9. Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів.

Функціонування місцевих фінансів забезпечується чинною законо­давчою базою. До базових нормативних актів слід віднести Конститу­цію України (1996 p.), Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997 p.), Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (1999р.), Бюджетний кодекс України (2010 p.), щорічні закони Украї­ни про державний бюджет України, Податковий кодекс України (2010р. з змінами та доповненнями) та ін.

Прийнята 28 червня 1996 р. Конституція України закріпила існу­вання місцевого самоврядування, яке в Україні визнається і гаранту­ється. В Основному законі країни знайшли відображення найважливіші фінансові аспекти забезпечення функціонування інституту місцевого самоврядування. Так, в ст. 142 вказано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у влас­ності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.

Конституцією територіальним громадам надана можливість об'єдну­вати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, кошти бю­джетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ. Важли­вим є положення Основного закону про те, що держава підтримує у фі­нансовому плані місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів відповідних бюджетів.

Як відомо, фінансова база органів місцевого самоврядування форму­ється зокрема за рахунок місцевих податків і зборів, перелік яких в Україні був визначений ще у 1993 р. Декретном Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", проте в зв’язку з прийняттям у 2010р. Податкового кодексу України даний Декрет втратив свою чинність.

На даний момент відповідно до прийнятого Податкового кодексу України виділяють два місцеві податки, такі як єдиний податок та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та 3 збори туристичний збір, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності та збір за місця для паркування транспортних засобів.

21 травня 1997 р. був прийнятий Закон України "Про місцеве само­врядування в Україні", який конкретизував основні положення Конс­титуції щодо місцевого самоврядування. Закон визначив організаційні питання функціонування інституту місцевого самоврядування, деталь­но окреслив повноваження рад, їхніх голів, виконавчих органів, а та­кож організаційно-правову, матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування.

У Законі тлумачиться низка вихідних понять місцевого само­врядування та місцевих фінансів, таких як бюджет місцевого самовряду­вання, районний та обласний бюджети, поточний бюджет та бюджет роз­витку, мінімальний бюджет місцевого самоврядування, мінімальний рі­вень соціальних потреб, самооподаткування.

Окремим розділом Закону визначено матеріальну та фінансову осно­ву місцевого самоврядування, центральне місце в якій займають об'єк­ти комунальної власності та місцеві бюджети. Вказано, що територіаль­ним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право кому­нальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюдже­тів, інші кошти, природні ресурси, підприємства, установи та організа­ції, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, за­клади культури, освіти, охорони здоров'я, науки, соціального обслугову­вання та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, а та­кож кошти, отримані від їх відчуження.

У Законі відзначе­но, що органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, за­тверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з чинними законами. Особливо підкреслюється, що втручання державних органів у ці процеси не допускається. Одночасно вказано, що держава фінансо­ве підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економ­ним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Держа­ва гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціаль­них потреб.

Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" визначив концептуа­льні підходи до формування доходів і збалансування місцевих бюдже­тів, а також витрачання бюджетних коштів (ст. 63, 64 і 65). Передбаче­но поділ місцевих бюджетів на поточний бюджет і бюджет розвитку; виділення в дохідній і видатковій частинах коштів, пов'язаних з вико­нанням власних і делегованих повноважень органів місцевого самовря­дування.

У Законі (ст. 65) закладено основи механізму стимулювання органів місцевого самоврядування до додаткового одержання доходів у процесі виконання місцевих бюджетів. Так, відзначено, що такі доходи і суми перевищення доходів над видатками, які утворилися в результаті збіль­шення надходжень до бюджету чи економії у видатках, вилученню не підлягають і використовуються за рішеннями відповідної ради (крім ви­падків, передбачених законодавством). Якщо дохідні джерела виявляються недостатніми, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів у вигляді дотацій, субвенцій та субсидій.

Важливе значення мають норми Закону, які стосуються фінансуван­ня витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самовряду­вання повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень ор­ганів виконавчої влади (ст. 67). Вказано, що держава фінансує у повно­му обсязі здійснення органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, необхідні для цього кошти щороку передба­чаються в Законі України про Державний бюджет України.

Стаття 68 Закону надає право органам місцевого самоврядування ма­ти позабюджетні (у тому числі валютні) кошти, які зберігаються на спе­ціальних рахунках в установах банків.

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. визначає організацію, повноваження та порядок діяльності міс­цевих державних адміністрацій, їхні взаємовідносини з Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, об'єд­наннями громадян, підприємствами, установами та організаціями. Окрес­лено основні завдання місцевих державних адміністрацій, принципи діяльності, компетенцію і повноваження, зокрема в галузі бюджету та фінансів.

8 липня 2010 р. був прийнятий Бюджетний кодекс України в новій редакції. Розділи та статті Бюджетного кодексу України, що стосуються місцевих бюджетів, у новій редакції документу мають значні уточнення та стали більш конкретизованими в порівнянні зі старою редакцією. 

Нова редакція Бюджетного кодексу України передбачає суттєве збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів за рахунок як передачі їм частини загальнодержавних доходів, так і розширення переліку видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, зокрема, передбачено:

- передачу місцевим бюджетам окремих джерел доходів державного бюджету за ліцензії та сертифікати, державну реєстрацію, 50% збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, 50% збору за спеціальне водокористування, 50% платежів за користування надрами загальнодержавного значення;

- віднесення в повному обсязі до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних відносин, фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності, єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та плату за землю, надходження адміністративних штрафів, плату за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад; податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, у складі місцевих податків і зборів;

- збільшення для бюджетів місцевого самоврядування з 20% до 50% зарахування зборів за забруднення навколишнього природного середовища та грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

- віднесення до бюджету розвитку місцевих бюджетів частини податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток комунальних підприємств і фінансових установ) відповідно до додаткових ставок такого податку, у розмірах визначених законом з питань оподаткування;

- включення до видатків місцевих бюджетів, що враховуватимуться при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, фінансування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, закладів та установ комунальної власності, яким надано статус національного, утримання позашкільної освіти (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми).

У щорічних законах України про державний бюджет України кон­кретизується механізм реалізації окремих концептуальних положень Бюджетного кодексу України. Так, в цих законах визначається вичерп­ний перелік доходів загального і спеціального фондів місцевих бюдже­тів, особливості здійснення взаємовідносини між державним бюджетом України та місцевими бюджетами, встановлюються обсяги та порядок перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам, а та­кож обумовлюються додаткові положення, які регламентують бюджет­ний процес.

Крім перерахованих документів в Україні прийнято і діє ціла низка нормативних актів, які регламентують окремі аспекти функціонування місцевих фінансів.

Контрольні запитання:

1. Чому місцеві фінанси є складовою частиною загальнодер­жавних фінансів?

2. Які об’єктивні передумови виникнення місцевих фінансів?

3. Назвіть чинники, що зумовлюють необхідність розвитку місцевих фінансів.

4. Охарактеризуйте основні теорії місцевих фінансів.

5. Назвіть функції місцевих фінансів.

6. Охарактеризуйте сутність та склад місцевих фінансових інститутів.

7. Які основні принципи організації місцевих фінансів?

8. Дайте характеристику інституту місцевого самоврядування.

9. Яким чином здійснюється нормативно-правове регулювання місцевих фінансів?

Тематика ІНДЗ:

1. Відродження місцевого самоврядування в незалежній Україні.

2. Розвиток місцевого самоврядування на сучасному етапі. Адміністративна та муніципальна реформи.

3. Нормативно правове-регулювання місцевих фінансів.