фінансів України доводить до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад розрахунки прогноз­них обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та ін­ші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також типову форму рішення про бюджет.

У тижневий термін після ухвалення закону про державний бюджет України в другому читанні, Кабінет Міністрів України забезпечує доведення до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих ор­ганів місцевих рад показників обсягів міжбюджетних трансфертів і тек­стових статей закону, які визначають особливості міжбюджетних від­носин на наступний бюджетний період. Затверджені в другому читанні закону, ці показники і положення, а також розмір мінімальної заробіт­ної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму громадян на майбутній бюджетний рік вже не можуть бути змінені.